Версія для друку

Нові надходження

Число записів 507

Сторінка згенерована 19.10.2003 р.

Абрамова І., Швець-Машкара С. Дві оборонні церкви 1 п.17 ст. на Волині. – "Фортифікація України", Кам'янець-Подільський, 1993 р., с.

Агашков М. До питання про перехід козаків в унію. – "Unia brzeska : geneza, dzieje i konsekwencje w kulturze narodów Słowiańskich", Kraków, 1994, s.

[Козак, який перейшов в унію, не міг більше зватись козаком, але тільки зрадником].

Альтбауер М. Сторінки життя Аврама Єзофовича, скарбника великого князівства Литовського в часи Сигізмунда_1 – історично-філологічний нарис.. – Gal-Ed, 1991, vol. 12, 9 s. – мова іврит.

Андрушко І. Сучасний стан збереженості замків на Поділлі та проблеми їх реставрації. – "Фортифікація України", Кам'янець-Подільський, 1993 р., с.

[Анонім] Тростянец : имение Ю.Л. и В.П.Кениг Ахтырского уезда Харьковской губернии. – Столица и усадьба, 1916 г., № 54, с. 3 – 6.

[Анонім] Publikacje profesora Jerzego Kowalczyka. – "Między Padwą a Zamościem", Warszawa, 1993, s. 11 – 25.

"Публікації професора Єжи Ковальчика".

Антонович М. В.Липинський і Д.Дорошенко : до наукової співпраці двох великих істориків. – Український історик, 1982 р., № 3-4, с. 12 – 15.

Апросіна О.В. Висвітлення визвольної війни українського народу с.17 ст. у хроніці В.Коховського. – Соціально-гуманітарний вісник Національної гірничої академії України (Дп.), 1998 р., № 1, с. 96 – 100.

[Аугустин М.] Augustyn M. Połoniny w Bieszczadach Zachodnich. – Materiały Muzeum budownictwa ludowego w Sanoku, 1993, t. 31, s. 88 – 98.

"Полонини у західних Бещадах". Їх господарське значення від 16 ст. до 1947 р.

[Аугустин М.] Augustyn M. Przyczynek do badań nad osadnictwem dorzecza górnego Sanu, Strwiąża i Wiaru. – Materiały Muzeum budownictwa ludowego w Sanoku, 1993, t. 31, s. 99 – 115.

"Причинок до дослідження заселення верхнього Сану, Стрвяжа і Вягру". В період 1374 – 1900 рр.

[Баран Р.] Baran R. Historia i ustrój państwa muszyńskiego. – Watra, 1992, t. 8, s. 19 – 38.

"Історія і устрій Мушинського панства".

[Барловська М.] Barłowska M. Bohdan Chmielnicki w pamiętnikarstwie polskim lat 1648 – 1657. – "Barokowe przypomnienia i inne szkice historycznoliterackie", Katowice, 1994, s.

"Богдан Хмельницький у польській мемуаристиці 1648 – 1657 рр."

Бевз М. Магдебурзьке право та урбаністичний уклад приватного міста-резиденції 17 – 18 ст. : на прикладі м.Жовкви. – Українська академія мистецтв. Дослідницькі та науково-методичні праці, 2000 р., т. 7, с. 68 – 75.

Бевз М. Студії архітектурно-містобудівного розвитку міста Белза 11 – 20 ст. – Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 2002 р., № 12, с. 30 – 67.

[Беднарчук Л.] Bednarczuk L. Historyczne i językowe zagadki Halicza. – "Ojczyzna bliższa i dalsza", Kraków, Secesja, 1993, s.

"Історичні і мовні загадки Галича".

[Бесаля Є.] Besala J. Stefan Batory. – Warszawa : 1992.

"Стефан Баторій".

[Бесель Р.] Bösel R. Giacomo Briano, der Architekt der lemberger Jesuitenkirche. – Міжнародний конгрес україністів, (2-й), історіографія українознавства, етнологія, 1994 р., с.

"Джакомо Бріано, архітектор львівського костелу єзуїтів".

Бєлашов В.І. Археологічні дослідження міста Глухова : огляд історичного і сучасного стану 1872 – 2000 рр. – "Збереження історико-культурних надбань Глухівщини", Шлухів, 2002 р., с. 7 – 16.

[Билінський Я.] Byliński J. Marcin Broniewski – trybun szlachty wielkopolskiej w czasach Zygmynta_3. – Wrocław : 1994. – 192 s., 16 tabl.

"Мартин Броневський – трибун великопольської шляхти у часах Сигізмунда_3". Зокрема, висвітлено його зв'язки з К.К.Острозьким, доведено, що він є автором "Апокрисису".

[Бібіков М.В.] Бибиков М.В. Источниковедческие проблемы изучения истории кочевников. – Revue roumanie d'histoire, 1980, v. 19, № 1, p. 47 – 52.

Біла С. Перехід до унії Перемишльської, Львівської та Луцької єпархій в російській історіографії 2 п.19 ст. – Дрогобицький краєзнавчий збірник, 2001 р., т. 5, с. 128 – 139.

Білецький Б., Коцур А. Вячеслав Липинський – основоположник державницької школи в українській історіографії. – Наукові записки з української історії (Переяслав-Хмельницький), 2002 р., т. 13, с. 314 – 323.

Стислий популярний виклад біографії ВКЛ та його політичних ідей [що добре відомо і без цієї статті]; чому ВКЛ є "основоположником" і що то за "державницька школа" – не сказано.

[Бліхарський Ч.] Blicharski C. Tarnopol w latach 1809 – 1945 : od epizodu epopei napoleońskiej do wypędzenia. – Biskupice : 1993. – 351 s., 21 tabl.

"Тернопіль у 1809 – 1945 рр. : від епізоду наполеоновської епопеї до вигнання [поляків]".

[Бліхарський Ч.] Miscellanea tarnopolskie. – Biskupice : Helion, 1994, t. 1 = 472 s.

"Тернопільська суміш".

[Блонська М.] Błońska M., Bułhak H. Na tropach książek cyrylickich wydawanych w państwie polsko-litewskim w 15 – 18 ww. – "Rękopis a druk", Kraków, 1993, s.

"Слідами кириличних книжок, виданих у Польсько-Литовській державі в 15 – 18 ст."

[Богдановський Я.] Bogdanowski J. Twierdza Przemyśl. – Teka konserwatorska. Polska południowo-wschodnia, 1991, t. 4, s. 11 – 150.

"Перемиська фортеця".

Бодрухин В. Київ у 2 п.13 – на п.14 ст. – Бористен, 2000 р., № 2, с.

Бодрухин В. Наддніпрянщина за татарських часів. – Бористен, 2000 р., № 7, с.

Бодрухин В. Переяславщина за татарських часів. – Наукові записки з української історії (Переяслав-Хмельницький), 2002 р., т. 13, с. 147 – 152.

С. 150 : "З-за спустошення Переяславщини відповідний тумен (військово-адміністративна одиниця з населенням близько 200000 мешканців) був ліквідований". [Цікаво б знати, звідки автор довідався про існування Переяславського тумена, але такого джерела не існує; решта статті – така ж фантастика].

[Боравський П.] Borawski P. Tatarzy w miastach i jurydykach Radziwiłłów. – Przegląd historyczny, 1992, t. 83, № 1, s. 65 – 81.

"Татари в містах і юридиках Радзивілів".

[Боравський П.] Borawski P. Tatarzy-kozacy w wielkim księstwie Litewskim. – Rocznik muzulmański, 1992, t. 1, s. 44 – 68.

"Татари-козаки в великому князівстві Литовському".

[Боравський П.] Borawski P. Spoleczności orientalne w wielkim księstwie Litewskim w 17 w. – Rocznik muzulmański, 1992, t. 1, s. 6 – 41.

"Східні спільности у великому князівстві Литовському в 17 ст." Татари, євреї, караїми.

[Боравський П.] Borawski P. Służba wojskowa tatarów-ziemian w dobrach Radziwiłła : 16 – 18 ww. – Rocznik muzulmański, 1992, t. 1, s. 74 – 100.

"Воєнна служба татар-зем'ян у маєтках Радзівіла : 16 – 18 ст."

[Боравський П.] Borawski P. Uzbrojenie, barwa i chorągiew tatarów wielkiego księstwa Litewskiego. – Herald, 1993, № 7, s. 16 – 25.

"Озброєння, форма і хоругва татар великого князівства Литовського".

[Борас З.] Boras Z. Poczet hetmanów polskich i litewskich. – Poznań : 1991, t. 1; 1992, t. 2; Szczecin : Albatros, 1994, t. 3 = 86 s.

"Список гетьманів польських і литовських".

Борисенко В.Й. Початок війни чи революції : до постановки проблеми. – "Українська козацька держава", К., 1995 р., с. 47 – 50.

[Боровський Є.] Borowski E. Działalność panien benedyktynek w Drohiczynie nad Bugiem. – Studia teologica. Białystok – Drohiczyn – Łomża, 1992, t. 10, s. 83 – 135.

"Діяльність панн бенедиктинок у Дорогичині над Бугом".

[Боровський Є.] Borowski E. Działalność franciszkanów w Drohiczynie nad Bugiem od schyłku 14 w. do 1832 r. – Studia teologica. Białystok – Drohiczyn – Łomża, 1992, t. 10, s. 159 – 207.

"Діяльність францисканів у Дорогичині над Бугом від к.14 ст. до 1832 р."

[Бриковський Р.] Brykowski R. Kierunki panującze w drewnianej architekturze cerkiewnej na dawnych koronnych ziemiach Rzeczypospolitej w 19 w. – "Kultura i polityka", Warszawa, 1994, s.

"панівні напрямки у дерев'яній церковній архітектурі на давніх коронних землях Речі Посполитої у 19 ст."

[Бринкус Ю.] Brynkus J. Obrońcy kresów wschodnich w czasach Zygmunta_3 Wasy : służba wojskowa i publiczna. – Rocznik naukowo-dydaktyczny WSP w Krakowie,, 1993, t. 158, s. 221 – 245.

"Оборонці східних кордонів у часах Сигізмунда_3 Вази : воєнна і громадська служба".

[Бринкус Ю.] Brynkus J. Obrońcy kresów wschodnich w czasach Zygmunta_3 Wasy. – Wiadomości historyczne, 1993, t. 36, № 3, s. 141 – 150.

"Оборонці східних кордонів у часах Сигізмунда_3 Вази".

[Бродовський С.] Żywoty hetmanów Królewstwa Polskiego i wielkiego księstwa Litewskiego. Z materiałów po Samuelu Brodowskim w Podhorcach znalezionych wydal Żegota Pauli. – Lw. : 1850.

2 вид. : 1992. – 314 s.

"Життєписи гетьманів Польського королівства і великого князівства Литовського : з матеріалів, знайдених у Підгірцях по [смерті] Самуеля Бродовського видав Жегота Паулі".

[Броніцький А.] Bronicki A., Mazurek W. Skarb monet z 17 w. z Woli Siennickiej, woj.chełmskie. – Wiadomości numizmatyczne, 1992, t. 36, № 3-4, s. 175 – 193.

"Скарб монет 17 ст. з Волі Сінницької у Холмському воєводстві".

[Будзинський З.] Budzyński Z. Malżeństwa mieszane na pograniczu polsko-ruskim (ukraińskim) na przełomie 18 i 19 w. : skala, zasięg i dynamika zjawiska. – "Ojczyzna bliższa i dalsza", Kraków, Secesja, 1993, s.

"Змішані шлюби на польсько-руському (українському) пограниччі на переломі 18 – 19 ст. : кількість, простір та динаміка явища".

[Будзинський З.] Budzyński Z. Podziały wyznaniowe a etniczne na pograniczu polsko-ruskim w 18 w. : metody ustalania; możliwości badawcze tkwiącze w aktach metrykalnych. – Rocznik przemyski, 1994, t. 29-30, s. 215 – 233.

"Релігійні та етнічний поділи на польсько-руськоу пограниччі у 18 ст. : методи усталення; дослідницькі можливості, які містияться в метричних актах".

[Будзинський З.] Budzyński Z. Bibliografia zawartości "Rocznika przemyskiego" tt. 1 – 30 za lata 1909 – 1994. – Rocznik przemyski, 1994, t. 29-30, s. 883 – 882.

"Бібліографія змісту 'Перемиського річника', тт. 1 – 30 за 1909 – 1994 рр."

[Будзяк Ю.] Budziak J. Zabytki sakralne Leska : zarys dziejów objektów sakralnych na terenie miasta Leska. – Warszawa : Rewasz, 1992. – 58 s., 23 tabl.

"Сакральні пам'ятки Ліська : нарис історії сакральних об'єктів на терені міста Ліська".

[Бучинський М.] Buczyński M. Patronimika ormiańskie w 17-wiecznym Zamościu. – "Wpływy obce w nazewnictwie polskim", Łódż, 1993, s.

"Вірменська патроніміка у Замості в 17 ст."

[Варга Б.] Varga B. Az 1596 évi valiási unió és hatása az 1648 – 1654 évi Hmelnyickij-felkelésre. – Világtörténet, 1989, № 4, s. 52 – 59.

"Релігійна унія 1596 р. та її наслідки під час повстання Хмельницького в 1648 – 1654 рр."

[Василевський Т.] Wasilewski T. Synowie Gedymina w.ks.Litwy a następstwo tronu po nim. – Annales univ.M.Curie-Skłodowska, sec. F. : historia, 1990, t. 45, s. 183 – 196.

"Сини великого князя литовського Гедиміна та успадкування трону по ньому".

[Величенко С.] Velychenko S. Shaping identity in eastern Europe and Russia : soviet-russian and polish accounts of ukrainian history. – New York : St.Martin's press, 1993. – 266 p.

"Формування ідентичності у східній Європі та Росії : совєтсько-російські та польські погляди на українську історію".

Верстюк В. Михайло Грушевський : поітична публіцистика 1917 р. – Український історик, 2002 р., № 1-4, с.

[Вечерський В.В.] Вечерский В.В., Ленченко В.А. Глухов : проблемы сохранения архитектурного своеобразия. – Строительство и архитектура, 1986 г., № 3, с. 25 – 27.

[Вечерський В.В.] Вечерский В.В. Чигирин. – Строительство и архитектура, 1988 г., № 5, с. 24 – 25.

Вечерський В.В. Історичні міста України : збережене майбутнє. – Пам'ятки України, 1988 р., № 2, с. 47 – 48.

Вечерський В.В. Історичні міста України : формула своєредності. – "Отчий край", К., Молодь, 1988 р., с. 125 – 132.

[Вечерський В.В.] Вечерский В.В. Композиционные аспекты развития городов левобережной Украины. – К"Архитектурное творчество в УССР", К., 1988 г., с. 73 – 77.

Вечерський В.В. Що і як захищати ? Проблеми охорони історико-культурного середовища. – Філософська і соціологічна думка, 1991 р., № 2, с. 15 – 28.

Вечерський В.В. Містобудівний розвиток Глухова у 17 ст. – "Історико-культурна спадщина Глухівщини", Глухів, 1992 р., с. 29 – 31.

Вечерський В.В. Архітектура, містобудування, культурна спадщина : до концепції національно-культурного відродження. – Філософська і соціологічна думка, 1993 р., № 11-12, с. 11 – 29.

Вечерський В.В. Укріплення гетьманської столиці Глухова : нез'ясовані питання еволюції. – "Фортифікація України", Кам'янець-Подільський, 1993 р., с. 11 – 12.

Вечерський В.В., Бєлашов В.І. Максим Березовський і гетьманський Глухів. – К. : Українознавство, 1995 р. – 32 с.

Вечерський В. Храми України. – Пам'ятки України, 1997 р., № 4, с. 1 – 32.

Вечерський В. Державна політика в сфері охорони історико-культурної спадщини. – Хроніка-2000, 1998 р., № 27-28, с. 590 – 600.

Вечерський В. Пам'ятки містобудування й архітектури України та перспективи їх використання як туристичних ресурсів. – Туристично-краєзнавчі дослідження, 1998 р., т. 1, с. с. 63 – 68.

Вечерський В. До питання типології української церковної архітектури доби Гетьманщини. – Українська академія мистецтв. Дослідницькі та науково-методичні праці, 2001 р., т. 8, с. 129 – 136.

Вечерський В. Проблеми збереження традиційного характеру середовища м.Києва містобудівними засобами. – "Проблеми та досвід збереження історичних територій та об'єктів культурної спадщини", К., АртЕк, 2002 р., с. 48 – 51.

Вечерський В.В. Розроблення генерального плану розвитку Державного історико-культурного заповідника в м.Глухові. – "Збереження історико-культурних надбань Глухівщини", Глухів, 2002 р., с. 4 – 6.

Вечерський В. Роль академії в дослідженні історії української архітектури. – Українська академія мистецтв. Дослідницькі та науково-методичні праці, 2002 р., т. 9, с. 129 – 135.

Вечерський В. Соціально-культурні особливості формування архітектури й містобудування України доби Гетьманщини. – Теорія та історія архітектури й містобудування, 2002 р., т. 5, с. 183 – 193.

Вечерський В. Містобудівний розвиток Глухова в контексті історії українського містобудування. – Архітектурна спадщина України, 2002 р., т. 5, с. 115 – 131.

Вечерський В. Спадщина містобудування України : теорія і практика історико-містобудівних пам'яткоохоронних досліджень населених місць. – К. : 2003 р. – 560 с.

Стан проблеми та історія питання. Джерельна база. Формування методики дослідження культурної спадщини та збереження традиційного характеру середовища. Нормативно-правові засади містобудівної охорони пам'яток та збереження традиційного характеру середовища. Практичні заходи щодо забезпечення збереження пам'яток та історично сформованого архітектурного середовища.

Дослідження старовинних населених місць : Київ, Чернівці, Чигирин, Полтава,Чернігів, Новгород-Сіверський, Суми, Глухів, Путивль, Ромни, Кролевець, Конотоп, Лебедин, Охтирка, Тростянець, Білопілля, Ворожба, Лифине, Лука,Софроніївський монастир, Глухівсько-Петропавлівський монастир, Пустинно-Рихлівський монастир, Крупицько-Батуринський монастир, Максаківський Спаський монастир, Гамаліївський монастир, Домницький монастир, Охтирський Троїцький монастир.

Винар Л. Дмитро Іванович Дорошенко : життя і діяльність. – Український історик, 2001 р., № 1-4, с.

Винокур І. До питання про вік Кам'янця-Подільського. – "Фортифікація України", Кам'янець-Подільський, 1993 р., с.

Вирський Д. "Зразковий громадянин" Станіслава Оріховського-Роксолана : шляхетські "вольності" на античному тлі. – Дрогобицький краєзнавчий збірник, 2001 р., т. 5, с. 82 – 96.

[Віснер Г.] Wisner H. Litwa i litwini : szkice z dziejów państwa i narody. – Olsztyn : 1991.

"Литва і литовці : нариси з історії держави і народу".

[Вісьневська Г.] Wiśniewska H. Przysłowia Stanisława Niewieskiego, profesora Akademii Zamojskiej (zmarł 1699). – Annales univ.M.Curie-Skłodowska, sec.FF :philologiae, 1990, v. 7, p. 29 – 39.

"Приповідки Станіслава Невеського, професора Замойської академії (пом. 1699 р.)".

[Вісьневська Г.] Wiśniewska H. Wpływ ośrodków kultyry Zamościa na sprawność wypowiadania się jego mieszkańców w 17 w. – Rocznik naukowo-dydaktyczny WSP w Krakowie, 1992, t. 152, s. 23 – 36.

"Вплив осередків культури Замостя на правильність вимови його мешканців у 17 ст."

[Вісьневська Г.] Wiśniewska H. Polskie przysłowia w przemyskim podręczniku (1545) Walentego Cantiusa. – Rocznik przemyski, 1993, t. 28, s. 17 – 28.

"Польські приповідки у перемиському підручнику (1545 р.) Валентина Кантіуса".

[Вісьневська Г.] Wiśniewska H. Wyrazy regionalne w pracach naukowych Jana Ursinusa (1562 – 1613), profesora lwowskiego i zamojskiego. – Język polski, 1993, t. 73, № 4-5, s. 246 – 252.

"Місцеві вирази у наукових працях Яна Урсінуса (1562 – 1613 рр.), львівського і замойського професора".

[Вісьневська Г.] Wiśniewska H. Kulturalna polszczyzna 17 w. na przykładzie Zamościa. – Lublin : 1994. – 155 s.

"Літературна польська мова 17 ст. на прикладі Замостя".

[Вітковський В.] Witkowski W. Drukarnia bazyliańska w Poczajowie – osiemnastowieczny ośrodek kultury na Wołyniu. – "Rękopis a druk", Kraków, 1993, s.

"Василіянська друкарня у Почаєві – осередок культури на Волині 18 ст."

[Вітковський В.] Witkowski W. Stosunki spoleczno-kulturalne i językowe na ziemiach ruskich Rzeczypospolitej za panowania Zygmunta_3 Wazy. – "Unia brzeska : geneza, dzieje i konsekwencje w kulturze narodów Słowiańskich", Kraków, 1994, s.

"Суспільно-культурні і мовні відносини на руських землях Речі Посполитої за панування Сигізмунда_3 Вази".

Водзинський Є.Є. Питання охорони своєрідності історичних міст України. – Архітектурна спадщина України, 1995 р., т. 2, с. 242 – 253.

Водзинський Є. Містобудівна спадщина історичного центру Києва : потреби її дослідження, обліку та охорони. – Теорія та історія архітектури і містобудування, 1999 р., т. 4, с. 250 – 257.

Возняк М. З діяльності І.Франка як етнографа. – Первісне громадянство, 1928 р., т. 1, с. 145 – 163.

[Врубель А.] Wróbel A. O nazwiskach obcych w 17-18-wiecznym Chelmie. – "Wpływy obce w nazewnictwie polskim", Łódż, 1993, s.

"Про іноземні імена у Холмі в 17 – 18 ст."

[Вуйцик З.] Wójcik Z. Rokowania polsko-rosyjskie o "pokoj wieczysty" w Moskwie w r.1686. – "Z dziejów polityki i dyplomacji polskiej", Warszawa, 1994, s.

"Польсько-російські переговори про 'вічний мир' у Москві в 1686 р."

[Гай-Пьотровський В.] Gaj-Piotrowski W. Sanktuarium matki boskiej Szkaplernej w Rozwadowie-Farze 1754 – 1994. – Rozwadów : 1994. – 126 s.

"Святилище божої матері Шкаплерної у Розвадові-Фарі 1754 – 1994 рр."

Гайда М. Оборонні замки західного Поділля. – "Фортифікація України", Кам'янець-Подільський, 1993 р., с.

[Ганцаж Б.] Ґанцаж Б. Збірка [В.Липинського] "Z dziejów Ukrainy" – генеза, конструкція, зміст, рецепція. – Молода нація, 2002 р., № 4, с. 16 – 33.

Робота над редакцією збірки. Проблема вибору мови. Вступ "Do czytelnika z ziemi ukraińskiej" – ідейне кредо видавців збірки. "Stanisław Michał Krzyczewski" – переломна праця української історіографії [її дуже часто так називають, але ще ніхто не зумів пояснити – чому вона переломна]. Липинський як редактор. Сприйняття збірки (тут важливі дані про те, що справжні поляки одностайно засудили Липинського як ренегата).

[Гвьоздзік І.] Gwioździk J. Staropolskie książki dedykowane benedyktynom łacińskim we Lwowie. – Prace naukowe uniwersytetu Śląskiego w Katowicach, 1993, № 1389, s. 53 – 64.

"Старопольські книжки, присвячені латинським бенедиктинам у Львові".

[Гедройц М.] Giedroyč M. The ruthenian-lithuanian metropolitanates and the progress of christianisation : 1300 – 1458. – "Le origini e le svippulo della cristianita slavo-bizantina", Roma, 1992, p. 315 – 342.

"Русько-литовські митрополії та прогрес християнізації : 1300 – 1458 рр."

[Гедройц М.] Giedroyč M. The rulers of the 13-century Lithuania : the theory of anglo-saxon origins. – Lituanistica, 1994, № 2, p. 3 – 21.

"Правителі Литви в 13 ст. : теорія англо-саксонських коренів".

Гейда О. Церковне музейництво на Чернігівщині. – Наукові записки з української історії (Переяслав-Хмельницький), 2002 р., т. 13, с. 272 – 281.

Відділи церковної старовини у музеях губернської вченої архівної комісії та губ.земства; чисто церковний музей – єпархіальне давньосховище – засновано в 1906 р.

[Глова В.] Głowa W. Niedzelna służba boża w kościołach parafialnych diecezji przemyskiej w 1 p.18 w. w świetle wizytacji biskupskich. – Przemyśl : 1993. – 464 s.

"Недільна служба божа у парафіальних костелах Перемиської єпархії у 1 п.18 ст. у світлі єпископських візитацій".

[Гмітерек Г.] Gmiterek H. Lubaczów w 17 – 18 st. – Rocznik lubaczewski, 1990, t. 4, s. 27 – 41.

"Любачів у 17 – 18 ст."

[Гнат-Ветеска З.] Gnat-Wieteska Z. Dzieje parafii Garwolin 1418 – 1993. – Pruszków : 1993.

"Історія парафії Гарволин 1418 – 1993 рр." на Підляшші.

Годованюк О. Маловідомі оборонні храми Волині. – "Фортифікація України", Кам'янець-Подільський, 1993 р., с.

[Голден П.] Golden P.B. Cumanica 1 : the qipćak in Georgia. – Archivum Eurasiae medii aevii, 1984, v. 4, p. 45 – 87.

"Куманіка 1 : кипчаки у Грузії".

[Голя С.] Golla S. Niebocko : zarys dziejów wsi. – Brzozów : 1994. – 106 s., 51 tabl.

"Нарис історії села Небоцько".

[Гольдберг Я.] Goldberg J. Żydowski handel detaliczny w Polsce w 18 w. w świetle polsko-hebrajskiego "Porządku kramarzów miasta Zasławia 1771 anno". – Przegląd humanistyczny, 1993, t. 37, № 4, s. 45 – 56.

"Єврейська роздрібна торгівля у Польщі у 18 ст. у світлі польсько-єврейського "Порядку крамарів міста Заслава 1771 р." В додатку – текст "Порядку".

Гончар О., Пасещенко Г. Микола Костомаров : матеріали до бібліографії (перевидання творів у 1987 – 1999 рр.). – Молода нація, 2002 р., № 1, с. 263 – 289.

115 поз.

[Гончар О.] Праці Миколи Івановича Костомарова : матеріали до бібліографії. – Зп. : 2002 р.

Горницька Л. Замок в Бережанах : проектні пропозиції реставрації та пристосування. – "Фортифікація України", Кам'янець-Подільський, 1993 р., с.

Гоцуляк В. Історіографічні аспекти національно-визвольної війни українського народу с.17 ст. – Наукові записки з української історії (Переяслав-Хмельницький), 2001 р., т. 12, с. 82 – 97.

Хаотичний і безсистемий набір речень з масою друкарських помилок; жодного прізвища не названо правильно.

Граб В. Переяславщина у працях Володимира Пархоменка. – Наукові записки з української історії (Переяслав-Хмельницький), 2003 р., т. 14, с. 148 – 151.

Перелічено краєзнавчі праці 1905 – 1912 рр.

Гречило А. Символи міста Борислава. – Дрогобицький краєзнавчий збірник, 2001 р., т. 5, с. 326 – 329.

[Григуць А.] Gryguć A. Użytkowanie puszcz królewskich w wielkim księstwie Litewskim i na Podlasiu w 16 w. przez ludność wiejską w świetle "Ustawy na wołoki" oraz "Ustawy leśnej" z 1567 r. – "Spoleczeństwo i polityka do 17 w.", Olsztyn, 1994, s.

"Використання королівських пущ сільським населенням у великому князівстві Литовському та на Підляшші в 16 ст. у світлі 'Устави на волоки' та 'Устави лісової' 1567 р."

[Грицков'ян Я.] Hryckowian J. Polska i Ukraina : zarys związków literackich [15 – 20 ww.]. – Rocznik koszaliński, 1993, t. 23, s. 120 – 134.

"Польща і Україна : нарис літературних зв'язків [15 – 20 ст.]".

[Грицков'ян Я.] Hryckowian J. Iwana Franki poglądy na kwestię unii brzeskiej. – "Unia brzeska : geneza, dzieje i konsekwencje w kulturze narodów Słowiańskich", Kraków, 1994, s.

"Погляди Івана Франка на питання Берестейської унії".

[Гродзіський С.] Grodziski S. Stanowisko prawne żydów w Galicji : reformy Marii Teresy i Józefa_2 (1772 – 1790). – "Lud żydowski w narodzie polskim", Warszawa, 1994, s.

"Правне становизе євреїв у Галичині : реформи Марії-Терези та Йосипа_2 (1772 – 1790 рр.)".

[Гродзіський С.] Grodziski S. Zarys ustroju politycznego Galicji. – "Galicja i jej dziedzictwo", Rzesów, 1994, t. 1, s.

"Нарис політичного устрою Галичини".

Гром В. Актуальні проблеми історії Хмельниччини у дослідженнях Б.Крупницького. – "Богдан Хмельницький та його доба", К., 1996 р., с. 188 – 191.

Гром В. Доба Б.Хмельницького у дослідженнях українських вчених в еміграції у 20-50-х рр. 20 ст. – Історіографічні дослідження на Україні, 1999 р., т. 9, с. 299 – 311.

[Гроховська І.] Grochowska I. Kleski elementarne na Podlasiu na przełomie 17 – 18 w. – Białostocczyzna, 1993, t. 8, № 2, s. 9 – 17.

"Стихійні лиха на Підляшші на переломі 17 – 18 ст."

Губицький Л.В. З епістолярної та археографічної спадщини члена Історичного товариства Нестора-літописця проф.П.В.Голубовського. – Наукові записки з української історії (Переяслав-Хмельницький), 2001 р., т. 12, с. 158 – 168.

Листи ПВГ до колег зберігаються в Інституті рукопису НБУ. С. 166 : "ПВГ дотримувався положень офіційних історичних поглядів на історію Російської держави […] Цілісної самостійної концепції російського історичного процесу вчений не створив".

[Губка Т.] Hubka T.C. The ukrainian origin of domed wooden synagogues : an architekture of jewish popular culture in ukrainian context. – Міжнародний конгрес україністів, (2-й), історіографія українознавства, етнологія, 1994 р., с.

"Українське походження зальних дерев'яних синагог : єврейська народна архітектура в українському контексті".

[Гульдон З.] Guldon Z., Wijaczka J. Żydzi a chreścijane na Wołyniu w 16 – 18 ww. – Nasza przeszłość, 1993, t. 80, s. 225 – 248.

"Євреї та християни на Волині у 16 – 18 ст."

[Гурський Т.] Górski T. Bazy tureckiej floty na morzy Czarnym w 1 p.17 w. – Przegląd orientalistyczny, 1992, t. 40, № 1-4, s. 84 – 90.

"Бази турецького флоту на Чорному морі в 1 п.17 ст."

[Далецький М.] Dalecki M. Przemyskie mosty w latach 1772 – 1948. – Rocznik przemyski, 1994, t. 29-30, s. 235 – 257.

"Перемиські мости в 1772 – 1948 рр."

Данюк І. Ідея державності в науковій і політичній творчості М.С.Грушевського : деякі історіографічні дискусії та оцінки. – Наукові записки з української історії (Переяслав-Хмельницький), 2001 р., т. 12, с. 204 – 218.

В аналізі спадщини МСГ політичні оцінки переважають над науковими. Наукова творчість МСГ здебільшого аналізується під кутом зору опозиції "народник / державник"; с. 211 : "На нашу думку, поділ історіографічних напрямків на народницький та державний є не лише умовним, але й штучним […] штучність полягає в тому, що причини цього явища лежать поза межами історичної науки" [таким чином, автор не розв'язує цю дилему, а просто знищує її – як на мене, цілком слушно].

В плані політичної думки дилемою є "федераліст / самостійник". С. 216 : На нашу думку, протягом всієї своєї політичної діяльності МГ притримувався ідеї федералізму".

[Даровський Р.] Darowski R. Marcin Łubieński SJ (1586 – 1653), profesor filozofii w Kaliszu i Lwowie. – Roczniki wydziału filozoficznego towarzystwa Jezusowego w Kakowie, 1993, t. 4, s. 255 – 266.

"Єзуїт Марцин Лубенський (1586 – 1563 рр.), професор філософії у Каліші та Львові".

[Дацевич Л.] Dacewicz L. Sposoby identyfikacji kobiet w dawnym powiecie mielnickim : 17 – 18 ww. – Białostocczyzna, 1993, t. 8, № 2, s. 17 – 25.

"Способи ідентифікації жінок у давньому Мельницькому повіті : 17 – 18 ст."

[Дацевич Л.] Dacewicz L. Elementy obcojęzyczne w antroponimii dawnego starostwa mielnickiego i łosickiego. – "Wpływy obce w nazewnictwie polskim", Łódż, 1993, s.

"Іншомовні елементи в антропонімії давнього Мельницького і Лосицького староства".

[Дацевич Л.] Dacewicz L. Ksztaltowanie się nazw osobowych odzawodowych na terenie dawnego województwa podlaskiego : 16 – 17 ww. – Studia podlaskie, 1993, t. 4, s. 93 – 99.

"Утворення особових назв від назв професій на терені давнього Підляського воєводства : 16 – 17 ст."

[Дацевич Л.] Dacewicz L. Nazewnictwo kobiet w dawnym powiecie mielnickim : 16 – 17 ww. – Białystok : 1994. – 295 s.

"Іменування жінок у давньому Мельницькому повіті : 16 – 17 ст."

[Демідович Т.] Demidowicz T. O królewskiej wsi Kijowiec. – Podlaski kwartalnik kulturowy, 1992, № 2, s. 45 – 51.

"Про королівське село Київець".

[Демідович Т.] Demidowicz T. Dubów – zarys dziejów wsi. – Podlaski kwartalnik kulturowy, 1994, № 3, s. 3 – 21.

"Дубів – нарис історії села".

[Дзеверський М.] Dziewierski M., Pactwa B., Siewierski B. Dylematy tożsamości : studium spoleczności łemkowskiej w Polsce. – Katowice : randall i Sfinks, 1992. – 138 s.

"Дилеми ідентичності : дослідження лемківської громади у Польщі".

[Дибась Б.] Dybaś B. Przyczynki do spoleczno-politycznych i ustrojowych uwarunkowań budowy fortyfikacji stałych na południowo-wschodnich terenach Rzeczypospolitej w 17 w. – Studia i materiały do historii wojskowości, 1993, t. 35, s. 95 – 111.

"Причинки до суспільно-політичних і адміністративних умов побудови постійних укріплень на південно-східних теренах Речі Посполитої в 17 ст."

[Дибась Б.] Dybaś B. Problem budowy i funkcjonowania fortyfikacji stałych w Rzegzypospolitej w okresie wojen w połowie 17 w. – Acta univ.N.Copernici, 1993, t. 293, s. 13 – 33.

"Проблема побудови і функціонування постійних укріплень у Речі Посполитій в добу воєн с.17 ст."

[Дибек Д.] Dybek D. Z kart kronik do żywotów świętych – Borys i Gleb w literaturze staropolskiej. – Pamiętnik literacki, 1993, t. 84, № 3-4, s. 5 – 16.

"Зі сторінок літописів до житій святих – Борис і Гліб у старопольській літературі".

[Дидек З.] Dydek Z. Księgi sądowe zamku rzeszowskiego z lat 1702 – 1722. – Rzeszowskie zeszyty naukowe, prawo-ekonomika, 1991, t. 9, s. 235 – 237.

"Судові книги Ряшівського замку з 1702 – 1722 рр."

[Дилянгова Г.] Dylągowa H. Unia brzeska – pojednanie czy podział ? – "Unia brzeska : geneza, dzieje i konsekwencje w kulturze narodów Słowiańskich", Kraków, 1994, s.

"Берестейська унія – поєднання чи поділ ?"

Діда І. Фортифікації і краєвид в Україні. – "Фортифікація України", Кам'янець-Подільський, 1993 р., с.

[Длугош Е.] Długosz E. Starodruki w archiwum państwowym w Przemyślu. – Przemyśl : 1993. – 39 s.

"Стародруки у державному архіві в Перемишлі".

[Длугош Ю.] Długosz J. Ulrich von Werdum – Polens Chronist für die Jahre 1670 – 1672. – "Studien zur Geschichte der deutsch-polnischen Kulturbeziehungen vom Mittelalter zum 19 Jahrhundert", Kraków, 1994, S.

"Ульріх фон Вердум – польський хроніст з 1670 – 1672 рр."

Добко Т.В., Ясінський Б.Д. "Вістник" : місячник літератури, мистецтва, науки й громадського життя" 1933 – 1939 рр. : систематичний покажичк змісту. – К. : 2002 р. – 340 с.

[Долістовська М.] Dolistowska M. Zabłudów – historia i układ przestrzenny. – "Ochrona i rozwój miast zabytkowych leżączych w strefe wpływu dużych miast na przykładzie Białegostoku i Mińska", Białystok, 1993, s.

"Заблудів – історія і просторовий уклад".

[Долістовська М.] Dolistowska M. Supraśl – historia i układ przestrzenny. – "Ochrona i rozwój miast zabytkowych leżączych w strefe wpływu dużych miast na przykładzie Białegostoku i Mińska", Białystok, 1993, s.

"Супрасль – історія і просторовий уклад".

[Дорошенко В.1] Дорошенко В. Заслуги М.Грушевського для української культури. – Овид, 1957 р., № 5-6, с. 18 – 22.

[Дорошенко В.1] Дорошенко В. Перший президент відновленої української держави [М.Грушевський]. – Овид, 1957 р., № 1, с. 25 – 26; № 2, с. 27 – 32.

[Дорошенко В.1] Дорошенко В. М.Грушевський – громадський діяч, політик і публіцист. – Овид, 1957 р., № 6, с. 15 – 19; № 10, с. 23 – 26; № 11, с. 18 – 19.

[Дубінський О.] Dubiński A. Caraimica : prace karaimoznawcze. – Warszawa : Dialog, 1994. – 288 s., 16 tabl.

"Караїміка : караїмознавчі праці". Містить також біографічний нарис про О.Дубинського та бібліографію його праць.

[Дюпюї Б.] Dupuy B. Recherches sur l'union de Brest. – Paris : Istina, 1990. – 72 s.

"Зауваження про Берестейську унію".

[Еве М.] Histoire secrete des mongols (Mongghol-un ni'uca tobciyan) : chronique mongole du 13-e siécle. – Paris : 1994.

"Таємна історія монголів : монгольська хроніка 13 с."

[Жмігродський Ю.] Żmigrodzki J. Nowogródek i okolicy. – 1931.

2 вид. : Warszawa : 1993. – 118 s.

"Новогрудок і околиці".

Жук А. Проф.М.Грушевський і Союз визволення України в роках першої світової війни. – Молода нація, 2002 р., № 3, с. 111 – 134.

Стаття, написана в 1958 – 1963 рр., частково за спогадами автора.

[Жуковський А.] Joukovski A. Histoire de l'Ukraine. – Paris : 1993. – 283 p.

"Історія України".

Жуковський А. Політична і публіцистична діяльність М.С.Грушевського на еміграції 1919 – 1924 рр. – Український історичний журнал, 2002 р., № 1, с.

Заболотна І.М. До питання про археографічно-історичну спадщину І.Крип'якевича з історії Хмельниччини. – Наукові записки з української історії (Переяслав-Хмельницький), 2001 р., т. 12, с. 314 – 327.

[Хмельниччина тут – визвольна війна, не Хмельницька область]. Том "Жерел до історії України-Руси"; публікації універсалів Б.Хмельницького в статтях; дослідження дипломатики універсалів; збірник "Документи Б.Хмельницького".

Заболотна І.М. Участь І.Крип'якевича в роботі НТШ у 1905 – 1918 рр. : історико-археографічний аспект. – Наукові записки з української історії (Переяслав-Хмельницький), 2003 р., т. 14, с. 306 – 321.

Основні праці вченого в цей період є археографічними.

Завада В.Т. Комплексна оцінка архітектурної спадщини України. – Архітектура України, 1990 р., № 5, с. 40 – 44.

[Загайкевич М.Т.] Zahajkiewicz M.T. Zagadnienie gromadzenia dokumentacja źródłowej do badań nad dziejami kościoła łacińskiego na wschodnich ziemiach kresowych dawnej Polski. – Archiwa, biblioteki i muzea kościelne, 1992, t. 61, s. 145 – 166.

"Питання нагромадження джерельної документації для дослідження історії латинської церкви на східних кресових землях давньої Польщі".

[Загайкевич М.Т.] Zahajkiewicz M.T. Źródła i kierunki badań nad przeszłością łacińskiej arcidiecezji lwowskiej. – Archiwa, biblioteki i muzea kościelne, 1994, t. 62, s. 7 – 26.

"Джерела і напрямки досліджень минулого Львівської латинської архієпархії".

[Замойський А.] Zamoyski A. Ostatni król Polski [St.August Poniatowski]. – Warszawa : Arx Regia, 1994. – 7, 548 s., 48 tabl.

"Останній король Польщі [С.Понятовський]".

[Зарембська Т.] Zarębska T. Place Zamościa a teoretyczne koncepcje urbanistyki renesansu. – Kwartalnik historii kultury materialnej, 1993, t. 41, № 2, s.

"Площі Замостя і теоретичні концепції містобудування Відродження".

[Збірка_праць] Скарына і яго эпоха. – Мінск : Навука і тэхніка, 1990 г. – 480 с.

[Збірка_праць] Henryk Sienkiewicz : twórczość i recepcja. – Lublin : 1991. – 427 s.

"Генрик Сенкевич : творчість і сприйняття".

[Збірка_праць] Drobna szlachta podlaska w 16 – 19 ww. – Białystok : 1991.

"Дрібна підляська шляхта в 16 – 19 ст."

[Збірка_праць] Essential papers on hasidism : origins to present. – New York : 1991. – 11, 546 p.

"Все істотне про хасидизм від винникнення до сучасності". Із змісту :

Дубнов С. Початки : Баал Шем Тов (Бешт) і центр у Поділлі.

Дубнов С. Маггід з Межиреча, його товариші і центр на Волині.

Дінур Б. Походження хасидизму та його соціальні та месіаністичні принципи.

Росман М. Меджибіж і ребі Баал Шем Тов.

Етінгер Ш. Рух хасидів – дійсність та ідеал.

Воленський М. Полеміка між хасидами та мітнагедами у єврейських громадах східної Європи : фаза ворогування.

Вертхейм А. Традиції та звичаї у хасидизмі.

Малер Р. Хасидизм і єврейське Просвітництво.

[Збірка_праць] Łemkowie w historii i kulturze Karpat. – Rzeszów : 1992.

"Лемки в історії і культурі Карпат".

[Збірка_праць] Lemberg – Lwów – Lviv : eine Stadt im Schnittpunkt europäischen Kulturen. – Köln : Böhlau, 1993. – 207 S.

"Лемберг – Львув – Львів : місто на роздільному пункті європейських культур".

Роскау-Ридель І. Місто на затертому кордоні : історія Львова від заснування до першого поділу Польщі (1772 р.)

Марк Р.А. Польський бастіон і український П'ємонт : Львів у 1772 – 1921 рр.

Гольцер Є. Східна фантазія і на грудях у слов'янської пожежі : єврейське життя і асиміляція у Львові в 19 – 20 ст.

Горбач А.-Г. Польське місто і українська меншина : національний антагонізм у міжвоєнному Львові.

Гельд Т. Від погрому до масового убивства : знищення єврейського населення Львова у 2-й світовій війні [на грудях у слов'янської пожежі все ж було ліпше…]

Злепко Д. Взлом під синьо-жовтим [прапором ?] : зміна від совєтського до українського Львова.

[Коли німецькомовні автори беруться поетизувати, то назви їхніх статей виходять нескорозрозумілими; я переклав ці назви як умів].

[Збірка_праць] Akademia Zamojska i jej tradycje. – Zamość : 1994.

"Замойська академія та її традиції".

Проголошення Замойської академії 5.04.1594 р.

Відозва до поляків з приводу відкриття Замойської академії 15.03.1595 р.

Гжибовський С. Ян Замойський – єврепеєць і сармат.

Вітусік А.А. Шимон Шимонович – співорганізатор Замойської академії.

Курилович М. Римське право і канонічне право у програмі студентів-правників Замойської академії.

Вітковський В. Навчання місцевому праву в Замойської академії в 16 – 17 ст.

Брушковська М. Святий Ян Канти – патрон Замойської академії.

Гмітерек Г. Молодь Замойської академії у світлі списку студентів.

Мик С. Замойська друкарня у світлі нових джерел.

Вітковський А. Замойська академія у світлі археологічних досліджень 1990 – 1992 рр.

Вітусік А.А. Меморіал в обороні Замойської академії.

Шишка Б. Традиції Замойської академії у духовному житті Замостя у 19 ст.

Кондрацюк П. Пам'ятки Замойської академії у колекції окружного музею в Замості.

[Збірка_праць] [Mieczysław Gębarowicz] – Czasopismo zakładu narodowego im.Ossolińskich, 1994, № 4. = 179 s.

Спецвипуск журналу, присвячений Мечиславу Гембаровичу. Із змісту :

Гембарович М. Автобіографія : життя на службі науки.

Гембарович М. Очима старшого осолинчика.

Гембарович М. Щоденник за 22.06 – 2.07.1941 р.

З листів М.Гембаровича до родини за 1970 – 1984 рр.

Гембарович М. Питання мистецької індивідуальності у середньовічному мистецтві / подав до друку М.Матвіїв.

Гембарович М. Ілюміновані інкунабули у львівській філії бібліотеки АН УРСР (доповідь 29.11.1940 р. у Львові на науковій сесії, присвяченій 500-річчю друкарства).

Вирозумський Є. Мечислав Гембарович як історик.

Злат М. Схід і Захід у польському мистецтві : два напрямки досліджень Мечислава Гембаровича.

Матвіїв М. Мечислав Гембарович – осолинчик.

Міхаловський Я.М. Бібліографія Мечислава Гембаровича.

[Збірка_праць] Zapiski krasnostawskie : z przeszłości Krasnegostawu i okolic. – Lublin : Norbertimun, 1994, t. 1 = 123 s.; t. 2 = 237 s.

"Красноставські записки : з минулого Красноставу і околиць".

Т. 1 :

Собчук Е. Найцікавіші археологічні відкриття у Красноставі та околицях.

Федорович В. Скарб римських денаріїв з Романова.

Голуб С. Залишки міського рову у Красноставі з доби пізнього середньовіччя і нового часу.

Карделя П. еіснуючий замок у Красноставі.

Бенцаль П. Євреї у Красноставі.

Романчук Е. Орлів Мурований : картки з історії мого села.

Раковський Я. Орховець у Красноставському повіті : причинок до історії люблінського зем'янства.

Т. 2 :

Броницький А. Новочасні монети зі скарбу з Волі Сінницької (гміна Сінниця Ружана).

Католо А. Церковне шкільництво у Красноставі на протязі 18 – 19 ст.

Федорович В. Колишній єзуїтський (нині парафіальний) костел св.Франциска Ксаверія у Красноставі.

Новосад А. Каспер Несецький – красноставський геральдик.

Бенцаль Б. Багатства шляхетських дворів Красноставського повіту у 1721 – 1750 рр.

Окрім того, в обох томах є статті з історії 19 – 20 ст.

[Збірка_праць] Mielec : studia i materiały z dziejów miasta i regionu. – Rzeszów : Resovia, 1994, t. 3 = 851 s.

"Мелець : дослідження і матеріали з історії міста і регіону".

Кірик Ф. Королівський дозвіл на заснування Мельця.

Мосингевич К. Мелецькі гербу Гриф.

Ванатович С. Єврейське населення у мелецькому регіоні до 1939 р.

Кірик Ф. Територія, забудова і заселення міста Мельця в перших десятиліттях австрійського панування.

Мачонга М. Укріплення у Ременю.

Вернер В. Мелецькі костели і духовенство у світлі єпископських візитацій 1596 – 1721 рр.

Садовська А. Архітектура і пам'ятки костелу св.Матфія у Мельці.

І далі історія 19 – 20 ст.

Зінчук С.С. Іван Гонта. – К. : 1991 р.

[Зноско О.] Znosko A. Turkowicze. – Przegląd prawosławny, 1994, t. 10, № 7, s. 13.

"Турковичі" – село біля Томашова-Люблінського. Історія Турковицької ікони в 14 – 20 ст.

Івакін В. Архів князів Вишневецьких за реєстрами Мнішків. – Наукові записки з української історії (Переяслав-Хмельницький), 2001 р., т. 12, с. 59 – 66.

Мнішки успадкували архів Вишневецьких разом з усіма маєтками в 1748 р. В 1750, 1783 і 1786 рр. було складено 3 описи документів Вишневецьких (загалом 16 – с.18 ст.). С. 65 : "Документи вишневецького архіву відображають господарське життя роду, але не містять грунтовної інформації з генеалогії. Участь Вишневецьких в політичному, культурному житті зовсім не розкрита".

Івангородський К. Переяславська земля в етносоціальних процесах на середньому Подніпров'ї в к.15 – 1 п.17 ст. – Наукові записки з української історії (Переяслав-Хмельницький), 2002 р., т. 13, с. 166 – 173.

Пустопорожня базгранина, з якої можна довідатись хіба що про те, зо на Переяславщині було козацтво [але це ми знали і без пана Івангородського].

Іваненко А.О. Адміністративно-територіальні зміни в Переяславському полку у 2 п.18 ст. – Наукові записки з української історії (Переяслав-Хмельницький), 2002 р., т. 13, с. 178 – 186.

Основне місце займає опис перерозподілу населених пунктів по повітах в складі намісництв 1782 р.

Іваненко А. До питання про заснування Переяславського козацького полку. – Наукові записки з української історії (Переяслав-Хмельницький), 2003 р., т. 14, с. 180 – 185.

Полк засновано , імовірно, в 1625 р.; перша документальна згадка про нього – з 1630 р., перший переяслав.полковник згадується в 1632 р.

Іванцюра І. Доброгостів : історико-географічний мемуарний нарис. – Дрогобич : Коло, 2001 р. – 212 с.

[Казимирський Ю.] Kazimierski J. Źródła archiwalne do badań nad dziejami Mazowsza i Podlasia 12 – 20 ww. – "Mazowsze i Podlasie w badaniach historycznych", Warszawa, 1994, s.

"Архівні джерела до вивчення історії Мазовії та Підляшшя 12 – 20 ст."

[Казьмерчик А.] Kaźmierczyk A. The jews in Żółkiew, domain of Jan_3 Sobieski. – "The jews in Poland", Cracow, 1993, v. 1, p.

"Євреї у Жовкві, володінні Яна_3 Собеського".

[Камінська А.] Działo się w Boryni. – Plaj, 1993, t. 7, s. 31 – 37.

"Діялося в Борині". Документ 1648 р. про напад на двір біля Турки.

[Камоцький Я.] Kamocki J. Tatarzy polscy jako grupa etnograficzna. – Rocznik tatarów polskich, 1993, t. 1, s. 43 – 47.

"Польські татари як етнографічна група".

[Каня Я.] Kania J. Unickie seminarium diecezjalne w Chełmie w latach 1759 – 1833. – "Unia brzeska : geneza, dzieje i konsekwencje w kulturze narodów Słowiańskich", Kraków, 1994, s.

"Уніатська єпархіальна семінарія у Холмі в 1759 – 1833 рр."

[Карплюк М.] Karpluk M. Polszczyzna metropolity Piotra Mohyły w jego polemice z ks.Kasjanem Sakowiczem : ukrainizmy leksykalne. – Zeszyty naukowe KUL, 1991, t. 34, № 1-2, s. 189 – 201.

"Польська мова митрополита Петра Могили у його полеміці з Касіяном Саковичем : лексичні українізми".

[Качоровський Б.] Kaczorowski B. Nowogródek : historia i zabytki. – Warszawa : 1992. – 31 s.

"Новогрудок : історія і пам'ятки".

[Кемпфі А.] Kempfi A. …obaczyli na drzewie gruszkowym leśnym jasność wielką, jakby ognia pałajączego…" : Żyrowickie sanktuarium. – Przegląd prawosławny, 1992, t. 8, № 5, s. 26; № 6, s. 26 – 27.

"…побачили на грушовому дереві в лісі велике світло, неначе палаючого вогню… : Жировицьке святилище".

Клим Р. Торговельно-промислова інфраструктура міста Переяслава : п.18 ст. – Наукові записки з української історії (Переяслав-Хмельницький), 2002 р., т. 13, с. 173 – 177.

Є трохи даних про торговельні приміщення та влаштування промислів, але яка була "інфраструктура" і що це таке – зі статті не ясно.

[Клочовський Є.] Kłoczowski J. L'expérience de pluralisme religieux et culturel des ruthenes (les ukrainiens et biélorussiens dans la federation Polono-Lithuanienne des 14 – 16 siècles). – "Il battesimo delle ferre russe", Firenze, 1991, p. 303 – 321.

"Досвід релігійного і культурного плюралізму русинів (українців і білорусів у Польсько-Литовській федерації в 14 – 16 ст.)".

[Клочовський Є.] Kłoczowski J. Les karaïmes (karaïtes) en Pologne-Lituanie. – "Commerce, finances et societé (11 – 16 siècles)", Paris, 1993, p. 501 – 504.

"Караїми (караїти) у Польщі-Литві".

[Кляшторний С.Г.] Kljaštornyj S.G. Die Kiptschaken auf den runen Denkmälern. – Central asiatic journal, 1988, v. 32, № 1-2, p. 73 – 76.

"Кипчаки з рунічних пам'яток".

[Кметович В.] Kmietowicz W. Muszyńskie kapliczki. – Almanach sądecki, 1992, № 2, s. 27 – 35.

"Мушинські каплички".

[Кобецкайте Г.] Kobeckajte H. Karaimi w Wilnie i Trokach. – Polska sztuka ludowa, 1993, t. 47, № 3-4, s. 45 – 46.

"Караїми у Вільно і Троках".

Коваленко Ю. Охоронні археологічні дослідження літописного міста Глухова. – "Збереження історико-культурних надбань Глухівщини", Глухів, 2002 р., с. 17 – 23.

[Ковальов С.В.] Кавальоў С.В. Найздзесненая унія : паводле дыяріуша Галяша Пельгримоўскага. – "Unia brzeska : geneza, dzieje i konsekwencje w kulturze narodów Słowiańskich", Kraków, 1994, s.

Ковецька Н.Р. З архіву О.М.Бодянського. – Радянське літературознавство, 1958 р., № 4, с. 84 – 90.

Опис архіву в Інституті літератури АН УРСР.

[Ковецький Є.] Kowecki J. Kościuszko wobec "rusinów naszych". – "Między Wschodem a Zachodem : Rzeczpospolita 16 – 18 ww.", Warszawa, 1993, s.

"Ставлення Костюшка до 'наших русинів".

Козубська О. Львівський кафедральний костел в історіографії. – Дрогобицький краєзнавчий збірник, 2001 р., т. 5, с. 140 – 152.

Козюба В. Про атрибуцію так званої Ірининської церкви в Києві. – Наукові записки з української історії (Переяслав-Хмельницький), 2002 р., т. 13, с. 104 – 113.

Припускається, що церква на розі вул.Володимирської та Ірининської – це собор Андріївського (Янчина) монастиря, а "палац" біля неї – трапезна монастиря.

[Колбук В.] Kołbuk W. Trzy kasaty unii kościelnej : 1795, 1839, 1875 – róźnice i podobieństwa. – Zeszyty naukowe KUL, 1991, t. 34, № 1-2, s. 3 – 12.

"Три скасування церковної унії : 1795, 1839, 1875 рр. – різниці та збіжності".

[Колбук В.] Kołbuk W. Ustawy i statuty unickich bractw cerkiewnych. – "Unia brzeska : geneza, dzieje i konsekwencje w kulturze narodów Słowiańskich", Kraków, 1994, s.

"Устави і статути уніатських церковних братств".

[Колективна_праця] Brzozów : zarys monograficzny. – Brzozów : 1990.

"Брозів : монографічний нарис".

[Колективна_праця] Dzieje Włodawy. – Lublin : Panta, 1991. – 311 s.

"Історія Володави".

[Колективна_праця] Życie i kult błogosławionego Jana z Dukli. – Dukla : 1992. – 56 s.

"Життя і культ благословенного Яна з Дуклі".

[Колективна_праця] Bukowina : wspólnota kultur i języków. – Warszawa : 1992.

"Буковина : спільнота культур і мов".

[Колективна_праця] Węgrów – dzieje miasta i okolic w latach 1441 – 1944. – Węgrów : 1992.

"Венгрів – історія міста і околиць в 1441 – 1944 рр."

[Колективна_праця] Z dziejów wsi Markowa. – Rzeszów : 1993. – 486 s.

"З історії села Маркова" Ряшівського воєводства.

[Колективна_праця] Geschichte der Ukraine. – Göttingen : Vandenhoeck und Ruprecht, 1993. – 335 S.

"Історія України". З доби Київської Русі до 1993 р.

[Колективна_праця] Śladami tatarów polskich. – Supraśl : 1994. – 78 s.

"Слідами польських татар".

Сокульська І. Прибульці з Золотої Орди.

Сокульська І. Татари з-під Сокілки і Кринок.

Міскевич А. Польські татари в 19 – 20 ст.

Сацюк Р. Татарські пам'ятки.

Ленець Г., Сокульська І. Татарським шляхом.

[Колективна_праця] Dzieje Rzeszowa. – Rzeszów : 1994, t. 1 = 638 s., 20 tabl.

"Історія Ряшева".

Лях Я., Міхалік А. Географічне середовище.

У середньовіччі :

Куниш А. Передісторія та раннє середньовіччя.

Куртика Я. Середньовічне заселення. Початки населеного пункту і міста.

Боровейська-Біркенмаєрова М. Просторовий розвиток.

Лесняк Ф. Господарське, суспільне і культурне життя.

В добі відродження та бароко :

Мотилевич Є. Господарські, суспільні та адміністративні зміни.

Боровейська-Біркенмаєрова М. Просторовий розвиток за Миколая Спитка Лігензи.

Будзинський З. Суспільні відносини і культурне життя.

В колі сарматської культури та Просвітництва :

Боровейська-Біркенмаєрова М. Місто-резиденція Любомирських.

Мальчевський Я. Міщанська забудова.

Мотилевич Є. Господарські відносини.

Будзинський З. Суспільно-релігійне і культурне життя.

Чапчинська Д., Янчиковський Є. замок в Ряшеві.

Мистецтво Ряшева :

Маєвський К. З дослідів над мистецтвом Ряшева.

Кавалек Я. Малярство.

Сапетова І. Скульптура.

Пулчвяртек Ю. Ряшівська латифундія.

Колибенко О.В. До питання про атрибуцію княжих поховань Михайлівського собору в Переяславі. – "Християнські старожитності лівобережної України", Пл., Археологія, 1999 р., с. 34 – 40.

Колибенко О.В. Про походження Переяславля Руського. – Археологія, 1999 р., № 1, с. 47 – 59.

Колибенко О. Єпископський двір Переяславля Руського. – Наукові записки з української історії (Переяслав-Хмельницький), 2001 р., т. 12, с. 27 – 37.

Його площа біля 1.85 га; це найкраще досліджена ділянка давньоруського міста; тут відкрито 4 кам'яні споруди (собор Михаїла; брама з церквою св.Федора; стіна; лазня).

Колибенко О. Деякі аспекти розвитку освіти на Переяславщині у к.16 – 17 ст. – Наукові записки з української історії (Переяслав-Хмельницький), 2003 р., т. 14, с. 176 – 179.

Єзуїтський колегіум у Переяславі засновано в 1635 р., діяв до 1648 р.; проект рицарської школи Й.Верещинського (к.16 ст.) – цей не стосується Переслава.

[Колодзей А.] Kołodziej A. Sanktuarium matki bożej nieustającej pomocy w Domaradzu. – Kronika diecezji przemyskiej, 1993, t. 78, № 2, s. 233 – 236.

"Святилище божої матері неустаючої допомоги у Домарадзі".

[Колодзєйчик Д.] Kołodziejczyk D. Dzieje jednego rękopisu. – Mówia wieki, 1993, t. 37, № 12, s. 42 – 45.

"Історія одного рукопису". Список турецьких сипахів, які отримали воєнні лени, укладений в Кам'янці-Подільському в 1672 р., нині в державному архіві у Познані.

Колосок Б. Про датування найдавніших мурованих укріплень Волині. – "Фортифікація України", Кам'янець-Подільський, 1993 р., с.

[Конечний З.] Konieczny Z. Dzieje archiwum przemyskiego i jego zasobu. 1874 – 1987. – Przemyśl : 1988.

"Історія перемиського архіву та його фондів : 1874 – 1987 рр."

[Конечний З.] Dyplom cesarza Józefa_2 z 1789 r. przywracający miastu Przemyślu samorząd. – Przemyśl : 1990. – 11 s.

"Диплом цісаря Йосифа_2 1789 р., яким місту Перемишлю повертається самоврядування".

[Конечний З.] Konieczny Z. Materials in the polish state archives in Przemysl concerning lemkos. – "Contribution of the carpatho-rusyn studies group to the 4 world congress for soviet and east european studies", New Haven, 1990, s. 1 – 8.

"Матеріали у польському державному архіві у Перемишлі, які стосуються лемків".

[Коперський А.] Koperski A. Sprawozdania z badań archeologicznych na stanowisku w Przemyślu przy ul. Pstrowskiego w latach 1986 – 1987. – Rocznik przemyski, 1994, t. 29-30, s. 57 – 65.

"Звіт з археологічних досліджень у Перемишлі на вул.Пстровського в 1986 – 1987 рр."

[Корнецький М.] Kornecki M. Obrazy i "ikony" Jana Medyckiego : przyczynek do dziejów malarstwa na karpackiej prowincji w poczatku 18 w. – Biuletyn historii sztuki, 1993, t. 55, № 2-3, s. 249 – 255.

"Образи та 'ікони' Яна Медицького : причинок до історії малярства у Карпатській провінції на п.18 ст.".

[Корнецький М.] Kornecki M. Drewniany kościół Wniebowzięcia najświętszej Matii panny i św.Michała archanioła w Chaczowie. – Rzeszów : 1994. – 19 s., 14 tabl.

"Дерев'яний костел Вознесіння найсвятішої діви Марії і св.архангела Михаїла у Хачові".

Корпусова В.Н. Некрополь Золотое. – К. : 1983 г.

Корпусова В.М. Символіка поховального інвентаря християнського населення : за матеріалами некрополя 13 – 14 ст. Золоте, Крим. – "Музейні читання", К., 2000 р., с.

Корпусова В.М. Поховально-вівтарні плити в історії християнського поховального обряду Криму : за матеріалами некрополів Золоте, Осовини, 13 – 14 ст. – "Музейні читання", К., 2002 р., с. 207 – 221, 8 іл.

Інколи на плиті, що утворювала бік могильної ями, вирізали хрест (8..10 % поховань). Вони мали символізувати майбутнє воскресіння. Цей звичай поширений тільки у східному Криму.

[Косман М.] Kosman M. Prawda historyczna w "Panu Wołodujowskim". – "Polska powieść 19 i 20 w. : interpretacje, analizy, konteksty", Lublin, 1993, t. 1, s.

"Історична правда [у романі Г.Сенкевича] 'Пан Володийовський".

[Космінський З.] Kośmiński Z. Pisarze związani z Zamojszczyzną : 1563 – 1991. – Lublin : 1992. – 50 s.

"Письменники, пов'язані із Замойщиною : 1563 – 1991 рр."

[Косний В.] Aleksander Brückner : ein polnischen Slavist in Berlin. – Berlin : 1991.

"Олександр Брюкнер : польський славіст у Берліні".

Костомаров М.І. Твори в 2 тт. – К. : Дніпро, 1990 р., т. 1 = 538 с.; т. 2 = 780 с.

Т. 1 : поезії; драми (Сава Чалий; Переяславська ніч; Украинские сцены из 1649 г.); оповідання.

Т. 2 : повісті (Син. Кудеяр. Сорок лет. Холуй. Черниговка).

[Костомаров М.І.] Костомаров Н.И. Исторические монографии и исследования в 17 тт. – М. Чарли, 1994 г., [т. 1 =] 800 с.; [т. 2 =] 768 с.; [т. 3 =] 574 с.; [т. 4 =] 640 с.; 1995 г., [т. 5 =] 656 с.; 1994 г., [т. 6 =] 604 с.; 1995 г., [т. 7 =] 800 с.; [т. 8 =] 608 с.; 1994 г. [т. 9 =] 544 с.; [т. 10 =] 762 с.; 1995 г., [т. 11 =] 688 с.; [т. 12 =] 636 с.; [т. 13 =] 640 с.; 1996 г., [т. 14 =] 476 с.; [т. 15 =] 624 с.; [т. 16 =] 60 с.; 1997 г., [т. 17 =] 512 с.

Шифр НБУ : ВА582916 [т. 7]

[Це видання за своєю компоновкою не має нічого спільного з одноіменним виданням, підготованим самим М.Костомаровим].

Т. 1 : Смутное время Московского государства в н.17 ст. : 1604 – 1613 гг.

Т. 2 : Богдан Хмельницкий : материалы и исследования.

Т. 3 :

Кудеяр. – с. 5 – 232.

Сын. – с. 232 – 344.

Холоп. – с. 345 – 516.

Сорок лет. – с. 517 – 575.

Т. 4 :

Мысли о федеративном начале в древней Руси. – с. 5 – 40.

Две русские народности. – с. 41 – 83.

Черты народной южнорусской истории. – с. 84 – 195.

Мифическая повесть о Нифонте (памятник русской литературы 13 в.). – с. 198 – 218.

Легенда о кровосмесителе. – с. 219 – 238.

О значении великого Новгорода в русской истории. – с. 239 – 258.

Должно ли считать Бориса Годунова основателем крепостного права ? – с. 259 – 282.

Великорусские религиозные вольнодумцы в 16 в. – с. 283 – 312.

Иван Сусанин. – с. 313 – 329.

Бунт Стеньки Разина. – с. 330 – 440.

Куликовская битва. – с. 441 – 467.

Ливонская война. – с. 468 – 546.

Южная Русь в к.16 в. – с. 547 – 637.

Т. 5 :

Домашняя жизнь и нравы великорусского народа в 16 – 17 вв. – с. 5 – 180.

Семейный быт в произведениях южнорусского народного творчества. – с. 181 – 368.

Приключения по смерти : рассказ одного слобожанина. – с. 369 – 375.

Больная : рассказ врача. – с. 376 – 388.

Фаина. – с. 389 – 407.

Ольховняк : рассказ из воспоминаний воротившегося на родину из Сибири. – с. 408 – 421.

Незаконнорождённые : из моих воспоминаний. – с. 433 – 654.

Т. 6 :

Предания первоначальной русской летописи в соображениях с русскими народными преданиями в песнях, сказах и обычаях. – с. 5 – 130.

Начало единодержавия в древней Руси. – с. 131 – 238.

Церковно-историческая критика в 18 в. – с. 239 – 264.

История раскола у раскольников. – с. 265 – 326.

Воспоминания о молоканах. – с. 327 – 346.

Личность царя Ивана Васильевича Грозного. – с. 347 – 412.

О следственном деле по поводу убиения царевича Дмитрия. – с. 413 – 430.

Афанасий Филиппович, борец за православную веру в западной Руси. – с. 431 – 456.

Пётр Могила перед судом исследователей нашего времени. – с. 457 – 468.

Екатерина Алексеевна, первая русская императрица. – с. 469 – 528.

Самодержавный отрок. – с. 529 – 605.

Т. 7 :

Руина. – с. 7 – 406.

Мазепа. – с. 409 – 734.

Мазепинцы. – с. 737 – 798.

Т. 8 :

О казаках. – с. 5 – 24.

О казачестве. – с. 25 – 42.

Предисловие к "Тарасу Бульбе" Н.В.Гоголя. – с. 43 – 45.

Гетманство Выговского. – с. 46 – 167.

Гетманство Ю.Хмельницкого. – с. 168 – 286.

Иван Свирговский, украинский казацкий гетман 16 в. – с. 287 – 311.

Первые войны малороссийских казаков с поляками. – с. 312 – 327.

О воспоминаниях борьбы казаков с мусульманством в народной южнорусской поэзии. – с. 328 – 338.

Павел Полуботок. – с. 339 – 364.

Сулатн турецкий и запорожцы. – с. 365 – 366.

Историческая неправда и западно-российский патриотизм. – с. 367 – 378.

О преподавании на южнорусском языке. – с. 379 – 383.

Князь Владимир Мономах и казак Богдан Хмельницкий. – с. 384 – 394.

Украинский сепаратизм. – с. 395 – 400.

Письмо к издателю "Колокола". – с. 401 – 411.

Черноморские казаки – с. 412 – 419.

Богдан Хмельницкий – данник Оттоманской Порты. – с. 420 – 431.

Черниговка. – с. 432 – 605.

Т. 9 : Севернорусские народоправства во время удельно-вечевого уклада (история Новгорода, Пскова и Вятки).

Т. 10 : Последние годы Речи Посполитой.

Т. 11 :

Славянская мифология. – с. 5 – 52.

Историческое значение южнорусского народного песенного творчества. – с. 53 – 364.

История казачества в памятниках южнорусского народного песенного творчества. – с. 365 – 636.

Великорусская народная песенная поэзия. – с. 637 – 685.

Т. 12 :

Старинные земские соборы. – с. 5 – 64.

Очерки торговли Московского государства в 16 – 17 вв. – с. 65 – 265.

Старинные земские соборы на Руси. – с. 266 – 272.

О значении критических трудок Константина Аксакова по русской истории. – с. 273 – 296.

Лекции по русской истории. Ч. 1. – с. 297 – 370.

Бытовые очерки по русской истории 18 в. (Московские торговки. – с. 371 – 383. Царский родич. – с. 384 – 391. Черви. – с. 392 – 406. Тайновидец. – с. 407 – 423).

Об отношении русской истории к географии и этнографии. – с. 424 – 440.

По поводу мыслей светского о книге "Сельское духовенство". – с. 441 – 447.

Давно ли Малая Русь стала писаться Малороссией, а Русь – Россией. – с. 448 – 455.

О некоторых фонетических и грамматических особенностях южнорусского (малорусского) языка, не сходных с великорусским и польским. – с. 456 – 466.

Личности смутного времени. – с. 467 – 498.

Кто был первый Лжедмитрий ? – с. 496 – 544.

Ксения Борисовна Годунова. – с 545.

Кто виноват в смутном времени. – с. 546 – 589.

Повесть об освобождении Москвы от поляков в 1612 г. и избрании царя Михаила. – с. 590 – 619.

Князь Михаил Андреевич Оболенский. – с. 620 – 634.

Т. 13 :

Князь Владимир Святой. – с. 5 – 10.

Киевский князь Ярослав Владимирович. – с. 11 – 20.

Преподобный Феодосий Печерский. – с. 21 – 33.

Князь Владимир Мономах. – с. 34 – 62.

Князь Андрей Боголюбский. – с. 63 – 85.

Князь Мстислав Удалой. – с. 86 – 116.

Князь Данило Романович Галицкий. – с. 117 – 133.

Князь Александр Ярославич Невский. – с. 134 – 148.

Московские князья братья Даниловичи. – с. 149 – 169.

Преподобный Сергий Радонежский. – с. 170 – 177.

Великий князь Дмитрий Иванович Донской. – с. 178 – 203.

Соловецкие чудотворцы Савватий и Зосима. – с. 204 – 207.

Великий князь и государь Иван Васильевич. – с. 208 – 275.

Новгородский архиепископ Геннадий. – с. 276 – 295.

Московский государь великий князь Василий Иванович. – с. 296 – 321.

Преподобный Нил Сорский и Вассиан, князь Патрикеев. – с. 322 – 332.

Максим Грек. – с. 333 – 387.

Матвей Семёнович Башкин и его соучастники. – с. 388 – 394.

Царь Иван Васильевич Грозный. – с. 395 – 450.

Ермак Тимофеевич. – с. 451 – 462.

Князь Константин Константинович Острожский. – с. 463 – 487.

Борис Годунов. – с. 488 – 527.

Названный Димитрий. – с. 528 – 547.

Марина Мнишек. – с. 548 – 572.

Василий Шуйский. – с. 573 – 591.

Патриарх Гермоген и Прокопий Ляпунов. – с. 598 – 607.

Троицкий архимандрит Дионисий и келарь Авраамий Палицын. – с. 608 – 615.

Козьма Захарович Минин-Сухорук и князь Дмитрий Михайлович Пожарский. – с. 616 – 626.

Филарет Никитич Романов. – с. 627 – 638.

Т. 14 :

Царь Михаил Фёдорович. – с. 5 – 57.

Киевский митрополит Пётр Могила. – с. 58 – 90.

Царь Алексей Михайлович. – с. 90 – 142.

Патриарх Никон. – с. 142 – 200.

Малороссийский гетман Зиновий-Богдан Хмельницкий. – с. 200 – 258.

Преемники Богдана Хмельницкого. – с. 258 – 292.

Стенька Разин. – с. 292 – 309.

Сибирские землеискатели. – с. 309 – 317.

Галятовский, Радивиловский и Баранович. – с. 317 – 342.

Епифаний Славинецкий, Симеон Полоцкий и их преемники. – с. 342 – 381.

Юрий Крижанич. – с. 381 – 407.

Царь Фёдор Алексеевич. – с. 407 – 419.

Царевна Софья. – с. 420 – 459.

Ростовский митрополит Дмитрий Туптало. – с. 459 – 475.

Т. 15 :

Пётр Великий. – с. 5 – 228.

Гетман Иван Степанович Мазепа. – с. 229 – 260.

Царевич Алексей Петрович. – с. 261 – 276.

Князь Александр Данилович Меншиков. – с. 277 – 297.

Архиепископ Феофан Прокопович. – с. 297 – 313.

Фельдмаршал Миних и его значение в русской истории. – с. 314 – 408.

Императрица Анна Ивановна и её царствование. – с. 408 – 500.

Императрица Елисавета Петровна. – с. 501 – 623.

Т. 16 :

Начало Руси. – с. 5 – 27.

М.П.Погодину : письмо по поводу статьи "Начало Руси". – с. 28 – 29.

Публичный диспут 19.03.1860 г. о начале Руси между гг.Погодиным и Костомаровым. – с. 30 – 62.

Объяснение по поводу статьи г.Шелизибова. – с. 63.

О норманском племени : к издателю "Северной пчелы". – с. 64 – 68.

Последнее слово г.Погодину о жмудском происхождении первых русских князей. – с. 68 – 73.

Заметка на возражения о происхождении Руси. – с. 74 – 77.

Как пишут в наше время учёные статьи в защиту происхождения руссов от норманнов, печатаемые в учёно-литературном журнале. – с. 78 – 80.

Объяснение : к издателю "Северной пчелы". – с. 81.

Письмо к редактору по поводу статей о происхождении Руси из Литвы. – с. 81 – 90.

Ответ г.Щеглову : к издателю "Северной пчелы". – с. 91 – 93.

Ответ профессора Костомарова г.Шпилевскому. – с. 93 – 96.

Г.Юрию Летголе : к издателю "Северной пчелы". – с. 97 – 99.

Объяснение по поводу археологического съезда в Тифлисе. – с. 99 – 104.

Русская историческая литература в 1876 г. – с. 105 – 131.

Русская литература по отделу этнографии в 1876 г. – с. 132 – 151.

Д.И.Иловайский. История России. Т. 2. – с. 152 – 164.

Рецензия на сочинение "Очерк истории великого княжества Литовского до половины 15 в." В.Антоновича. – с. 165 – 176.

Новые документы, относящиеся к истории северо-западной Руси. Тт. 1 – 2. – с. 177 – 191.

Новые документы, относящиеся к истории северо-западной Руси. Тт. 3 – 4. – с. 192 – 207.

Русские инородцы. – с. 208 – 281.

Иудеям. – с. 282 – 299.

Ещё заметка об иудеях. – с. 300.

Жидотрепание в н.18 в. – с. 301 – 334.

Замечание по поводу брошюры, изданной г.Хвольсоном "Употребляют ли евреи христианскю кровь ?" – с. 335 – 339.

Заметка по поводу книги "Г.Костомаров как историк Малороссии". Сочинение Геннадия Карпова. – с. 340 – 342.

Правда москвичам о Руси. – с. 343 – 355.

Дополнение к правде москвичам о Руси. – с. 356 – 359.

Правда полякам о Руси. – с. 360 – 368.

О русско-польских отношениях. – с. 369 – 380.

Последнее слово о примирении поляков с русскими. – с. 381.

Рецензия на книгу "Архив юго-западной России". – с. 382 – 403.

Лекции г.Кояловича по истории западной России. – с. 404 – 410.

Ответ на ответ г.Кояловича. – с. 411 – 413.

По поводу книги "История русского самосознания по историческим памятникам и научным соображениям" М.О.Кояловича. – с. 413 – 424.

Язык как средство объединения славянских национальностей : письмо редакторам "Славянской зари" гг.Ливчаку и Климковичу. – с. 425 – 434.

Православие в современном восточном вопросе. – с. 432 – 448.

Рецензия на книги "Чорна рада, хроника 1663 года" П.Кулиша и "Проповеди на малороссийском языке" протоиерея Гречулевича. – с. 449 – 473.

П.А.Кулиш и его последняя литературная деятельность. – с. 474 – 485.

Объяснение по поводу книги г.Максимовича "Украинец". – с. 485 – 488.

Ответ г.Максимовичу. – с. 489 – 490.

Замечание на статью г.Соловьёва "Малороссийское казачество до Богдана Хмельницкого". – с. 491 – 496.

Объяснение по поводу замечаний г.Максимовича. – с. 497.

Несколько слов по случаю "Ответа г.Костомарову по поводу его мнения о положении южнорусских крестьян в 16 в.", написанного г.Мордовцевым. – с. 497 – 498.

О преподавании на народном языке в южной Руси. – с. 499 – 503.

Ответ Малороссу-Волынцу по поводу обвинения в злоумышлении к сепаратизму. – с. 504 – 505.

Ответ Малороссу-Волынцу по поводу перевода Евангелия на малороссийское наречие. – с. 506 – 508.

Ответ "Московским ведомостям" по поводу сбора пожертвований в пользу издания книг научного содержания на южнорусском языке. – с. 509 – 510.

Письмо к редактору газеты "День". – с. 511 – 514.

Ответ г.Карпову. – с. 515 – 523.

Малорусское слово. – с. 524 – 529.

Ещё по поводу малорусского слова. – с. 530 – 535.

По вопросу о малорусском слове. – с. 536 – 541.

Украинофильство. – с. 542 – 553.

Задачи украинофильства. – с. 554 – 567.

Исторический памятник в Переяславе 1654 г. – с. 568 – 572.

Поездка в Переяслав. – с. 572 – 588.

Из прожитых на Волыни дней. – с. 588 – 594.

Тысячелетие. – с. 594 – 607.

Т. 17 :

Патриарх Фотий и первое разделение церквей. – с. 5 – 92.

Слово над гробом Шевченка. – с. 93 – 100.

Воспоминание о двух малярах. – с. 101 – 111.

Письмо к редактору-издателю "Русской старины" М.И.Семевскому. – с. 112 – 125.

Несчастный : неизданная повесть Т.Г.Шевченко. – с. 126 – 127.

Слово о Сковороде по поводу рецензий на его сочинения в "Русском слове". – с. 127 – 129.

Ответ на статью Всеволода Крестовского "Ходатайство Костомарова за Сковороду и Срезневского". – с. 130 – 144.

Черты сопротивления власти при Петре Великом. – с. 144 – 146.

Выписки из памятных книжек Петра Великого. – с. 146 – 148.

Лжедмитрий 1 : по поводу его портрета 1606 г. – с. 149 – 154.

Марина Мнишек : по поводу портрета художника Рябушкина. – с. 155 – 160.

Ответ на "Бранное послание". – с. 165 – 169.

Самозванец лжецаревич Симеон. – с. 172 – 198.

Дело о дьячке Василие Ефимове, казнённом в Новгороде сожжением за ложное чудо в 1721 г. – с. 199 – 205.

Луи Петрович. – с. 206 – 217.

"Пугачёв и его сообщники" Н.Дубровина. – с. 218 – 223.

Архив историко-юридических сведений, касающихся России. Кн. 3. – с. 224 – 273.

Несколько слов о разборе моего сочинения "Очерк домашней жизни и нравов великорусского народа в 16 – 17 ст." – с. 228 – 233.

Апологии за Дмитрия Донского гг.Аверкиева и Аскоченского. – с. 234 – 289.

М.П.Погодину. – с. 290 – 295.

Замечания г.Лохвицкому. – с. 296 – 299.

Предисловие к запискам о Московии 16 в. сэра Джерома Горсея. – с. 300 – 302.

Заметка по поводу статьи г.Стасова "Археологическая заметка о постановке 'Рогнеды'. Письмо Н.И.Костомарову". – с. 303 – 305.

Ответ на новые "Бранные послания" г.Погодина. – с. 306 – 319.

Моя "Русская история" перед судом критика в "Русском вестнике". – с. 320 – 324.

Рецензия на "Воцарение Анны Иоанновны. Исторический этюд Д.А.Корсакова". – с. 335 – 348.

Замечание о наших университетах. – с. 349 – 361.

Ещё несколько слов об университетах. – с. 362 – 371.

Ещё об университетах. – с. 374 – 377.

О служебных преимуществах университетов. – с. 378 – 380.

Заметка на заметку г.Никитенка об университетах. – с. 381 – 383.

Замечание на статью "Русского инвалида" "Наши университеты". – с. 384 – 391.

Ещё одно и последнее замечание об университетах. – с. 392 – 397.

Мешать или не мешать учиться ? – с. 400 – 402.

Г. публицисту "Московских ведомостей" и воскресным прибавлениям к этим ведомостям. – с. 403 – 404.

Слово о перенесении публичной библиотеки. – с. 406 – 407.

Первое представление трагедии графа А.К.Толстого "Смерть Иоанна Грозного". – с. 408 – 409.

По поводу драматической хроники г.Островского. – с. 410 – 411.

О новой постановке оперы Глинки "Жизнь за царя". – с. 411 -413.

Ещё несколько слов о постановке "Жизни за царя". – с. 414 – 417.

А.Н.Савич. – с. 418 – 419.

Воспоминания о графе Алексее Сергеевиче Уварове. – с. 421 – 424.

Русско-польские вельможи. – с. 425 – 435.

Рецензия на "Записки о южной Руси". издал П.Кулиш. – с. 436 – 510.

[Косьцюв З.] Kościów Z. Rozmaitości polsko-ormiańskie. – Warszawa : 1992. – 4, 39, 5 s.

"Польсько-вірменські розмаїтості".

Коцур А.П., Прошин В.С. Історична спадщина Мирона Кордуби. – Наукові записки з української історії (Переяслав-Хмельницький), 2001 р., т. 12, с. 147 – 151.

Анотовано найважливіші опубліковані праці.

Коцур А., Мандрик М. Поява першого повного курсу української історії Д.Бантиш-Каменського. – Наукові записки з української історії (Переяслав-Хмельницький), 2003 р., т. 14, с. 225 – 233.

С. 230 : "Кожну спробу українських політиків самостійно вирішувати долю своєї землі історик тлумачить як зраду загальнодержавним інтересам".

С. 231 : "На думку ДБК, самостійницькі настрої українців, їхні домагання суспільно-політичної і культурної автономії не мають реального підгрунтя для втілення – Україна надто залежна від Росії, щоб оформитися як самостійне державне утворення".

Кравцов С. Сліди французької школи у фортифікації України 17 ст. – "Фортифікація України", Кам'янець-Подільський, 1993 р., с.

Кравцов С. Бродівський замок. – "Фортифікація України", Кам'янець-Подільський, 1993 р., с.

[Крамар Г.] Kramarz H. Jezuici we Lwowie na przestrzeniu wieków. – "Jezuici a kultura polska", Kraków, 1993, s.

"Єзуїти у Львові на протязі віків".

[Крохмаль Я.] Krochmal J. Fabian Birkowski OP – lwowianin na królewskiem dworze (ok.1569 – 1636). – Przemyskie zapiski historyczne, 1993, t, 8-9, s. 37 – 55.

"Домініканець Фабіан Бірковський – львів'янин при королівському дворі (біля 1569 – 1636 рр.)".

[Крохмаль Я.] Przywilej lokacyjny miasta Leska z 1477 r. – Przemyśl : 1993. – 10 s.

"Локаційний привілей міста Ліська з 1477 р."

[Крохмаль Я.] Przywilej lokacyjny wsi Radymno z 1377 r. – Przemyśl : 1994. – 18 s.

"Локаційний привілей села Радимно з 1377 р."

[Крупа К.] Krupa K. Książęta litewscy w Nowogrodzie Wielkim do 1430 r. – Kwartalnik historyczny, 1993, t. 100, № 1, s. 29 – 46.

"Литовські князі у Новгороді Великому до 1430 р."

[Кулецький М.] Kulecki M. Komisja warszawska 1668 : epizod z dziejów tzw.egzulantów po traktacie andrusowskim. – "Między Wschodem a Zachodem : Rzeczpospolita 16 – 18 ww.", Warszawa, 1993, s.

"Варшавська комісія 1668 р. : епізод з історії так званих вигнанців після Андрусівського трактату" [тобто шляхтичів, які втратили маєтки].

[Кульчиковський М.] Kulczykowski M. Protoindustrialisation et dédindustrialisation – dilemes de recherches : la Galicia du 18 siècle à 1918. – Revue du Nord, 1990, t. 72, № 285, p. 193 – 206.

"Протоіндустріалізація та деіндустріалізація як дилема для дослідників Галичини в період від 18 ст. до 1918 р."

[Кумор Б.] Kumor B. Geneza i zawarcie unii brzeskiej. – "Unia brzeska : geneza, dzieje i konsekwencje w kulturze narodów Słowiańskich", Kraków, 1994, s. 26 – 44.

"Підготовка і укладення Берестейської унії".

[Кумор Б.] Kumor B. Józefińska regulacja terytorialnej organizacji kościoła obrządku łacińskiego w Galicji 1772 – 1822. – "Galicja i jej dziedzictwo", Rzesów, 1994, t. 1, s.

"Йосифинське упорядкування територіальної організації латинської церкви у Галичині : 1772 – 1822 рр."

[Кус Ю.] Kus J. Pożar Jarosławia w 1625 r. – Mówią wieki, 1993, t. 37, № 10, s. 36 – 39.

"Пожежа Ярослава у 1625 р."

[Кушнір К.] Kuśnierz K. Nowożytne założenie urbanistyczne w Krzeszowie nad Sanem. – Teka konserwatorska. Polska południowo-wschodnia, 1991, t. 4, s. 283 – 307.

"Новочасне міське утворення у Крешові над Саном".

[Кшижанякова Я.] Krzyżaniakowa J., Ochmański J. Władysław_2 Jagiełło. – Wrocław : 1990.

"Владислав_2 Ягайло".

[Лабинцев Ю.А.] Лабынцаў Ю. Бібліятэка Супрасльскага манастыра. – Przegłąd prawosławny, 1993, t. 9, № 12, s. 16 – 17.

16 – 20 ст.

Лагуш З. Замок у Микулинцях : проектні пропозиції реконструкції та використання. – "Фортифікація України", Кам'янець-Подільський, 1993 р., с.

[Лазареску-Зобіан М.] Lăzărescu-Zobian M. Cumania as the name of 13-century Moldavia and eastern Wallachia. – Journal of turkich studies, 1984, v. 8, p. 265 – 272.

"Куманія як назва Молдавії та східної валахії у 13 ст."

Ластовський В. Переяславсько-Бориспільська єпархія в історіографії 19 – п.20 ст. – "Українська історична наука на порозі 21 ст.", Чв., 2001 р., т. 2, с.

Ластовський В. Андрій Яковлів і питання правового положення духовенства в Гетьманщині за кодексом 1743 р. – Наукові записки з української історії (Переяслав-Хмельницький), 2003 р., т. 14, с. 190 – 194.

[Кодексу 1743 р. як затвердженого і діючого зводу законів не було; був тільки проект такого зводу.] На думку автора, АЯ приділив не досить уваги правовому становищу духовенства.

[Левашкевич Т.] Lewaszkiewicz T. Znaczenie "Czasosłowca" Fiola i innych zabytków staro-cerkiewno-słowiańskich. – "Rękopis a druk", Kraków, 1993, s.

"Значення 'Часословця' Фіоля та інших старих церковнослов'янських пам'яток".

[Лейч В.] Leitsch W. Sigismund von Herberstein, sein Buch über den Moskauer Staat und siene Beziechungen zu Polen. – Studia podlaskie, 1993, t. 4, s. 5 – 24.

"Сигізмунд фон Герберштейн, його книга про Московську державу і його відношення до Польщі".

Ленченко В. Хортицький замок Дмитра Вишневецького. – "Фортифікація України", Кам'янець-Подільський, 1993 р., с.

[Ленчовський Т.] Lenczowski T. Księżęta Światopełk-Czetwertyńscy. – Magazyn heraldyczny, 1993, № 6, s. 12 – 16.

"Князі Святополк-Четвертинські".

[Лесняк Ф.] Leśniak F. Krosno w czasach Odrodzenia : studia nad spoleczeństwem miasta. – Kraków : 1992.

"Кросно у добу відродження : дослідження міського суспільства".

Липа К. Замок у Сатанові. – "Фортифікація України", Кам'янець-Подільський, 1993 р., с.

[Лібішовська З.] Libiszowska Z. Bohdan Baranowski (1915 – 1993). – Sprzwozdania z czynności i posiedzeń naukowych Łódzkiego towarzystwa naukowego, 1993, t. 47, s. 78 – 83.

"Богдан Барановський (1915 – 1993 рр.)".

[Літак С.] Litak S. Mapa diecezji łuckiej z około 1792 r. – "Ojczyzna bliższa i dalsza", Kraków, Secesja, 1993, s.

"Мапа Луцької [католицької] єпархії біля 1792 р."

Лопушинська Є. Меджибізька фортеця : історія створення ансамблю у світлі останніх досліджень. – "Фортифікація України", Кам'янець-Подільський, 1993 р., с.

[Лотоцький О.Г.] Лотоцкий А. Святитель Феодосий Углицкий, архиепископ черниговский и новгород-северский. – Подольские епархиальные ведомости, 1895 г., №№ 19 – 20.

[Лотоцький О.Г.] Лотоцкий А. К истории Браиловского монастыря : архивная справка о перемещении монастыря в Браилов. – Подольские епархиальные ведомости, 1895 г., № 38, с.

[Лотоцький О.Г.] Лотоцкий А. Религиозно-просветительная деятельность приходского духовенства в прошлом [18] в. – Руководство для сельских пастырей, 1897 г., №№ 28, 33, 34.

[Лотоцький О.Г.] Лотоцкий А. Западнорусские пастыри в борьбе за веру. – Руководство для сельских пастырей, 1898 г., № 17, с. 385 – 392; № 18, с. 7 – 15.

[Лотоцький О.Г.] А.Л-цкий Религиозно-благотворительная деятельность приходского духовенства в 18 в. – Странник, 1904 г., № 1, с. 260 – 284.

[Лотоцький О.Г.] Łotocki O. Pamięci prof.Wasyla Bidnowa. – Elpis, 1935, t. 9, s. 282 – 301.

"Пам'яті проф.Василя Біднова".

[Лотоцький О.Г.] Łotocki O. Protoierej Eufemiusz Siciński. – Elpis, 1937, t. 11, s. 202 – 208.

"Протоієрей Юхим Сіцінський".

Лоха В. Викладацько-учнівський склад Переяславської семінарії 1738 – 1785 рр. – Наукові записки з української історії (Переяслав-Хмельницький), 2003 р., т. 14, с. 195 – 206.

Наведено кількісні дані, учителі (їх не бувало більше трьох) названі поіменно. Учнів бувало від 100 до 180.

[Лужний Р.] Лужный Р. Украинские писатели эпохи барокко и традиции отечественного средневековья. – "La percezione del medioevo nell'epoca del barocco : Polonia, Ucraina, Russia", Roma, 1990, p. 295 – 306.

[Лужний Р.] Lużny R. Grzegorza Skoworody, ostatniego przedstawiciela wschodniosłowiańskiego baroku, "poesis sacra". – Przegląd humanistyczny, 1993, t. 37, № 4, s. 93 – 98.

"Священна поезія' Григорія Сковороди, останнього представника східнослов'янського бароко".

[Лужний Р.] Lużny R. Franciszek Sielicki : polskiej rusystyki powojennej portret własny. – Slavia orientalis, 1993, t. 43, № 2, s. 157 – 170.

"Францішек Селіцький : автопортрет польської післявоєнної русистики".

Лук М. Микола Костомаров : історіософія та соціальна філософія українського романтизму. – Молода нація, 2002 р., № 1, с. 28 – 89.

Романтична філософія і національне питання. М.Костомаров в українському філософському романтизмі. Опозиція народного начала державі. Перевага федеративного устрою над самодержавством. Дослідження ментальності народу, як ключ до розуміння історії. Народна поезія як історичне джерело. Релігія і церква в духовній історії народу. Унія і духовне життя українців. Козацтво як духовний феномен української історії. Відмінності у ментальностях українців і росіян. Польський національний характер.

[Людоровський Л.] Ludorowski L. Wizerunki powieściowe Bohdana Chmielnickiego. – Annales univ.M.Curie-Skłodowska, ser. FF : philologiae, 1990, t. 7, s. 1 – 28.

"Образ Богдана Хмельницького у романах".

[Людоровський Л.] Ludorowski L. Zamojskie epizody w "Trylogii" Henryka Sienkiewicza. – "Zamość w literaturze i kulturze", Zamość, 1992, s.

"Замойські епізоди у 'Трилогії' Генрика Сенкевича".

[Людоровський Л.] Ludorowski L. Arcydzieło powieści historycznej – "Trylogia". – "Powieść polska 19 w. : interpretacje i analizy", Lublin, 1992, s.

"Найкращий витвір історичної романістики – 'Трилогія' [Г.Сенкевича]".

[Людоровський Л.] Ludorowski L. "Pan Wołodyjowski" : ostatnia cześć "Trylogii" Henryka Sienkiewicza. – "Polska powieść 19 i 20 w. : interpretacje, analizy, konteksty", Lublin, 1993, t. 1, s.

"Пан Володийовський' : остання частина 'Трилогії' Генрика Сенкевича".

[Лясоцька Б.] Lasocka B. Teatr we Lwowie w latach 1774 – 1794. – "Teatr polski od schyłku 18 w. do r.1863", Warszawa, 1993, s.

"Театр у Львові в 1774 – 1794 рр."

[Лясоцька Б.] Lasocka B. Teatr we Lwowie w latach 1795 – 1809. – "Teatr polski od schyłku 18 w. do r.1863", Warszawa, 1993, s.

"Театр у Львові в 1795 – 1809 рр."

[Ляшук А.] Laszuk A. Dwory urzędników na Podlasiu w 2 p.17 w. – Białostocczyzna, 1993, t. 8, № 1, s. 11 – 19.

"Двори урядників на Підляшші в 2 п.17 ст."

[Ляшук А.] Laszuk A. Rejestry podatkowe z 16 – 18 w. jako źródło do badań osadniczych i demograficznych województwa podlaskiego. – Archeion, 1993, t. 92, s. 49 – 61.

"Податкові реєстри 16 – 18 ст. як джерело дослідження заселення та демографії Підляського воєводства".

[Магнушевський Ю.] Magnuszewski J. Słowacki przyczynek do Mazepiady. – "Necessitas et ars", Warszawa, 1993, t. 1, s.

"Словацький причинок до Мазепіани".

[Мазуркевич Р.] Mazurkiewicz R. Deesis : idea wstawiennictwa bogarodzicy i św.Jana Chrzciciela w kulturze średniowiecznej. – Kraków : Universitas, 1994. – 247 s., 18 tabl.

"Деісус : ідея заступництва богородиці