Версія для друку

Покажчик діячів / предметів : Баранович Л.

Число записів 61

Сторінка згенерована 19.04.2003 р.

[Забелін І.Є.] Забелин И.Е. Список с листа, каков писал к царевне Софье Алексеевне Лазарь Баранович, архиепископ черниговский, в 1682 году. – Чтения в обществе истории и древностей российских, 1847 г., год 3-й, № 4, с. 126.

[Тулуб О.Д.] Тулуб А.Д. Грамоты, относящиеся к иерархическому устройству Черниговской епархии. – Черниговские губернские ведомости, 1851 г., № 38, с. 311 – 312; № 43, с. 366 – 367; № 45, с. 384 – 385.

1. 25.08.1693 р. Грамота Л.Барановича.

2. 15.11.1691 р. Грамота патріарха Адріана.

3. 5.01.1694 р. Дві грамоти царів Івана та Петра Олексійовичів.

[Страдомський А.] Страдомский А. Лазарь Баранович, архиепископ черниговский и новгород-северский. – Журнал министерства народного просвещения, 1851 г., № 7, с. 1 – 36; № 8, с. 73 – 140.

[Анонім] Письма Лазаря Барановича к царевне Софье Алексеевне. – Черниговские губернские ведомости, 1854 г., № 49, с. 322 – 323.

[Страдомський А.] Страдомский А. Грамота архиепископа Лазаря Барановича 1682 г. – Черниговские губернские ведомости, 1854 г., № 45, с. 301 – 302.

Никодим [1673 г. два исторических документа] – Черниговские губернские ведомости, 1856 г., № 29.

1. Грамота Л.Барановича про поділ маєтностей між Чернігівською архієпископською кафедрою та Новгород-Сіверською архімандрією.

2. Універсал гетьмана І.Самойловича на підтвердження цього поділу.

Никодим [Листи Лазаря Барановича]. – Черниговские губернские ведомости, 1858 г., №№ 25 – 27, 35 – 39.

[Страдомський А.] Письма Лазаря Барановича. – Черниговские епархиальные известия, 1861 г., № 1, с. 1 – 17; 1861 г., № 2, с. 110 – 116; 1861 г., № 3, с. 152 – 156; 1861 г., № 4, с. 228 – 232; 1861 г., № 10, с. 488 – 495; 1861 г., № 11, с. 534 – 544; 1861 г., № 12, с. 589 – 597;

1862 г., 1.04, с. 203 – 216; 1862 г., 15.09, с. 575 – 581; 1862 г., 1.10, с. 599 – 607; 1863 г., 1.01, с. 14 – 20; 1863 г., 1.02, с. 81 – 88; 1863 г., 1.03, с. 155 – 164; 1863 г., 1.04, с. 209 – 216; 1863 г., 15.04, с. 241 – 248; 1863 г., 15.07, с. 449 – 456; 1863 г., 1.08, с. 481 – 494; 1863 г., 1.10, с. 633 – 640; 1863 г., 1.11, с. 673 – 680; 1864 г., 15.02, с. 97 – 102; 1864 г., 1.03, с. 129 – 138; 1864 г., 15.03, с. 169 – 179; 1864 г., 1.04, с. 209 – 215; 1864 г., 15.04, с. 225 – 232; 1864 г., 1.05, с. 264 – 270; 1864 г., 15.05, с. 289 – 304; 1864 г., 1.07, с. 409 – 416; 1864 г., 15.07, с. 433 – 444; 1864 г., 15.08, с. 465 – 473; 1864 г., 1.09, с. 497 – 512.

Окр. : Чн. : 1865 г.

Шифр НБУ : ВО307361 21.3.61

Всього 152 листи ЛБ та 11 відповідей на його листи.

[Соловйов С.М.] Соловьёв С.М. Лазарь Баранович. – Православное обозрение, 1862 г., т. 7, № 2, с. 171 – 181.

[Анонім] Письма Иннокентия Гизеля. – Труды Киевской духовной академии, 1865 г., № 7, с. 354 – 364.

2 листи 1671 р. до Л.Барановича та записка про переговори з Польщею.

[Анонім] Письмо типографщика Киево-Печерской лавры И.Армашенко к черниговскому архиепископу Лазарю Барановичу. – Труды Киевской духовной академии, 1865 г., № 8, с. 563 – 570.

[Анонім] 2 письма Лазаря Барановича. – Черниговские епархиальные известия, 1865 г., 1.03, с. 129 – 134.

[Анонім] 5 универсалов Лазаря Барановича нежинским грекам. – Черниговские епархиальные известия, 1865 г., 15.05, с. 311 – 317.

[Страдомський А.] Страдомский А. Письма к преосвященному Лазарю Барановичу, архиепископу черниговскому и новгородсеверскому (12 писем разных лиц) и 2 универсала гетмана Петра Суховея. – Черниговские епархиальные известия, 1867 г., 15.04, с. 334 – 342; 15.05, с. 384 – 404; 1.06, с. 416 – 423; 1.07, с. 456 – 470.

Окр. : Чн. : 1867 г. – 44 с.

Шифр ІАК : ЗУЦ / П-35

Самоквасов К. Два документа, относящиеся к истории церкви села Глазова [Мглинского уезда]. – Черниговские епархиальные известия, 1870 г., № 2, с. 22 – 26.

2 вид. : Литовские епархиальные ведомости, 1878 г.,

1. 13.07.1686 р. Лист архієпископа чернігівського Л.Барановича.

2. 2.12.1792 р. Грамота про шляхетську гідність священника М.Д.Трашанівського.

[Костомаров М.І.] Костомаров Н.И. Русская история в жизнеописаниях её главнейших деятелей. – Спб. : 1873 – 1886 гг., вып. 1 – 7.

2 вид. : Льв. : 1876 р.

3 вид. : Спб. : 1879 г., т. 1 = 416 с.; 1880 г., т. 2 = 408 с.

4 вид. : Спб. : 1886 г., т. 1 = 416 с.; 1886 г., т. 2 = 408 с.; 1888 г., т. 3 = 631 с.

5 вид. : Льв. : НТШ, 1918 р. – 493 с.

6 вид. : М. : Книга, 1990 г. – 787 с.

7 вид. : М. : Сварог, 1995 г., т. 1 = 764 с.; т. 2 = 813 с.

8 вид. : М. : Рипол Классик, 1998 г., т. 1 = 585 с.; т. 2 = 575 с.; т. 3 =575 с.; т. 4 = 542 с.

Шифр НБУ В157780/1-3; В156525/3 В340552/1-2 (7 вид.)ПпВ3/1-4 (8 вид.); НТШН (5 вид.); НТШН (2 вид.)

Т. 1 : господство дома Рюрика (10 – 16 ст.) [Данило Галицький; К.К.Острозький]; т. 2 : господство дома Романовых до вступления на престол Екатерины_2 (17 ст.) [П.Могила; Б.Хмельницький; його наступники; І.Галятовський; А.Радивиловський; Л.Баранович; Є.Славинецький; Ю.Крижанич; Д.Туптало]; т. 3 : господство дома Романовых до вступления на престол Екатерины_2 (18 ст.)

Майков Л.Н. Челобитная черниговского архиепископа Лазаря Барановича к царю Алексею Михайловичу о напечатании его сочинения "Трубы". – Русский архив, 1875 г., № 11, с. 308 – 309; № 12, с. 496.

[Строєв В.Н.] Строев В.Н. Лазарь Баранович, архиепископ черниговский, и его проповеди. – Черниговские епархиальные известия, 1876 г., № 3, с. 70 – 82; № 4, с. 102 – 114; № 5, с. 129 – 140; № 6, с. 164 – 174; № 7, с. 199 – 207; № 8, с. 247 – 252; № 10, с. 285 – 297; № 14, с. 387 – 402; № 15, с. 413 – 421; № 17, с. 472 – 480; № 18, с. 506 – 512; № 19, с. 527 – 534.

[Сумцов М.Ф.] Сумцов Н.Ф. Иннокентий Гизель. – Киевская старина, 1884 г., № 10, с. 183 – 226.

Шифр НБУ : Попов/13880 ВО304514

С. 183 : "Без перебільшення, Гізель довгий час був у Малоросії духовним світочем, загальновизнаним керівником на шляху істини, правди, любові до ближнього". Народився в Прусії в сім'ї реформатів. Невідомо, коли й як прийняв православ'я. П.Могила надіслав його вчитись за кордон (невідомо, куди саме). Професор і ректор Київського колегіуму. В 07.1654 р. – посол від київського митрополита до царя Олексія Михайловича з проектом української церковної автономії (цей проект відкинутий царем). З 1656 р. до смерті в 1683 р. – архімандрит Києво-Печерської лаври.

С. 193 : "Гізель щиро та віддано служив інтересам Московської держави і був вірний цареві".

С. 194 : "Але услужливість Гізеля щодо Москви мала строго визначені межі. Вона закінчувалась там, де починались великі малоросійські національні інтереси". Гізель – проти плану призначення київського митрополита з москалів; захищав І.Нелюбовича-Тукальського перед Москвою, "але клопотання Гізеля не мали успіху. В Москві не знали ані прощення, ані поблажливості. Тут визнавали тільки наявну заслугу й розраховувались за неї соболями" (с. 197).

Дружба з Л.Барановичем. Гізель – редактор творів Барановича. Проповіді Гізеля невідомі. Його літературна праця : "Мир з богом человеку" (видання 1669, 1671 рр.). На Москві цю книгу вважали зловредною – не без підстав. Має три частини : про каяття взагалі; про того, хто кається; про духівника. Переліки гріхів розкривають риси звичаїв.

"Про істинну віру" – трактат проти книги єзуїта Бойми "Про стару віру". Написано в 1671 р., але не видано, і списки його невідомі.

"Синопсис" – твір Гізеля, опертий на "Хроніці" Ф.Софоновича (в частині до 1290 р.). Тенденція книги – проукраїнська. С. 222 : "Історичні події в Московській державі поставлені у 'Синопсисі' так, що мають доповнювати собою або пояснювати події малоросійської історії".

[Сумцов М.Ф.] Сумцов Н.Ф. Иоанникий Галятовский. – Киевская старина, 1884 г., № 1, с. 1 – 20; № 2, с. 183 – 204; № 3, с. 371 – 390; № 4, с. 565 – 588.

Уривок : "Матеріали до вивчення історії української літератури", К., Рад.школа, 1959 р., с. 347 – 349.

Шифр НБУ : ВО46304/2 (відб., 86 с.)

С. 1 : "Біля половини 17 ст. українська наука оселяється у мрачних аудиторіях Києво-Могилянського колегіума. В кількісному відношенні вона сильно розростається, в якісному відношенні падає. В південноруській літературі […] занадто багато пустослів'я, пишномовності, штучності. Твори її […] наочно показують, до якого ступеня зубожіння може дійти наукова думка, протягнута крізь вузькі, тенденційно сколочені шкільні рамки".

С. 2 : "В Галятовському південна Росія знайшла талановитого вченого діяча […] умілого й досвідченого бійця за південноруську народність, за православ'я".

Оскільки Галятовський навчався в Київському колегіумі, автор гостро картає колегіум за схоластику та латинщину. С. 6 : "Вся освіта в колегіумі прямувала до того, щоб приготувати майстерних підлабузників та умілих полемістів".

Круг читання Галятовського за його посиланнями. С. 16 : "Галятовський був найбільш начитаною людиною свого часу, але область його знань була незначна, кругозір вузький".

Друзі Галятовського – Л.Баранович, І.Гізель. С. 19 : "Малоросійське духовенство зі становища оборонного скоро перейшло в становище смиренного прохача, шукача милостей та подачок [… внаслідок] свідомості свого безсилля перед систематичною московською політикою повного підпорядкування України та вихованого Київською академією ласкательства й сервілізму".

С. 185 : "Галятовський в с.17 ст. остаточно встановив і скріпив схоластичну проповідь в Малоросії своїм 'Ключем розуміння'." Характеристика "Ключа", особливо його природничих знань.

С. 199 : "В той час коли вирішувалась доля українського народу […] Галятовський був поглинений питаннями про те, чи будуть померлі приймати їжу в майбутньому житті […] На Галятовському цілком розкрилося денаціоналізуюче значення Києво-Могилянської академії".

"Небо нове" (1665 р.) – збірник 445 див богородиці; "Месія правдивий" (1668 р.). Галятовський – ігумен Єлецького монастиря (з 1669 р.).

Антикатолицькі твори (Старий костел 1678 р. з біографічними даними про Л.Барановича та І.Галятовського; Фундаменти 1683 р.). Антимусульманські твори (Лебідь 1679 р., Алкоран 1688 р.). Антиєретичні твори (Алфавіт 1681 р.; Софія мудрість).

С. 588 : "Історія південноруської науки і літератури 2 п.17 ст. свідчить, що науковий прогрес не може розглядатись як найплодючіший вияв розумової діяльності, якщо він не ґрунтується на національому ґрунті".

[Мені здається, що автор антиісторично прикладає до Галятовського той ідеал національного діяча, який виробився в к.19 ст., і картає Г. за невідповідність цьому ідеалу].

[Сумцов М.Ф.] Сумцов Н.Ф. К истории южнорусской литературы 17 в. : Лазарь Баранович. – Хк. : 1885 г. – 183 с.

Уривок : "Матеріали до вивчення історії української літератури", К., Рад.школа, 1959 р., с. 345 – 346.

Шифр НБУ : ВО304514 ВИ17898/1 Попов/8131

[Лазаревський О.М.] Лазаревский А.М. Два документа к истории черниговской типографии. – Киевская старина, 1886 г., № 11, с. 571 – 579.

7.09.1679 р. Чернігів. Угода Л.Барановича з друкарем Симеоном Яланським.

6.02.1689 р. Чернігів. Лист Л.Барановича до І.Мазепи з проханням захистити від незаконних претензій колишнього друкаря С.Яланського.

Перетц В.Н. "Filar wiary", вновь найденное сочинение Лазаря Барановича. – Киевская старина, 1898 г., № 7-8, с. 50 – 74.

Перетц В.Н. "Księga śmerci" архиепископа Лазаря Барановича. – Киевская старина, 1898 г., № 9, с. 225 – 233.

[Добровольський П.М.] Добровольский П.М. [Документы, связанные с Феодосием Углицким] – Черниговские епархиальные известия, 1900 г., № 1, с. 11 – 19; 1900 г., № 3, с. 112 – 114; 1900 г., № 4, с. 139 – 140; 1900 г., № 8, с. 258 – 262; 1900 г., № 18, с. 523 – 528; 1900 г., № 23, с. 704 – 705; 1901 г., № 3, с. 83 – 85; 1901 г., № 5, с. 164 – 165; 1901 г., № 6, с. 198 – 199; 1901 г., № 10, с. 296 – 298; 1901 г., № 10, с. 331 – 332; 1901 г., № 19, с. 676 – 677; 1903 г., № 8, с. 252 – 255; 1905 г., № 7, с. 217 – 222.

1. Ставлена архієрейська грамота святителя Феодосія, архієпископа чернігівського. (№ 1)

2. Грамота патріарха Адріана архімандриту Єлецькому Феодосію Углицькому про допомогу архієпископу чернігівському Лазарю Барановичу у справах єпархіального управління. (№ 3)

3. Лист патріарха московського Адріана до гетьмана Мазепи про посвячення святителя Феодосія в сан архієпископа. (1900, № 4; 1901, № 6)

4. Грамота царів Івана та Петра Олексійовичів преосвященому Феодосію, архієпископу чернігівському та новгород-сіверському, яка дана у підтвердження його прав на Чернігівське архієпископство. (№ 8)

5. Розшук про Семешківський маєток святителя Феодосія. (№ 18)

6. Милостиве слово царів Івана та Петра Олексійовичів преосвященому Феодосію, архієпископу чернігівському (1900, № 23; 1901, № 5)

7. Грамота святителя Феодосія, архієпископа чернігівського, Григорію Григоровичу Путилі про рукопокладання його в сан диякона. (1901, № 3)

8. Грамота царів Івана та Петра Олексійовичів до гетьмана Мазепи з приводу призначення та посвячення архімандрита Єлецького Феодосія Углицького на архієпископа чернігівського. (1901, № 10)

9. Грамота царів Івана та Петра Олексійовичів до гетьмана Мазепи про милості до преосвященного Феодосія Углицького, який посів чернігівський архієпископський престіл. (1901, № 10)

10. Грамота святителя Феодосія, архієпископа чернігівського на продаж місця в м.Новгороді-Сіверському протопопу Афанасію Зарудському. (1901, № 19)

11. Грамота святителя Феодосія Углицького до отамана Шатринського на побудову млина. (1905, № 7).

Перетц В.Н. К истории Киево-Могилянской академии : панегирики и стихи Богдану Хмельницкому, Ивану Подкове и Лазарю Барановичу. – Чтения в историческом обществе Нестора-летописца, 1900 г., т. 14, № 1, отд. 3, с. 7 – 25.

Шифр НБУ : В248008

[Липинський В.К.] Z pism Łazara Baranowicza archiepiskopa czernihowskiego. – "Z dziejów Ukrainy : księga pamiatkowa ku czci W.Antonowicza", K., 1912, s. 627 – 633.

"З листів Лазаря Барановича, чернігівського архієпископа".

Попов П.М. Панегірик Крщоновича Лазарю Барановичу – невідоме чернігівське видання 80-х років 17 ст. – "Ювілейний збірник на пошану акад.Дм.Багалія", К., 1927 р., с. 668 – 697.

Шифр НБУ : Попов/11884; ДІБ : 9(С2)13 / П-58

[Янув Я.] Janów J. Roman o Barlaamie i Jozafacie w przerobce Skargi, Baranowicza i Lichoniewicza. – Przegląd humanistyczny, 1932, t. 7, № 1, s. 41 – 66.

"Роман про Варлаама та Йосафата у переробці Скарги, Барановича та Ліхоневича".

Євдокименко В.Ю. Суспільно-політичні погляди та діяльність Лазаря Барановича. – Наукові записки… Ін-ту філософії Архитектурное наследство УРСР, 1959 р., т. 6, с. 54 – 79.

Шифр НБУ : В258047/6 Попов/12677

Козич М.І. Прислів'я і приказки у творах Барановича. – Народна творчість і етнографія, 1967 р., № 4, с.

Козич М.І. Із прозової спадщини Лазаря Барановича : на матеріалі збірника проповідей "Меч духовний". – Українське літературознавство, 1968 р., т. 4, с. 108 – 113.

Козич М.І. Повість про Варлаама та Йоасафа у переробці Л.Барановича. – Радянське літературознавство, 1968 р., № 9, с. 70 – 74.

[Вигодованець Н.І.] Выгодованец Н.И. Лазарь Баранович – украинский писатель 2 п.17 в. – Льв. : автореф.к.филол.н., 1971 г. – 24 с.

Шифр НБУ : ВА184459

[Клепиков С.О.] Клёпиков С.А. Оформление книг издания Новгород-Северской типографии Барановича в 1674 – 1679 гг. – "Книга и графика", М., Наука, 1972 г., с. 146 – 151.

Шифр НБУ : ВС10379

Іванова Т.Є. Ідея єдності російського і українського народів у суспільно-політичних поглядах діячів Київського колегіуму : 2 п.17 ст. – "Феодалізм : економіка, класова боротьба, культура", К., Наукова думка, 1986 р., с. 151 – 162.

С. 154 : "Протягом усієї 2 п.17 ст. у розвитку суспільно-політичної думки на Україні домінуючою залишалася проблема боротьби проти загарбницької політики польських феодалів і католицької церкви, проблема закріплення російсько-української єдності."

Радишевський Р.П. Бароковий консептизм поезії Лазаря Барановича. – "Українське літературне бароко", К., Наукова думка, 1987 р., с. 156 – 177.

Вплив поетики М.Сарбевського на Л.Барановича. С. 161 : "Консептизм у значенні гостра, швидка думка, дотеп, курйозний вислів, побудований на контрастах і антитезах, активно пропагувався теоретиками і застосовувався на практиці […] Консептивне мислення були притаманне і бароковим поетам усіх культурних осередків України, але з особливою силою воно виразилося в творчості Л.Барановича".

С. 166 : "Для Л.Барановича вміння створювати консепти ототожнювалось з поетичним талантом і було рівноцінне написанню віршів".

Радишевський Р.П. Лазар Баранович – український письменник і суспільно-політичний діяч 17 ст. в оцінці сучасників [І.Галятовського, Л.Крщоновича…]. – "Роль Києво-Могилянської академії в культурному єднанні слов'янських народів", К., Наукова думка, 1988 р., с. 93 – 102.

С. 97 : "Звинувативши Л.Б. в латинській єресі, різко виступив проти змісту "Меча духовного" патріарх Никон. Незважаючи на критику, книга була схвалена на соборі, і московський уряд дозволив її продаж і навіть сам розсилав окремі примірники по єпархіях."

Радишевський Р.П. Давньоруські мотиви в поезії Лазаря Барановича. – "Писемність Київської Русі і становлення української літератури", К., Наукова думка, 1988 р., с. 244 – 272.

С. 269-270 : "Як і в інших літературних творах ЛБ, в його віршах, присвячених видатним діячам давньоруської епохи, основним художнім засобом був бароковий консепт, 'узгоджена неузгодженість' […] Звертання ЛБ до постатей і сюжетів Київської Русі свідчить, що і за фактажем, і за тематикою, і за ідейною спрямованістю, і за образністю він – поет національний, руський (східнослов'янський) і власне український […] Він поет слави, поет тріумфу. Кінцевий результат людського життя – перемога над пристрастями, над злом – підносить його героїв до світла і радості".

[Крекотень В.І.] Українська поезія с.17 ст. – К. : Наукова думка, 1992 р. – 680 с.

1. Крекотень В.І. Українська книжна поезія с.17 ст. – с. 5 – 23.

2. Сулима М.М. Про версифікаційні особливості книжної україномовної поезії с.17 ст. – с. 24 – 28.

Анонімні вірші (метафізичні вірші; вірші про смерть; епітафії; дескриптивні вірші; геральдичні вірші; панегіричні вірші; історичні вірші; гумористичні вірші).

Авторські вірші (Андрій Скульський; Іоаникій Волкович; Софроній Почаський; Яків Седовський; Афанасій Филиппович; Григорій Бутович; Іоаникій Галятовський; Лазар Баранович; Іван Армашенко; Варлаам Ясинський; Симеон Ставницький; Антоній Радивиловський; Іван Величковський; Дмитро Туптало; Петро Попович-Гученський).

Вірші-пісні із співаників.

Перекладні поеми.

[Модзалевський В.Л.] Модзалевский В.Л., Савицкий П.Н. Очерки искусства старой Украины. – "Чернігівська старовина", Чн., Сіверянська думка, 1992 р., с. 101 – 142.

Шифр НБУ : ВС29426

Нарис закінчено в с.1914 р. С. 106 : "Ця книга присвячена опису пам'яток Чернігова, які відносяться до козацьких часів, тобто до доби Гетьманщини (1648 – 1783 рр.)". 1. [Опис Чернігова]. 2. Доба Гетьманщини. 3. Баранович і Тишевич. 4. Дерево і камінь [ц.Іллі та Введення]. 5. Пресвята Трійця. 6. Дари Мазепи [для Троїцького монастиря]. 7. Іоаникій Галятовський. 8. Будівництво чернігівських полковників. 9. Лизогуб і Дунін-Борковський. 10. Різьблення в Єлецькому монастирі. 11. Староукраїнські ікони. 12. Чернігівська кафедра [Борисоглібський монастир]. 13. Завершення самобутності. Катерининська церква. 14. Роботи по сріблу. 15. Царські врата Покровської церкви. 16. Візантія і бароко. П'ятницька церква. 17. Садиби та сади. 18. [Українське мистецтво]. 19. Чернігівське зодчество.

[Роланд П.] Rolland P. "Nieskoro prawi monsztuk do tych trab otrzymacie" : on Lasar Baranovyc's "Truby sloves propovednykh" and their non-publication in Moskow. – Journal of ukrainian studies, 1992, v. 17, № 1-2, p. 205 – 216.

"Про книгу Лазаря Барановича 'Труби словес проповідних' та відмову її друкувати у Москві".

[Анонім] Листи архієпископа Лазаря Барановича про літературу і мистецтво. – Хроніка-2000, 1993 р., № 6, с. 79 – 124.

Макаров А.М. Світоч барокової культури [Л.Баранович]. – Слово і час, 1993 р., № 10, с. 3 – 14.

Масол Л.М. Лазар Баранович : джерела духовності. – Рідна школа, 1993 р., № 11-12, с. 10 – 15.

Турчин-Турчанинов А. Пророцтво Лазаря Барановича. – Хроніка-2000, 1993 р., № 6, с. 58 – 79.

Ушкалов Л.В. Світ українського барокко : філологічні етюди. – Хк. : Око, 1994 р. – 108 с.

Юрчишин О. Антимінси гравера Іллі. – Родовід, 1995 р., № 12, с. 20 – 28.

Шифр НБУ : Ж68439

С. 21 : "Іллі належить близько 500 високохудожніх підписних та датованих гравюр" 1637 – 1663 рр. Досліджуються антимінси для Антонія Винницького, єпископа перемиського і самбірського (1650 р.) та для Лазаря Барановича, архієпископа чернігівського і новгород-сіверського (біля 1657 р.).

Лимар Е. Соціально-гуманістичний аспект філософії Лазаря Барановича. – "Людина, суспільство, культура : історія та сучасність", Чн., Сіверянська думка, 1996 р., с. 37 – 39.

С. 38 : "Увага до потреб українського народу, підтримка експлуатованих верств, моральний вирок паразитизму багатої верхівки, що звучить у творах Л.Барановича, свідчать про те, що мислитель стояв на позиціях, близьких до громадянського гуманізму".

Чорний О. Ідея людської універсальності у чернігівському літературно-філософському колі Л.Барановича. – "Людина, суспільство, культура : історія та сучасність", Чн., Сіверянська думка, 1996 р., с. 37 – 37.

С. 36 : "Підгрунтям чернігівської літературно-філософської школи можна вважати погляди К.Транквіліона-Ставровецького". Твори Л.Барановича, О.Бучинського, І.Орновського.

Островський Ю. Книжкова ілюстрація 17 ст. – джерело вивчення етапів формування українського іконостасу. – "Сакральне мистецтво Бойківщини", Дрогобич, 1997 р., с. 61 – 67, 2 іл.

2 гравюри (з книг києво-печерської друкарні "Бесіди Іоана Златоуста" 1624 р., і "Служебник" 1629 р.) – зображено іконостаси 16 ст.; мініатюрні зображення іконостасів у підземних церквах Ближніх печер на плані у "Тератургімі" (1638 р.). Кольорові мініатюри з рукописного "Служебника" Л.Барановича (1665 р.). Але чи гравюри було джерелом натхнення для творців іконостасів, чи іконостаси – для авторів гравюр, поки що неясно.

Шевченко В.І. Філософія чернігівського вченого кола Л.Барановича і політика Гетьманату в 2 п.17 ст. – "350-річчя української держави Богдана Хмельницького", К., Знання, 1998 р., с. 75 – 83.

С. 77 : "Поразка Гетьманщини привела до переформування геополітичної мапи Європи, зникнення такиэ держав, як Кримське ханство та Річ Посполита". С. 79 : "Історіософська основа політики гетьманів від Б.Хмельницького до І.Мазепи включно була спільною. Всі вони вважали себе борцями проти 'тиранства', але в концептуальних межах етико-політичної доктрини томізму".

Рязанцева Т. Метафізичний консепт в українській поезії бароко : на прикладі творів Л.Барановича. – Медієвістика (Од.), 1998 р., т. 1, с. 93 – 97.

С. 96-97 : "ЛБ вільно володіє 'технікою консепту' і на змістовому, і на формальному рівні […] Вітчизняні письменники вільно почувалися в межах загальноєвропейського культурного коду доби".

Чорна Л.С. Проблема становлення суспільства у філософії Л.Барановича. – "Philosophia prima", К., 1998 р., с.

[Довга Л.М.] Баранович Л. Слово на неділю четверту по сошествії святого духа. – "Діалог культур", К., 1999 р., с. 225 – 244.

Гуляй А.М. Універсали гетьмана Івана Мазепи в збірці НМІУ. – "Музей на рубежі епох", К., 1999 р., с. 84 – 86.

Всього 8 : Івану Шкирмонту (1690 р.), Якову Жураковському (1691 р.), Івану Мировичу (1693 р.), Никифору Савичу (1697 р.), Івану Гаркуші (1703 р.), Євстафію Панкевичу (1708 р.), Лазарю Барановичу (1688 р.), Скельському монастирю (1691 р.); з них 6 – пожалування млинів. Універсал на підтвердження володінь Скельського монастиря дає змогу відсунути час його заснування принаймні до гетьманства І.Самойловича.

Шевченко В. Суспільна єдність як проблема філософської думки Гетьманщини. – Сіверянський літопис, 1999 р., № 1, с. 169 – 171.

О.Бучинський-Яскольд. Л.Баранович.

Горська Н.Д. Образ Ісуса Христа у проповідях Лазаря Барановича. – "Образ Христа в українській культурі", К., 2001 р., с.

Шамрай М. Невідомі записи Лазаря Барановича. – Бібліотечний вісник, 2001 р., № 3, с. 29 – 32.

Шевченко В.І. Філософська зоря Лазаря Барановича. – К. : 2001 р.