Версія для друку

Герась Соколенко Баляда

Твоє ім'я

Лесі Українці

З дитячих літ в дібровах солов'їних

Я полюбив пісні твої крилаті,

Бо в них я чув зітхання України

І клич, і клич: — Прокиньмось, годі спати!

З дитячих літ я чув твій ніжний голос,

В моїй душі він озивавсь луною.

Твоє ім'я — шептав у полі колос,

Твоє ім'я — я чув в піснях весною.

Твоє ім'я — величне і ласкаве

Я вимовляв безсонними ночами.

Твоє ім'я — заквітчане у славі

Немов зоря палає перед нами.

В обіймах віт, в дібровах солов'їних

Я полюбив пісні твої крилаті,

Бо в них я чув зітхання України

І клич, і клич: — Прокиньмось, годі спати!

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ