|
Про проект веб-бібліографії старої України Анотація Стара Україна – термін на позначення етнічної території українського народу в 1240 – 1800 роках. Пропонована бібліографія має на меті дати можливо повний звід всієї друкованої продукції, яка висвітлює всі сторони життя українського народу в цей період. Проглянувши наявний фонд бібліографічних покажчиків (в розділі "Допоміжні науки історії України"), легко пересвідчитися, що такого покажчика на сьогодні нема, необхідність же його в незалежній Україні, я думаю, не потребує подальшого обгрунтування : історична література, й зокрема історична бібліографія засвідчує право народу на посідання своєї землі. Для реалізації цього бібліографічного проекту створена комп’ютерна база даних "Бібліографія старої України". В базу даних включаються всі наукові та важливіші науково-популярні праці, які в той чи інший спосіб торкаються історії України. Хронологія публікацій охоплює період від 1800 р. до наших днів. Праці, опубліковані до 1800 р. (вони вважаються стародруками), включені вибірково. Немає обмежень щодо мови та місця публікації, а також ідеологічного спрямування праці (мушу зауважити, що всі покажчики, надруковані за совєтської влади, не включали ідеологічно шкідливих праць, і тому не мають наукової вартості). На сьогодні база даних містить понад 44 000 записів Зміст бази даних є доступним у вигляді :
Відповідно до структури бази даних ви можете переглядати інформацію
Загальна структура запису Кожен запис складається з таких полів (необов’язкові елементи взято в квадратні дужки []) : [<Автор українською мовою>] <Автор мовою оригіналу> <Назва праці> <Вихідні дані> [<Бібліотечні шифри>] [<Коментар>] Поле <Автор українською мовою> відсутнє, якщо воно співпадає з полем <Автор мовою оригіналу>. Поле <Вихідні дані> для окремих видань складається з таких елементів : <Місце видання> : <Видавництво>, <Рік видання>. – <Число сторінок>. Місце видання подано переважно скорочено : К. – Київ, Льв. – Львів, інші обласні центри України скорочено до двох літер (Од., Чн.); М. – Москва, Спб. – Санктпетербург, Лг. – Ленінград. Для статей зі складу збірників це поле складається з елементів : <Назва збірника в лапках>, <Місце видання>, <Видавництво>, <Рік видання>, с. <Початкова сторінка> – <Кінцева сторінка>. Для статей в періодичних виданнях : <Назва періодичного видання без лапок>, <Рік видання>, <Том (якщо є)>, <№ (якщо є)>, с. <Початкова сторінка> – <Кінцева сторінка>. Назви періодичних видань дуже часто подаються скорочено; список скорочень – в кінці книги. Здвоєні номери журналів подаються так : № 9-12 (один символ номеру, між числами й дефісом нема пробілів), а публікації в кількох номерах – так : №№ 9 – 12 (два символи номеру, між числами й тире є пробіли). При наявності журнальної публікації та окремого відбитку спочатку описується публікація в журналі, потім після слова "Окр. :" описано окреме видання. Перевидання описані після слів "2 вид. :" і так далі. Пронумеровано тільки ті перевидання, які включено в базу даних. Поле <Бібліотечні шифри> містить шифри головних київських бібліотек, в яких я працював. Я сам постійно користуюсь цими шифрами, тому гадаю, що вони й вам будуть корисні. Позначення "НБУ : ?" в цьому полі має означати, що матеріал відсутній в читацькому каталозі (можливо, вам пощастить знайти його за службовим каталогом). Поле <Коментар> розкриває зміст праці. Здебільшого коментарі складені мною. Я намагався схарактеризувати зміст за допомогою цитат (вони подані в лапках з показанням сторінок), які б розкривали основну тезу автора, або його головні висновки, або характеризували його підхід до справи. Для монографій великого обсягу часто подано назви глав. В інших випадках я реферував зміст праці так, як я її зрозумів; часто ці реферати спрямовані на виділення матеріалу про Україну 13 – 18 ст. із загальнішої праці. Скрізь вживаються скорочення : р. – рік, рр. – роки, в. – вік, вв. – віки, ст. – століття, п.YY ст. – початок століття, к.YY ст. – кінець століття, 1 [2] п.YY ст. – перша [друга] половина століття, Z ч.YY ст. – така-то чверть століття, с.YY ст. – середина століття. Позначення XXXX..YYYY вживається в коментарі для не визначеної точно величини, про яку відомо, що вона лежить в проміжку між XXXX та YYYY (наприклад : кераміка 12..13 ст.); позначення XXXX – YYYY вживається в основному для часового інтервалу процесу, який почався в році XXXX, продовжувався всі проміжні роки й закінчився в році YYYY (наприклад : визвольна війна 1648 – 1654 рр.). Сортування записів Кожна частина систематичного покажчика утворює розділ, який може мати свій власний порядок сортування записів. Здебільшого розділи відсортовано по полях <Автор українською мовою> + <Рік публікації>. Деякі розділи відсортовано по полях <Додатковий елемент> + <Автор українською мовою> + <Рік публікації>. Цей додатковий елемент вказано в підзаголовку розділу; найчастіше ним є географічна назва. Індексні файли авторів / географічних назв / діячів + предметів відсортовано за українським написанням ключового слова + <Рік публікації>. Оновлення записів Оновлення наповнення проекту планується здійснювати шляхом :
Скорочення Для шифрів бібліотек вживаються такі скорочення :
Інші скорочення :
Подяки Я висловлюю вдячність Т.Б.Ананьєвій, Г.Бекіровій, Г.О.Бєліковій, С.І.Білоконю, В.І.Булгаковій, В.В.Булгакову, В.Є.Герасимчук, А.Б.Гречилу, В.Делюзі, О.Духу, З.О.Зразюк, Я.Д.Ісаєвичу, М.М.Капралю, Б.В.Колоску, А.М.Комській, Я.Куртиці, Т.Ю.Лютій, В.Михайловському, В.Остапчуку, М.В.Панченку, В.І.Піоро, П.А.Ричкову, Н.П.Старченко, Н.М.Яковенко, які надали мені ряд рідкісних джерел для роботи над цією бібліографією і допомагали своїми порадами. Я закликаю всіх науковців, які мають публікації або бібліографічні матеріали по темі старої України, надсилати мені відповідні бібліографічні описи електронною поштою для включення :
Оновлена версія доступна на сайті «Знання про Україну» |