Версія для друку

Жарких М.І. Храми Поділля

Вінницький район

52 населених пункти, 77 храмів.

Село Біскупка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар: нині Горбанівка.

Костел невідомої назви

Храм засновано: 1794 р.

Храм зник: 1794 р.

Коментар: [KSB, s. 11].

Село Бохоники

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар : назване від власників Бухенських [ПЦ].

Церква св.Іоана Богослова

Храм засновано: 1730 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 244]. Церква св.Іоана Богослова збудована у 1730 р. – маленька дерев'яна на кам'яному фундаменті. Дзвіниця дерев'яна на кам'яному фундаменті [ПЦ, c. 220]. Церква є [КВн].

Село Великі Крушлинці

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар : в ерекції 1777 р. село назване Калитинці або Калинівці [ПЦ].

Церква св.Іоана Предтечі

Храм засновано: 1777 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 244; ОП90, с. 25]. Церква св.Іоана Предтечі була у 1777 р. – невідомого часу побудови, у вигляді хати, дах солом'яний. Згоріла на п.19 ст. Нова церква збудована у 1790 р. [ПЦ, c. 226]. Церква є [КВн].

Село Вінницькі Хутори

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Церква невідомої назви

Храм засновано: ?

Коментар: Церква [ГСК, с. 244]. Церкви нема [КВн].

Місто Вінниця

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар : згадується з 1363 р. В 1640 р. надане магдебурзьке право [ІМСВн]. З 1781 р. тут знаходився деканат Київської уніатської митрополії [Перковський А.Л. Довголітні люди на Правобережній Україні в 18 ст. – УІЖ, 1966 р., № 2, с. 108].

Література

Кляштор домініканців

Храм засновано: 1624 р.

Коментар: Десь 1640 р. домініканці з розореного татарами м-ка Черленків переселились до Вінниці. Кляштор збудовано в 1758 р. на кошти Міхала Грохольського; корпус келій збудовано у 1765 р. на кошти того ж Грохольського, костел – в 1779 р. [ПЦ]. Засновано в 1624 р., тоді ж було збудовано дерев'яний костел (на кошти старости Яна Одрживольського). В 1758 – 1760 рр. споруджується цегляний костел на кошти Михайла Грохольського. Кляштор закрито в 1831 р., костел перетворено на православну церкву в 1839 р. (див. Спаський собор). В 1894 – 1895 рр. – ремонт. Після 1917 р. знищено верхи (костел зберігся до карнизу другого ярусу).

Собор у Вінниці. фото п.20 ст. [Нестуля О. Доля церковної старовини в Україні. – К. : 1995 р., т. 2, с. 90].

Ось що пише Малаков :

Михал Грохольский, брацлавский судья и магнат, восстановил («репаровал») в 1758—1760 годах доминиканский монастырь. Крипта костела стала родовой усыпальницей графов Грохольских.

В 1835 году царское правительство упразднило доминиканский кляштор, а через четыре года костел стал православным собором. Для придания ему должного «благолепия» на фасадных башнях возвели фальшивые шатровые завершения, а третье такое же поднялось над специально устроенным фальшивым барабаном под средокрестием. После Октября все три шатра убрали, а немного позднее исчезли и башни. Высота сохранившейся части здания доходит до карниза второго яруса.

Однако переделки почти не изменили первоначального плана этого несомненно интересного памятника, представляющего компактный, рационально решенный ансамбль, который состоит из костела и монастырского корпуса. Объемно-пространственное построение кляштора основано на строгой взаимосвязи функциональности и формы. Костел в плане представляет собой прямой крест с очень короткой продольной «перекладиной» — трансептом. Своей вершиной — хором — крест как бы «вставлен» в проем огромной буквы «П», составленной корпусами келий, замыкая в каре маленький внутренний дворик-атриум. Пазухи-запады между наружными стенами хора, трансепта и корпуса келий заполняют баптистерий (крещальня) и сакристия (ризница), которые служат переходными звеньями между самим костелом и монастырским корпусом. Классический итальянский атриум включает традиционную аркаду лоджий; здесь же проемы арок были заложены и устроены обычные окна, освещающие сводчатый коридор, двери из которого ведут в кельи. Наружные стены двухэтажного корпуса келий почти лишены декора и только симметричные фасады — торцы, примыкающие к углам трансепта, оформлены рустикой, нишами и характерными для раннего барокко высоко поднятыми фронтонами. Их декор очень близок по рисунку фронтону западной пристройки к монастырю иезуитов. Ведь строилось все это в одно время: в начале XVII века. Значительно богаче украшен фасад доминиканского костела. Его нижний ярус, расчлененный раскреповками, декорируют плотно теснящиеся пилястры тосканского ордера, сгруппированные соответственно расположению прежде существовавших угловых башен. В этих местах стена между пилястрами круглится, придавая фасаду живость, усиливая игру светотени. Архитектурное убранство второго яруса, несмотря на то, что оно вторит оформлению нижнего этажа, отмечают уже некоторая сухость и эклектичность: упрощенные капители пилястр, форма окон и рисунок их наличников, неувязка по высоте и профилю карниза с карнизом старого здания костела — все это результаты переделки XVIII века.

Зодчие же предшествующего столетия «играют» архитектурными формами весело и задиристо. Торцам трансепта, как и торцам фасадной части, придана в плане та же мягкая, легкая выпуклость, которая наряду с гладью большой оштукатуренной поверхности стены усиливает композиционный акцент на главном фасаде здания.

Интерьер храма раскрыт на всю высоту. Главное его украшение составляют пышные коринфские капители пилястр, богатое нагромождение нарастающих, словно в унисон аккордам органа, линий антаблемента. Нынешняя однотонная мрачная окраска стен, сводов и декора снижает художественную выразительность внутреннего пространства памятника архитектуры.

В целом компоновка и оформление кляштора соответствовали и пропагандистской цели: с одной стороны, великолепный, богато декорированный костел, «храм божий», с другой — скромные, нарочито аскетически строгие, лишенные какого бы то ни было украшения гладкие стены корпуса келий, с маленькими окнами, со скрытым от посторонних глаз внутренним двориком — простая обитель «слуг божьих» [МПБ, с. 23 – 27].

Вінниця. Кляштор домініканців. Реконструкція Д.В.Малакова [МПБ, с. 31].

А ось що пишеться в "Памятниках градостроительства и архитектуры" :

Доминиканский монастырь, 1614 г. Первоначально входил в состав оборонного комплекса Муры, окруженного мощными стенами с бойницами и боевыми башнями, и занимал его северо-западную часть. Здания монастыря были вначале деревянные, а в 1760 г. на их месте был построен кирпичный костел с кельями. С 1805 г. в кельях размещалось «народное училище». В 1831 г. монастырь упразднен. В настоящее время памятник состоит из костела, примыкающих к нему келий и оборонной стены с угловой башней.

Доминиканский (ІІ) и иезуитский (І) монастыри в г. Виннице. Генеральный план: 1 — костел и кельи доминиканского монастыря; 2 — башня и стены доминиканского монастыря; 3 — костел и коллегиум иезуитского монастыря; 4 — кельи; 5 — гимназия. [ПГА, т. 2, с. 8]

Костел, 1760 г. Вначале построен деревянный (1624 г.), а в 1760 г. кирпичный. В 1830—1864 гг. и 1894—1895 гг. сооружение было капитально отремонтировано: увенчано деревянными главой и колокольней.

Костел кирпичный, прямоугольный в плане, трехнефный, шестистолпный, с прямоугольными сакристиями. К нему примыкают кельи. Фасады в стиле барокко. В интерьере сохранились фрагменты настенной живописи XVIII в. Перекрыт полуциркульными сводами с распалубками. На хоры ведет деревянная винтовая лестница. Под зданием находится крипта, перекрытая полуциркульными сводами с распалубками. В настоящее время памятник используется как органный зал.

Вінниця. Спасо-Преображенський кафедральний собор у 2000 році. Як бачимо, домініканці можуть повертатись – все для них приготоване.

Кельи, 1761 г. (ул. Полины Осипенко, 1). Сооружение кирпичное, П-образное в плане, двухэтажное, вместе с костелом образует внутренний дворик. Северные фасады келий завершены барочными фронтонами. Внутренняя планировка коридорная с односторонним расположением помещений. В кельях перекрытия плоские балочные, в коридорах — полуциркульные своды с распалубками.

Башня и стены, 1617 г. Большая часть стен с башнями, которые окружали монастырь, разрушена. Сохранилась лишь угловая юго-западная башня с южной и частью западной стен. Башня кирпичная, квадратная в плане, с закругленными углами, одноярусная, на высоком расширяющемся книзу цоколе, укреплена контрфорсами, перекрыта сводами. Стены сложены из кирпича, имеют многочисленные бойницы. [ПГА, т. 2, с. 8]

Доминиканский монастырь в г. Виннице. Башня и стены. [ПГА, т. 2, с. 9]

Кляштор єзуїтів

Храм засновано: 1610 р.

Коментар: єзуїтська колегія заснована біля 1610 р. Валентином Калиновським. Кляштор закрито в 1773 р. [ПЦ]. Костел єзуїтів згорів у 1778 р. [ZDR, s. 23].

1610—1617 гг. В 1617 г. (по другим источникам в 1647 г.) здания иезуитского и доминиканского монастырей были обнесены оборонной стеной с башнями и составили единую крепость, за которой закрепилось название Муры. Вследствие аварийного состояния южная часть оборонной стены с примыкавшими к ней кельями и другими постройками была разобрана в 70-х годах XIX в. В 1891 г. обвалилась часть стены со стороны главного фасада костела. В 1901 г. незначительная часть помещений была отремонтирована. Обновление сооружений монастыря началось в 1907 г. в связи с приспособлением их под мужскую гимназию, а в 1911 г. в монастыре размещена и женская гимназия.

В апреле 1917 г. в Мурах работал Винницкий Совет рабочих и солдатских депутатов, а в начале Великой Октябрьской социалистической революции — первый Подольский губернский ревком (мемориальная доска на главном фасаде).

В 1919 г. здесь был размещен исторический музей и библиотека, а позднее — окружной архив.

В здании гимназии в годы Великой Отечественной войны действовал подпольный, центр Винницы под руководством Будаева (И.В. Бутенко), замученного гестапо. В бывшем корпусе келий, расположенном на юго-востоке от костела и примыкающем к оборонной стене, в настоящее время размещается краеведческий музей.

Костел, 1610—1617 гг. Костел сгорел в 1778 г., но вскоре был восстановлен. Здание в 1907 г. было приспособлено под гимназию, в результате чего главный фасад претерпел изменения. Памятник в стиле барокко, кирпичный, прямоугольный в плане, с башней-часовней на южном фасаде, трехнефный, восьмистолпный, с подвалом. Перекрытия главного нефа плоские, боковых нефов — полуциркульные своды.

Иезуитский монастырь в г. Виннице. Костел. Главный фасад. [ПГА, т. 2, с. 10]

Коллегиум, 1610—1617 гг. С конца XVIII в. здесь находились учебные заведения — с 1785 г. уездная школа, с 1814 г. губернская польская гимназия, с 1832 г. русская гимназия, а с 1907 г. мужская гимназия. С 1920-х годов в коллегиуме размещается областной государственный архив.

Кирпичный, двухэтажный, П-образный в плане, с несимметричными боковыми крыльями. Южная стена его укреплена контрфорсами, фасады в стиле барокко. Северный увенчан фигурным фронтоном, украшенным декоративными вазами. Первоначальная внутренняя планировка не сохранилась. Перекрыт полуциркульными сводами с распалубками.

Иезуитский монастырь в г. Виннице. Коллегиум. Главный фасад. [ПГА, т. 2, с. 10]

Кельи, XVIII—XIX в. Примыкают к оборонным стенам на участке, разделяющем территории двух монастырей, и включают в свой объем угловую оборонную башню. Состоят из двух построенных в разное время объемов. Северное крыло музея, которое граничит с территорией доминиканского монастыря, обозначено на плане 1793 г. Южное крыло сооружено в начале XIX в. с учетом сложившегося архитектурного ансамбля.

Сооружение кирпичное, Г-образное в плане, двухэтажное. Первоначальная внутренняя планировка не сохранилась. Перекрытия плоские. С 1919 г. размещен краеведческий музей. [ПГА, т. 2, с. 8 – 10]

Кляштор капуцинів

Храм засновано: 1745 р.

Коментар: Кляштор капуцинів 1760 р. складається з костелу, келій та мурів. Діяв до 1888 р. [ПА, с. 11; ГСК, с. 459; МПБ, с. 27]. Кляштор капуцинів засновано у 1745 р., закрито у 1886 р. Костел збудовано у 1760 р. єпископом Воловичем, після закриття кляштору він перетворений на парафіяльний костел діви Марії ангельської [ПЦ]. Парафія і кляштор діяли в 1850 р. [ZDR, s. 23, 47]. Нині костел використовується як лекторій.

Недалеко от Муров, по другую сторону улицы Ленина высится на пригорке легко угадываемое за современной декорацией лектория здание третьего винницкого католического монастыря, занимавшего когда-то значительную территорию. Кляштор ордена капуцинов св. Франциска заложен в 1744 году (фундатор – магнат Калиновский).

Этот монастырь не имел фундушей в виде сел или других маетностей, его штат из тринадцати-пятнадцати монахов вел полубродячую жизнь, пробавляясь ремесленничеством: варили пиво, белили воск, лили свечи, выращивали саженцы и влияли на мирян так тихо и незаметно, что смогли просуществовать до 1888 года, когда все прочие католические монастыри уже были упразднены…

Спрямленный и отделанный под цементную «шубу» фасад лектория скрыл прежний облик костела, построенного в форме трехнефной базилики: острый треугольный фронтон высоко поднятого среднего нефа с круглым окном в тимпане, упрощенные волюты над боковыми нефами, большое лучковое окно без наличника меж едва заметных, легко прочерченных угловых лопаток. Таким был скромный, строгий декор храма. Ведь по статуту ордена пышные украшения костелу не полагались. Одна маленькая живописная башенка с изящной луковкой над точеными колонками, так называемая сигнатурка, помещавшаяся на коньке высокой двускатной черепичной крыши, над алтарем, служила ярким воплощением жизнерадостного стиля барокко.

Слева к костелу примыкает двухэтажный братский корпус, фасады которого получили простое, «суровое» оформление. Белизна ровных стен, хорошо найденные масштаб и пропорции монастырских построек, группирующихся в одну неразрывную массу вокруг костяка композиционной структуры — костела, — производят выгодное впечатление своей соразмерностью человеку.

По строгому статуту ордена в кельях не полагалось иметь отопительные печи. Но… по подпольным каналам в комнаты поступал горячий воздух от большой печи на кухне. Интересно решалось и водоснабжение в монастыре: громадный колодец диаметром в шесть метров имел глубину до поверхности воды тридцать пять метров. Для подъема воды служило большое деревянное колесо ворота, приводившееся в движение старинным крепостным способом — с помощью работника, переступавшего по широкому ободу, обитому брусками. Для отвода стоков устроен был подземный канал к Бугу. Кстати, подземными ходами соединялись все три кляштора [МПБ, с. 27 – 28].

Кляштор тринітарів

Храм засновано: ?

Коментар: Кляштор тринітарів [ІЦ3, с. 315]

Монастир Благовіщення

Храм засновано: 1635 р.

Храм зник: 1845 р.

Коментар : жіночий. Засновано 1626 р. [ІМСВн; МПБ, с. 18]. В 1841 р. він отримав штат першого розряду [ІЦ3, с. 230]. Жіночий монастир Благовіщення заснований в 1635 р. Михайлом Кропивницьким. У 1845 р. він перенесений до Браїлова [ПЦ].

Монастир Знесіння

Храм засновано: 1632 р.

Коментар: братський колегіум при ньому відкрито 1632 р. за сприяння митрополита Петра Могили і брацлавського підсудка Михайла Кропивницького. Колегіум закрито у 1639 р. У березні 1651 р. в цьому монастирі оборонялись козаки І.Богуна проти наступу поляків [МПБ, с. 20]. В 1841 р. він отримав штат третього розряду [ІЦ3, с. 230].

Монастир Преображення

Храм засновано: 1616 р.

Коментар: Монастир Преображення засновано 1616 р. [МПБ, с. 18].

Церква Воскресіння

Храм засновано: [перед 1552 р.]

Храм зник: [після 1552 р.]

Коментар : двір попа Воскресенського відомий з опису замку 1552 р. [АрхЮЗР, ч. 7, т. 1, с. 599, 608].

Церква Покрови

Храм засновано: 1552 р.

Храм зник: 1791 р.

Коментар : Церква Покрови в замку відома з опису 1552 р. [АрхЮЗР, ч. 7, т. 1, с. 599, 608; МПБ, с. 15]. У 18 ст. вона була десь недалеко від р.Бог, згоріла перед 1791 р. Її садиба в 1901 р. була незабудована, належала собору [ПЦ].

Церква св.Георгія

Храм засновано: 1727 р.

Коментар: Церква св.Георгія 1727 р. [ГСК, с. 459]. Може бути, що це церква у Старих Хуторах.

Церква св.Іоана Богослова

Храм засновано: 1735 р.

Коментар: Церква св.Іоанна Богослова 1735 р. [ГСК, с. 459].

Церковь Иоанна Богослова в Малых хуторах [Павлуцкий Г.Г. Древности Украины. Деревянные и каменные храмы. – К. : 1905 г.].

Церква св.Кузьми і Дем'яна

Храм засновано: 1552 р.

Коментар : двір попа Кузмодем'янського відомий з опису замку 1552 р. [АрхЮЗР, ч. 7, т. 1, с. 599, 608]. Заснована в 1 половині 17 ст. При ній було братство [ІМСВн]. Церква св.Кузьми і Дем'яна збудована у 1756 р. До 1839 р. була соборною. В описі 1791 р. згадано її старожиності : дзвін 1626 р., срібний хрест 1615 р. [ПЦ, с. 213 – 214].

Церква св.Миколи

Храм засновано: 1552 р.

Коментар: у Старій Вінниці; двір попа Миколинського відомий з опису замку 1552 р. [АрхЮЗР, ч. 7, т. 1, с. 599, 608]. Церква св.Миколи збудована у 1746 р. – дерев'яна на кам'яному фундаменті, дах залізний. В 1861 р. удар блискавки пошкодив шалівку. Шанована ікона св.Миколи [ПЦ, c. 213 – 214].

Важлива стаття Г.Павлуцького (1905 р.) про цю церкву – тут.

Ось що пише Малаков :

В застроенном тремя католическими монастырями, многочисленными заезжими дворами и лавками Новом городе в XVIII веке не нашлось места для приходской церкви, и ее поставили за рекой, в Старом городе, ниже той горы, где находился первый замок. И теперь стройный силуэт, напоминающий трехмачтовый парусник, «плывущий» среди крыш и садочков на склонах левого берега Буга, заметен издалека.

Церковь Миколы рублена из дубовых колод, как гласила традиционная надпись на косяках входной двери, «старанием ктитора Антона Постельника во имя отца и сына и святого духа аминь. Сооружися храм сей святителя Христова Николая року Божия 1746 месяца апреля 11 дня». Церковь сохранилась.

Это замечательный образец развитого к тому времени до высокой степени совершенства характерного украинского типа трехчастных церквей. Три сруба, собранные в компактный объем, имеют срезанные углы, образующие три восьмерика. Чуть наклоненные внутрь стены перехвачены по высоте горизонтальными членениями, делящими весь объем на ярусы. Первый невысокий, в рост человека ярус опасання, то есть опоясывания, — навес над аркадной галереей. Он предназначен для защиты фундамента от дождевой воды и одновременно служит как укрытие в непогоду. Второй ярус — от кровли опасання до карниза полукруглой крыши срезанного шатра — самый высокий. Здесь в среднем срубе устроено большое, в форме прямого креста окно. Еще выше следует второй ярус восьмериков, снова под округлыми крышами срезанных шатров, крытыми раньше гонтом, а теперь железом; и, наконец, маленький восьмерик — глухой барабанчик под главкой, увенчанной ажурным, тонкой кузнечной работы четырехконечным крестом, по давнему обычаю поставленным на полумесяц.

Еще виртуознее выполнен кованый прямой восьмиконечный крест над небольшой колокольней-башней, ровесницей самого храма. Двухъярусный, квадратный в плане деревянный сруб колокольни, не зашелеванный досками, завершен шатром с главкой и вставлен в мурованные из гранита мощные угловые контрфорсы.

Крутой свес кровли, опоясывающей первый ярус, вместе со стремительным взлетом шатра создают ощущение легкости, придают всему сооружению изящный, законченный пирамидальный силуэт. Важная подробность, восходящая ко времени оборонительного церковного зодчества: коло кольня поставлена не по оси храма, а на углу огражденного гранитной стенкой церковного подворья, чтобы в случае нападения врагов колокольня могла служить крепостной башней, из которой простреливаются две стены укрепления {МПБ, с. 28 – 30].

А ось що пишеться в "Памятниках градостроительства и архитектуры" :

Николаевская церковь, 1746 г., и колокольня, XIX в. (Старый город, ул. Маяковского, 6). О сооружении церкви свидетельствует надпись на резном наличнике южной двери. В XIX в. подведен каменный фундамент. Деревянная, трехсрубная, трехглавая. Характерной особенностью церкви является то, что срубы мало отличаются по высоте. Вокруг церкви устроено опасание в виде аркады-галереи. С запада к памятнику примыкает невысокий прямоугольный объем с четырехколонным портиком. Все срубы восьмигранные, перекрыты барочными главами с перехватами на восьмериках с одним заломом, увенчаны декоративными луковичными главками. В интерьере бабинец отделен от центрального сруба двухъярусной аркой-вырезом простого, но выразительного рисунка. Внутреннее центральное пространство раскрывается ввысь до основания главки. Во время реставрации 1970 г. восстановлены форма и конструкции завершений, гонтовое покрытие, резьба на наличнике западной двери. В первоначальных формах отреставрирована аркада-галерея. Памятник — один из лучших образцов подольской школы народной архитектуры.

Николаевская церковь в г. Виннице. План. [ПГА, т. 2, с. 10]

Рядом находится колокольня, расположенная на юго-востоке от церкви. Деревянная, квадратная в плане, двухъярусная, с шатровым завершением. Первый ярус каменный, укреплен контрфорсами, второй — каркасный, ошалеванный. Реставрирована в 1970 г.

В настоящее время здесь расположен филиал Винницкого краеведческого музея. [ПГА, т. 2, с. 10]

Николаевская церковь в г. Виннице. Колокольня. [ПГА, т. 2, с. 11]

Церква св.Спаса

Храм засновано: 1552 р.

Коментар : двір попа Спаського відомий з опису замку 1552 р. [АрхЮЗР, ч. 7, т. 1, с. 599, 608]. Собор Преображення 1779 р. [ГСК, с. 459]. Собор св.Спаса влаштовано в 1839 р. у приміщенні колишнього костелу домініканців. На верхньому поверсі розміщено собору, на нижньому (в колишній усипальниці) – церкву св.Кузьми і Дем'яна на пам'ять про колишній собор. ремонти 1839, 1866, 1894 – 1895 рр. [ПЦ, c. 210 – 213].

Церква св.Трійці

Храм засновано: 1785 р.

Коментар : Церква св.Трійці 1785 р. [ZDR, s. 23].

Містечко Вороновиця

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар : згадується з 1545 р. [ІМСВн]. Згадується в документах з 1609 р. [ПЦ]. В 1781 р. тут знаходився деканат Київської уніатської митрополії [Перковський А.Л. Довголітні люди на Правобережній Україні в 18 ст. – УІЖ, 1966 р., № 2, с. 108]

Література :

[Ярошевський Т.С.] Jaroszewski T.S. O dwóch grupach polskich rezydencji wiejskich w 2 p.18 w. – Kwartalnik architektury i urbanistyki, 1966, t. 11, № 2, s. 167 – 191.

"Про дві групи польських сільських садиб 2 п.18 ст." В т.ч. Холонів біля Володимира, Гриців біля Ізяслава; Кустин біля Рівного; Павлів біля Кам'янки-Бузької; Рай біля Бережан; Тучин біля Рівного; Вороновиця біля Вінниці.

Костел св.Михаїла

Храм засновано: 1793 р.

Коментар: Костел св.Михаїла 1793 р. існує й нині [KSB, s. 59; ГСК, с. 523; МПБ, с. 80]. Кам'яний костел св.Михаїла збудовано у 1793 р. поміщиком Грохольським [ПЦ, c. 184 – 185]. Парафія діяла в 1850 р. [ZDR, s. 23].

Рядом с усадьбой традиционные ели обрамляют фасад небольшого однонефного костела Михаила Архангела (1793): тщательно проработанные пилястры ионического ордера, ниши, высокий фронтон, утративший треугольное завершение, боковые стены почти лишены декора — характерный для костелов стиля барокко прием акцентировки главного фасада [МПБ, с. 80].

Вороновиця. Костел св.Михаїла. Вигляд зі сходу (архів М.І.Жарких, негатека, № 893-23. 12.07.1996 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.

Церква Різдва богородиці

Храм засновано: 1770 р.

Коментар: Церква Різдва Богородиці 1771 р. Нині використовується як кінотеатр [ГСК, с. 523; МПБ, с. 80]. Церква була у 18 ст. (є презента Михала і Франциска Грохольських 25.04.1770 р.) – згоріла. Нова церква Різдва богородиці збудована в 1777 р. недалеко на південь від старої церкви – цегляна на кам'яному фундаменті, має форму костелу. Окрема дерев'яна дзвіниця збудована у 1780 р. В 1855 р. її змінила кам'яна дзвіниця. В 1870-х рр. у церкву двічі вдаряли блискавки, з'явились тріщини. В 1885 – 1889 рр. прибудовано північний і південний приділи. Іконостас різьблений 4-ярусний. Була кафедра проповідника – 20.08.1870 р. її знесли, замінили іконою св.Олександра Невського [ПЦ, c. 184 – 185].

Вороновиця. Церква Різдва богородиці. Вигляд з південного заходу (архів М.І.Жарких, негатека, № 893-22. 12.07.1996 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.

Село Гавришівка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Церква св.Іоана Богослова

Храм засновано: 1744 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 244]. Церква збудована у 1744 р. – дерев'яна триверха. Нова церква св.Іоана Богослова збудована у 1878 р. – дерев'яна на кам'яному фундаменті [ПЦ, c. 223]. Церква св.Параскеви [ZDR, s. 23]. Церква є [КВн].

Село Ганщина

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. невідомо

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар: звалось також Паріївка [ПЦ]. Нині північно-західна частина м-ка Вороновиця [АТПУ67].

Церква св.Михаїла

Храм засновано: 1752 р.

Коментар: була уніатська церква. Нова церква Чуда арх.Михаїла збудована у 1752 р. за 0.5 версти від старої – дерев'яна триверха, дах залізний [ПЦ, c. 191].

Ось що пише Малаков :

Деревянная церковь — украинский трехчастный храм. Народное творчество не знает повторений. По-своему неповторима и ганщинская церковь, очень живописно стоящая на склоне широкого холма, среди зеленого села, соразмеренная с окружением. Она несколько меньше винницкой, проще. Галерея опасання отсутствует, вместо нее — навес на кронштейнах, образно именуемый здесь капелюшем (то есть шляпой или полями шляпы), отводящим дождевую воду от фундамента сооружения. Гонтовая кровля давно заменена бляхой, совсем иначе обрисовывающей плавные шлемовидные очертания верхов, перехваченных легким пояском. Кованые кресты над западной и средней главками повторяют декор винницких крестов церкви Николая — стилизованные цветочные бутоны, а крест над восточной украшен раскрытыми цветками; причем, кузнец применил те же детали, только по-иному скомпоновал их.

Небольшие размеры храма в плане, отсутствие прямых углов, выверенный пропорциональный строй его — все это создает ощущение покоя и уюта в интерьере, раскрытом на всю высоту. Широкий проем из притвора-бабинца с хорами, увешанный «дарчими» иконами в рушниках, открывает вид на иконостас, очевидно, современный храму. На сером поле иконостаса резко выделяются проемы барочных очертаний с потемневшими от времени ликами святых. Строгой каноничности и монотонности фона противопоставлены затейливые переплетения позолоченных завитков, украшающих пространства между иконами, а также легкие колонки иконостаса и словно олицетворяющих радость жизни. Сияние золота максимально сконцентрировано в резных царских вратах, выполненных с большим вкусом и мастерством. Линии акантовых разводов легко струятся, переплетаются завитками листьев, обрамляя шесть традиционных свальных медальонов с евангелистами, которые изображены в торжественно-вдохновенных позах, ярко, в хорошей реалистической манере.

Мотив переплетающихся листьев аканта еще виртуознее применен в сквозных, круглого сечения колонках, обрамляющих большую икону «Снятие со креста», выполненную в технике гризайля. Неизвестный мастер просто и тонко передал в динамике поз персонажей их душевное состояние.

Среди многих традиционных церковных сюжетов, воспроизведенных в росписях ганщинской церкви, наиболее удачен, пожалуй, образ Саваофа, украшающий плафон над алтарем. Здесь же, у горнего места, установлен деревянный резной портал из вороновицкой церкви Рождества Богородицы, составленный из тесно сгруппированных пилястр и колонн, с примитивными позолоченными каннелюрами.

Обращает внимание обилие «дарчих» икон, переданных вместе с рушником после похорон в церковь [МПБ, с. 80 – 81].

А ось що пишеться в "Памятниках градостроительства и архитектуры" :

Михайловская церковь 1752 г. (ул. Коцюбинского, 15). Деревянная, трехсрубная, трехглавая. Все срубы восьмигранные в плане, перекрыты барочными верхами с перехватом на высоких восьмериках с одним заломом. К бабинцу примыкает пристроенный позднее тамбур. Низко расположенное поддашие подчеркивает высокие пропорции срубов. В интерьере доминирует высотно раскрытое пространство. Центральный сруб отделен от бабинца фигурной двухъярусной аркой-вырезом. На стенах — масляная живопись XIX в. [ПГА, т. 2, с. 16]

Михайловская церковь в с.Ганщина. Вид с юга. [ПГА, т. 2, с. 15]

Село Гуменна

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар : назване від сторожа лісу Гуменюка [ПЦ]. Згадується з 18 ст. [ІМСВн].

Церква св.Кузьми і Дем'яна

Храм засновано: 1764 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 244]. Дерев'яна церква св.Кузьми і Дем'яна збудована у 1764 р. [ПЦ, c. 223 – 224]. Церкви нема [КВн].

Село Зарванці

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар : село мало присілок Хмелева. У лісі біля цього присілку були насипи у кілька рядів, поруч – ур.Городище. Там знаходили каміння, цеглини [ПЦ].

Церква св.Параскеви

Храм засновано: 1745 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 244]. Церква св.Параскеви збудована у 1745 – 1747 рр. – триверха. Згоріла у 1819 р. Дзвіниця згоріла у 1843 р. Нова церква збудована у 1853 р., з дзвіницею [ПЦ, c. 235]. Церква є [КВн].

Село Зарудинці

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар: нині зветься Побережне [АТПУ67].

Церква св.Іоана Богослова

Храм засновано: 1851 р.

Коментар : Церква св.Іоана Богослова збудована у 1851 р. [ПЦ, с. 187].

Село Ізабелівка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар: нині Жабелівка.

Церква невідомої назви

Храм засновано: ?

Коментар: Церква є [КВн].

Село Ільківка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар : згадується з 18 ст. [ІМСВн].

Церква св.Миколи

Храм засновано: 1752 р.

Коментар: Церква відома з 1753 р. [KSB, s. 24; ГСК, с. 244; ЛМУ, с. 70]. Церква св.Миколи збудована у 1752 р. – дерев'яна триверха, на кам'яному фундаменті, з окремою дзвіницею. Нова церква збудована у 1876 р. – дерев'яна одноверха. В 1895 р. прибудована дерев'яна дзвіниця [ПЦ, c. 214]. Церкви нема [КВн].

Село Комарів

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар : за переказом, на цьому місці було місто Комайгород, яке мало 7 церков, було зруйноване татарами [чи не відгук захоплення Брацлава татарами у 1551 р. ? Відстань від Брацлава – 40 км, від Вінниці – 20 км]. Частина села зветься Містище. Там знаходили кам'яні й цегляні фундаменти, викопували черепи і кістки людей.Були вали, які звались "буртами" – за переказом, насипані для захисту від татарських набігів [ПЦ]. Згадується з с.17 ст. [ІМСВн].

Церква св.Михаїла

Храм засновано: 1775 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 245]. Церква була у 18 ст. – розібрана через ветхість (документів про неї нема). Нова церква св.Михаїла збудована у 1775 р. на новому місці – дерев'яна триверха [ПЦ, c. 186 – 187]. Церкви нема [КВн].

Село Кордишівка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Церква св.Михаїла

Храм засновано: ?

Коментар : Церква [ГСК, с. 245]. Церква була – дерев'яна триверха, невідомого часу побудови. В 1820 р. її спробували підважити, і вона зруйнувалась. На її місці збудована церква св.Михаїла – невелика кам'яна. В 1869 р. прибудована кам'яна дзвіниця [ПЦ, c. 187 – 188]. Церкви нема [КВн].

Село Ксаверівка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Церква Різдва богородиці

Храм засновано: 1856 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 244]. Церква Різдва богородиці збудована у 1856 – 1860 рр. [ПЦ, c. 216]. Церкви нема [КВн].

Село Лаврівка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар : назване від першого поселенця – Лавріна Наконечного [ПЦ]. Згадується з к.17 ст. [ІМСВн].

Церква св.Дмитра

Храм засновано: 1739 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 244]. Церква св.Дмитра збудована у 1739 р. – дерев'яна триверха. Дерев'яна дзвіниця збудована в к.18 ст. [ПЦ, c. 238 – 239]. Церкви нема [КВн].

Село Лука Мелешківська

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар : назване від власника 16 ст. – Мелешка [ПЦ].

Література :

Петренко О.С. Лука-Мелешківська : нариси історії села. – Вн. : Універсум-Вінниця, 1999 р. – 440 с.

Шифр НБУ : ВА593397

Церква Преображення

Храм засновано: 1760 р.

Коментар : С. Лука п.Вінниця (Лука-Мелешківська ?) – церква [ГСК, с. 244]. Церква Преображення збудована у 1760 р. Нова церква збудована у 1896 р. замість старої ветхої церкви – дерев'яна одноверха [ПЦ, c. 226 – 227]. Церква є [КВн].

Село Майдан Юзвинський

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар: згадується з п.19 ст. З 1949 р. зветься Майдан [ІМСВн].

Церква св.Дмитра

Храм засновано: [перед 1793 р.]

Коментар: Церква [KSB, s. 24; ГСК, с. 244]. Каплиця св.Дмитра збудована у 1779 р. В 1818 р. перетворена на церкву. Церква дерев'яна на кам'яному фундаменті. В 1850 р. розширена на схід, покрита залізом, прибудована дзвіниця. Шанована ікона св.Миколи [ПЦ, c. 216]. Церкви нема [КВн].

Село Малі Крушлинці

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар : згадується з с.18 ст. [ІМСВн].

Каплиця невідомої назви

Храм засновано: ?

Коментар: католицька каплиця – приписана до костелу у м-ку Стрижавка [ПЦ, c. 226]; костел [KSB, s. 30]. Каплиця діяла в 1850 р. – приписана до костелу у Стрижавці [ZDR, s. 21].

Церква Покрови

Храм засновано: 18 ст.

Коментар : Церква [ГСК, с. 244]. Церква Покрови згоріла в к.18 ст. Нова церква збудована у 1797 р. – мала вигляд костелу. Шанована ікона св.Миколи [ПЦ, c. 226]. Церкви нема [КВн].

Село Медвеже Вушко

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Церква Різдва богородиці

Храм засновано: 1768 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 244; ОП90, с. 10]. Церква Різдва богородиці збудована у 1768 р. – дерев'яна триверха, старовинної архітектури. Капітальний ремонт 1880 р., зроблено прибудови [ПЦ, c. 217]. Церкви нема [КВн].

Село Медвідка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Церква св.Параскеви П'ятниці

Храм засновано: 1791 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 244]. Каплиця збудована у 1763 р. Церква св.Параскеви П'ятниці збудована у 1791 р. – мала й тісна. Розширена у 1831, 1883 рр. Окремо стояла дзвіниця [ПЦ, c. 240 – 241]. Церква є [КВн].

Село Мизяківські Хутори

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Церква Різдва богородиці

Храм засновано: 1741 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 244]. Церква була спочатку на Бочківському цвинтарі; вона згоріла. Нова церква Різдва богородиці збудована у 1741 р. на другому кінці села – дерев'яна триверха, дах тесовий. Дзвіниця стояла окремо, на кам'яному фундаменті; на дверях напис : " Создася звоница сія стараніем отца Луки и ктитора Матθея Мажулы и цилого братства року Божія 1780 м. 1 іюнія". Нова кам'яна церква збудована у 1881 р. [ПЦ, c. 241]. Церкви нема [КВн].

Село Михайлівка Вороновицька

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар: нині Михайлівка. Назване на честь Михалини Грохольської – дочки графа Грохольського [ПЦ].

Каплиця невідомої назви

Храм засновано: [перед 1850 р.]

Коментар : католицька каплиця згадана у 1850 р. [ZDR, s. 23].

Церква св.Іоана Богослова

Храм засновано: 1761 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 245]. Церква збудована у 1761 р. Нова церква св.Іоана Богослова збудована у 1884 р. – дерев'яна на кам'яному фундаменті. Стару споруду після цього продали. Новий 3-ярусний іконостас 1895 р. [ПЦ, c. 190]. Церква Здвиження [ZDR, s. 23]. Церкви нема [КВн].

Село Олександрівка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. невідомо

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Церква св.Параскеви

Храм засновано: 1777 р.

Коментар: церква св.Параскеви збудована 1777 р.; нова дерев'яна церква збудована на її місці в 1846 р. [ZDR, s. 143].

Село Оленівка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар : село засноване біля 1765 р. [ПЦ].

Церква Покрови

Храм засновано: 1778 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 245]. Церква збудована у 1778 р. Нова церква Покрови збудована у 1868 р. – дерев'яна на кам'яному фундаменті [ПЦ, c. 186]. Церкви нема [КВн].

Село Парпурівці

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар : назване від засновника – ніякогось Бориса Парпури [ПЦ].

Церква Покрови

Храм засновано: 1751 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 244]. Церква Покрови збудована у 1751 р. – дерев'яна триверха [ПЦ, c. 227]. Церква є [КВн].

Село Педьки

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар: нині східна частина м.Вінниця. Згадується в документах з 1640 р. [ПЦ].

Література :

[Анонім] Историко-статистическое описание прихода и церкви предградия г.Винницы – Педек и приписной д.Тяжилов. – Подольские епархиальные ведомости, 1869 г., № 7, с. 298 – 303.

Церква св.Іоана Богослова

Храм засновано: 1783 р.

Коментар : Церква св.Іоана Богослова збудована у 1783 р. – дерев'яна триверха, дах залізний. Ремонт 1895 р. [ПЦ, с. 218 – 219].

Село Писарівка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Церква Покрови

Храм засновано: 1770 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 244]. Церква Покрови збудована у 1770 р. – дерев'яна триверха, на кам'яному фундаменті [ПЦ, c. 227 – 228]. Церква є [КВн].

Село П'ятничани

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар: відоме з 15 ст. Згадується в документах 1510 п. [Акты ЮЗР, т. 1, с. 125], в описі 1552 р. [АрхЮЗР, ч. 7, т. 1, с. 609]. Нині північна частина м.Вінниця.

Література :

[Орда Н.] Orda N. Album widoków krajowych. – Warszawa : litografja M.Fajansa, 1875, t. 1 = 50 s.; 1876, t. 2 = s. 51 – 80; 1876, t. 3 = s. 81 – 110; 1880, t. 4 = s. 111 – 140; 1880, t. 6 = s. 171 – 200.

Шифр НБУ : каб.образотв.мистецтв (тт. 1-2, 6)

"Альбом видів краю". Т. 1, № 46 – П'ятничани [нині частина м.Вінниці].

Церква Різдва богородиці

Храм засновано: 1732 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 244]. Церква Різдва богородиці збудована у 1732 р. – дерев'яна триверха, дах тесовий, з опасанням. В 1814 р. прибудована ризниця, влаштовано хори всередині. Новий 4-ярусний іконостас 1826 р. В 1861 р. прибудовано притвор з дзвіницею. Дах в 1901 р. був залізний [ПЦ, c. 245 – 246].

Село Рівець

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Каплиця невідомої назви

Храм засновано: 1897 р.

Коментар : Каплиця на цвинтарі збудована у 1897 р. [ПЦ, с. 219].

Церква невідомої назви

Храм засновано: [перед 1793 р.]

Коментар: Церква [KSB, s. 47]. Церкви нема [КВн].

Село Сабарів

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар: нині південно-західна частина м.Вінниці. Приєднано згідно АТПУ73.

Церква Чуда арх.Михаїла

Храм засновано: 1731 р.

Коментар : Церква [KSB, s. 48; ГСК, с. 244]. Дерев'яна церква Чуда арх.Михаїла збудована у 1731 р. [ПЦ, c. 221]. Церква є [КВн].

Село Слобода Стрижавська

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар: нині західна частина м-ка Стрижавка.

Каплиця невідомої назви

Храм засновано: ?

Коментар : Усипальниця графів Грохольських з каплицею красивої архітектури на березі р.Бог [ПЦ, c. 228].

Церква св.Миколи

Храм засновано: 1878 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 244]. Дерев'яна церква св.Миколи збудована у 1878 р. Іконостас 3-ярусний, перенесений із старої церкви. Шанована ікона св.Миколи [ПЦ, c. 228].

Село Сокиринці

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Церква св.Дмитра

Храм засновано: 1790 р.

Коментар : Церква [KSB, s. 49; ГСК, с. 244]. Церква св.Дмитра збудована у 1790 р. – дерев'яна триверха, з окремою дзвіницею [ПЦ, c. 229]. Церква св.Дмитра 1879 р. [ZDR, s. 23]. Церкви нема [КВн].

Село Соловіївка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар: нині західна частина с.Хижинці.

Церква св.Михаїла

Храм засновано: 1894 р.

Коментар : Церква св.Михаїла збудована у 1894 р. – дерев'яна одноверха [ПЦ, c. 227]. Церква дерев'яна [ІМС]. Церкви нема [КВн].

Село Сорочин

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар: нині південна частина м-ка Вороновиця.

Церква Покрови

Храм засновано: ?

Храм зник: 1820 р.

Коментар : Церква Покрови скасована у 1820-х рр. Із решти матеріалу на її місці влаштована каплиця [ПЦ, с. 184].

Село Сосонка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Церква Покрови

Храм засновано: 1720 р.

Коментар: Церква була перед 1720 р. [Сулковский И.Я. Судьбы православия в Подолии в период унии. – ТПЦИАО, 1916 г., т. 12, с. 59] [ГСК, с. 244]. Церква Покрови реставрована у 1747 р. – дерев'яна триверха, дах тесовий. В 1872 р. прибудовано бічні приділи. В 1901 р. мала посвяту арх.Михаїлу [ПЦ, c. 247]. Церква св.Михаїла 1747 р. [ZDR, s. 21]. Церкви нема [КВн].

Село Стадниця

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Церква св.Дмитра

Храм засновано: 1748 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 244]. Дерев'яна церква св.Дмитра збудована у 1886 р. Стара церква розібрана для будівництва школи [ПЦ, c. 229]. Церква св.Дмитра 1748 р. [ZDR, s. 21]. Церква є [КВн].

Село Старі Хутори

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар: на р.Винничка за 4 ерсти на схід від міста; нині частина м.Вінниця.

Монастир св.Георгія

Храм засновано: п.18 ст.

Храм зник: 1751 р.

Коментар : тут був монастир, витіснений з міста. На п.18 ст. він був василіянським. Монастир закрито в 1751 р. Церква його використовувалась як парафіяльна [ПЦ].

Церква св.Георгія

Храм засновано: 1726 р.

Храм зник: [після 1956 р.]

Коментар: Церква св.Георгія – дерев'яна триверха з опасанням. На одвірку напис : "За благословеніемъ Отца, изволеніемъ Сына и споспешествомъ Св.Духа создася храмъ сей св.великомуч.Георгія, року Божія 1726, месяца июля, 2 дня". Церква добре збереглася, тільки замість гонти покрита залізом і з заходу прибудовано притвор [ПЦ, c. 219 – 220]. Церква св.Георгія дерев'яна 1726 р., дзвіниця 18 ст. Міркування щодо її архітектури висловив С.Таранушенко [Таранушенко С.А. Монументальна дерев'яна архітектура лівобережної України. – К. : 1976 р., с. 9]. Нині церква зруйнована [МПБ, с. 30; ПА, с. 11 – ще існувала].

Георгіївська церква у Старих Хуторах м.Вінниці [Павлуцкий Г.Г. Древности Украины. Деревянные и каменные храмы. – К. : 1905 г.].

Важлива стаття Г.Павлуцького (1905 р.) про цю церкву – тут.

Село Степанівка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Церква Успіння

Храм засновано: 1857 р.

Коментар: Церква [ГСК, с. 245]. Церква Вознесіння діви Марії 1857 р. [ZDR, s. 23]. Церква є [КВн].

Містечко Стрижавка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар : згадується з 1552 р. [ІМСВн].

Література :

[Орда Н.] Orda N. Album widoków krajowych. – Warszawa : litografja M.Fajansa, 1875, t. 1 = 50 s.; 1876, t. 2 = s. 51 – 80; 1876, t. 3 = s. 81 – 110; 1880, t. 4 = s. 111 – 140; 1880, t. 6 = s. 171 – 200.

Шифр НБУ : каб.образотв.мистецтв (тт. 1-2, 6)

"Альбом видів краю". Т. 1, № 48, 49 – костел у Стрижавці.

Костел Богородиці

Храм засновано: [перед 1793 р.]

Коментар: Костел існував в кінці 18 ст. Нова споруда 1827 р. існує і нині [KSB, s. 52; ГСС, т. 4, с. 767; ГСК, с. 520]. Кам'яний костел скорботної божої матері збудовано у 1872 р. [ПЦ, c. 247 – 248]. Мурований костел сборботної божої матері збудовано 1827 р. Парафія діяла в 1850 р. [ZDR, s. 21].

Перспективу с реки замыкает эффектно поставленное между кручами, на развилке дорог несколько необычной архитектуры сооружение — бывший приходский костел (1827). Утратив башню-ротонду над входом, костел почта не производит впечатление церковного здания. Крупные членения прямоугольного вытянутого объема, крепованного ризалитами по краям боковых фасадов, напоминают по композиции дворец в Пятничанах. Многие детали кроме ротонды тоже утрачены: карниз, полукруглое окно над порталом, полукруглые фронтоны над ризалитами, растесаны окна, но остался руст и хорошо проработанный дорический фриз с триглифами и розетками в метопах [МПБ, с. 44].

Стрижавка. Парафіяльний костел 1827 р. Літографія з акварелі Н.Орди, 1870-х рр. [МПБ, с. 43].

Церква Знесіння

Храм засновано: 1847 р.

Коментар: Церква Знесіння 1847 р. [ГСК, с. 520] В 1980-х рр. стояла в руїнах [МПБ, с. 44]. Церква є [КВн].

Церква Успіння

Храм засновано: 1710-і рр.

Коментар : Церква була в 1773 р. [Сулковский И.Я. Судьбы православия в Подолии в период унии. – ТПЦИАО, 1916 г., т. 12, с. 103]. [KSB, s. 52] Церква збудована у 1 п.18 ст. – сгоріла десь 1774 р. Після цього у дзвіниці влаштовано каплицю. Нова церква Успіння збудована у 1847 р. – кам'яна одноверха, з окремою ветхою дерев'яною дзвіницею [ПЦ, c. 247 – 248].

Село Телепеньки

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар: нині південна частина с.Гавришівка.

Каплиця невідомої назви

Храм засновано: 1748 р.

Коментар: католицька каплиця збудована у 1748 р. [ПЦ, c. 223]. Костел [KSB, s. 55]. Каплиця діяла в 1850 р. [ZDR, s. 23].

Церква св.Варвари

Храм засновано: 1789 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 244]. Церква св.Варвари збудована у 1789 р. – дерев'яна на кам'яному фундаменті [ПЦ, c. 223].

Село Хижинці

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Церква Різдва богородиці

Храм засновано: 1869 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 244]. Церква Різдва богородиці збудована у 1869 р. – дерев'яна на кам'яному фундаменті [ПЦ, c. 230]. Церкви нема [КВн].

Село Цвіжин

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Церква св.Кузьми і Дем'яна

Храм засновано: 1771 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 244]. Церква св.Кузьми і Дем'яна збудована у 1771 р. [ПЦ, с. 230] Церкви нема [КВн].

Село Черлінків

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар: за переказом, у татарські часи було місто Черлінків за 2 версти вгору рікою Бог, де ур.Народинці. Там у котловині серед лісу в 1901 р. було видно багато ям, залишків льохів та фундаментів кам'яних будівель [ПЦ]. Нині східна частина с.Бохоники.

Кляштор домініканців

Храм засновано: 1648 р.

Храм зник: 1750 р.

Коментар: Кляштор домініканців відомий принаймні з 1648 р.; діяв принаймні до середини 18 ст. [KSB, s. 16; МПБ, с. 53]. За іншими даними, в 1640 р. домініканці вже покинули це місце і переселились до Вінниці [ПЦ].

Монастир невідомої назви

Храм засновано: 17 ст.

Храм зник: 18 ст.

Коментар: Монастир василіянський діяв десь в 17 – 18 ст. [МПБ, с. 53]

Церква Різдва богородиці

Храм засновано: 1741 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 244]. Церква Різдва богородиці збудована у 1741 р. – дерев'яна на кам'яному фундаменті, дах залізний, дзвіниця окрема. В 1885 р. відремонтована, прибудовано 2 приділи [ПЦ, c. 220 – 221].

Село Шереметка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар: назване від засновника – козака Шеремети [ПЦ]. Нині південно-західна частина м.Вінниці.

Церква Покрови

Храм засновано: 1784 р.

Коментар : [KSB, s. 53]. Церква Покрови збудована у 1784 р. – дерев'яна, з окремою дзвіницею [ПЦ, c. 221].

Церква св.Миколи

Храм засновано: 1885 р.

Коментар : Церква св.Миколи збудована у 1885 р. на цвинтарі – кам'яна, з усипальнею М.І.Пирогова; дзвіниця окрема [ПЦ, c. 221]. В 1882 – 1885 рр. на місці старої тридільної дерев'яної церкви збудована кам'яна одноверха церква з дзвіницею – усипальниця М.І.Пирогова (архітектор В.Сичугов). Вона існує і нині [ГСК, с. 244; МПБ, с. 50].

От ворот усадьбы чуть больше километра пути в Шереметку, к церкви-усыпальнице, построенной на месте прежней трехчастной украинской деревянной церкви вдовой Пирогова Александрой Антоновной по проекту петербургского архитектора академика В.Сычугова в 1882—1885 годах.

Кирпичная ограда с небольшой двухъярусной колокольней над вратами и кирпичная одноглавая же церковь эклектического облика выкрашены в терракотовый цвет. Отдельный вход ведет в крипту под храмом, где на возвышении стоит черный, украшенный серебром гроб. В нем под стеклянным колпаком набальзамированное врачом Д. Выводцевым тело великого хирурга [МПБ, с. 50].

Вінниця. Церква-усипальня М.І.Пирогова [МПБ, с. 49].

Село Широка Гребля

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар : згадується з 18 ст. [ІМСВн].

Церква св.Іоана Богослова

Храм засновано: 1775 р.

Коментар: Церква відома з 1775 р. [Сулковский И.Я. Судьбы православия в Подолии в период унии. – ТПЦИАО, 1916 г., т. 12, с. 106; KSB, s. 53; ГСК, с. 244]. Церква св.Іоана Богослова збудована у 1796 р. Перебудована у 1862 р. – дерев'яна двоверха, на кам'яному фундаменті, дах залізний, разом з дерев'яною дзвіницею. Іконостас 3-ярусний [ПЦ, c. 222]. Церкви нема [КВн].

Село Шкуринці

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар: нині зветься Прибузьке [АТПУ67].

Церква Успіння

Храм засновано: 1751 р.

Коментар : Церква [KSB, s. 50; ГСК, с. 244]. Дерев'яна церква Успіння збудована у 1751 р. У 1855 р. перебудована на хрещату [ПЦ, c. 230]. Церква є [КВн].

Село Щитки

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. невідомо

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Церква невідомої назви

Храм засновано: ?

Коментар: Церква є [КВн].

Містечко Юзвин

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар: нині Некрасове.

Церква Успіння

Храм засновано: 1752 р.

Коментар : Церква 1751 р. [KSB, s. 24; ГСК, с. 522]. Церква Успіння збудована у 1752 р. – дерев'яна триверха, на кам'яному фундаменті. В 1867 р. відремонтована, бічні верхи знято. Дзвіниця збудована окремо – дерев'яна на кам'яному фундаменті [ПЦ, c. 222]. Церква є [КВн].

Село Якушинці

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар : згадується з 16 ст. [ІМСВн].

Церква св.Миколи

Храм засновано: 1759 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 244]. Дерев'яна церква св.Миколи збудована у 1759 р. [ПЦ, c. 251]. Церкви нема [КВн].

Село Янків

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Вінницький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Вінницький район

Коментар: нині Іванівка. Згадується з 1 п.17 ст. [ІМСВн].

Література :

Петренко О.С. Опис документів, які зберігалися в маєтку князів Четвертинських селі Янкові. – "Подільська старовина", Вн., 1993 р., с. 283 – 321.

Опис майна Марцелія Четвертинського складено 15.12.1799 р., зберігається в Вінницькому обл.архіві. 63 фасцикули. Документи за 16 – 18 ст.

Церква Здвиження

Храм засновано: 1755 р.

Коментар : Церква Здвиження збудована у 1755 р. [ПЦ, с. 231].