Версія для друку

Герась Соколенко Баляда

Із «Голубих поезій»

На світанку білий дим

Зводиться над кручами,

І грохочуть поїзди

Зміями гримучими.

Грають іскри з-під колес

Зорями грайливими.

Молоко струнких берез

І туман над нивами.

В небо заграва росте,

Розкидає полум’я.

Тільки вітер із пустель

І один над полем я.

Тільки спогадів сліди

Про братів замучених.

Поїзди і поїзди,

І туман над кручами.

Ми подаємо також автограф цього вірша.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ