Версія для друку

Герась Соколенко Баляда

Карпати

О, яка прекрасна ця земля.

Туман над зорею.

«Розбійник» Довбуш тут гуляв

З ватагою своєю.

Через каміння навмання

Пливуть у яр джерела,

І про звитяжця гомонять

І снять гуцульські села.

На гори падає весна,

Мов птиця, незборима,

І між смереками сосна

Кадить янтарним димом.

Забута пісня з полонин

Зривається на кручі,

І Черемоша сірий плин

У клекоті могучім

Шумить — і крила розгорта

І п’є зелену брагу,

Щоб по-новому привітать

«Розбійницьку» ватагу.


Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ