Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

77. Витяг з іменної книги Криловської хрестової намістіі про склад дворів в приходах одинадцяти церков за квітневою ревізією
1750 року

Пивовар А.В.

Книга именная коликое число наместии Криловской крестовой в ниже означенных одинадцати приходах дворов огороженних, и в оних дворах хат, а особливо хат без огорожи, со именованием хазя/и/нов, также и подсуседков, и чии именно подсуседки, суть о том явствует ниже сего, 750 году мая 22 дня. [Поіменні дані про господарів бездвірних хат і підсусідків нами опущені. Про їх чисельність див. наст. документ]

На сей именной следственной дворовом числе книги подписались: протопоп сорочинский Дмитрий Василиев;

иерей церкви Преображенской полтавской Григорий Стринжа.

ЦДІАК України, ф. 127, оп. 1020, спр. 1752, арк. 4-40 зв.

Примітка:

Ревізія проводилась у зв’язку із скаргою нестерівського священика на неправомірне зарахування криловським намісником бездвірних хат до складу дворів у приході і в кінцевому підсумку завершилась зверненням 14 задніпрських священиків до Київського митрополита Тимофія Щербацького про створення на території Задніпрських місць самостійної Криловської протопопії (утворена 13 травня 1750 року). Лише частина священиків (церкви сіл Нестерівки, Табурищ, Крукова, Кам’янки і, на певний час, Покровської м. Крилова) заявили про бажання залишитись у відомстві Сорочинської протопопії (там же, ф. 127, оп. 1024, спр. 620).

Враховуючи прихильне ставлення сорочинського протопопа, який брав участь у ревізії, опис дворів у приході церкви села Кам’янки не проводився. Ревізія не торкнулась також приходів новозакладеної церкви села Федорок та найбільш віддалених Архангелогородської і Петроострівської церков. Причин відсутності опису дворів Войтівської церкви справа не розкриває. (Всього на час ревізії 1750 року та утворення Криловської протопопії, у Сорочинській протопопії за Дніпром функціонувало 15 церков, з новозакладеною у Федорках – 16). У зв’язку з арештом священика села Давидівки (у справі Д.Звенигородського – В.Капніста), де мало розпочатись будівництво ще однієї церкви, жителі села на певний час були залишені у складі приходу Ухівської церкви.

Щодо особливостей обліку дворів, криловський протопоп С.Петров повідомляв Київському митрополиту: "Парафияне живут неосновательно. Год един поживши волочатся с приходу на приход и обратно, паки в Польшу, отколь кто пришел. К тому ж, яко леса вольного здесь довольно имеется, всяк себе хати ставит по своей хоти, а он имуществом будет против старца, от коих мы чрез увесь год и малейшей прибели не ведаем и много с таких людей живлятся прошением у христолюбцов милостины // и в ревизиях свецкой команды в старческом звании находятся. Затем такие люде и в двори настоящие невписиваются. Но под темы уписуются, под ким хто живет. И здесь немного того найти можно, даби отец з сином в едной хате или поблизости в другой жил бы. Но всяк по своей вольности жиет порознь, а подачу свецких зборов заедно отдают." (там же, ф. 127, оп. 1020, спр. 1754, арк. 1-1 зв.).

Опубліковано: Пивовар А.В. Поселення задніпрських місць до утворення Нової Сербії в документах середини ХVІІІ століття. – К. : Академперіодика, 2003 р., c. 268 – 277.