Жарких М.І. Храми Поділля

Тульчинський район

41 населений пункт, 54 храми.

Село Білоусівка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар: в радянські часи звалось Білоусівка Перша; нині східна частина с.Суворівське [АТПУ73]; її треба відрізняти від іншої Білоусівки, яка знаходиться за 24 км на схід і яка звалась Білоусівка Друга. Назване від засновника – селянина Білоуса. В 1750 р. граф Потоцький віддав село домініканському кляштору в Тульчині [ПЦ].

Література :

Широцький К.В. Білоусівська церква. – Основа (Од.), 1915 р., № 2, с.

Шифр НБУ : Ж1285

Каплиця невідомої назви

Храм засновано: ?

Храм зник: 1831 р.

Коментар: католицька; існувала до 1831 р. [ПЦ]

Церква Собору арх.Михаїла

Храм засновано: 1723 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 246]. Церква Собору арх.Михаїла збудована в 1723 р. – дерев’яна триверха, дах залізний [отже, не первісний]. Мала і дуже ветха. В 1845 р. прибудовано північний та південний приділи. Іконостас старовинний різьблений, дуже ветхий [ПЦ, c. 126 – 127]. Церкви нема [КВн].

Село Білоусівка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Гайсинський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар : село засноване козацьким старшиною Федором Білоусом під час Хмельниччини. До с.17 ст. місцевість була власністю князя Короткого, який в ур.Київець влаштував городок і палац. Сліди його були ще помітні у 1901 р.

Довкола церкви часто знаходили підземні ходи до р.Сильниці. Один було розкопано у 1889 р. : вузький лаз на глибині 4 саж. (8.5 м) привів у приміщення, до могло розміститись до 30 чоловік.

Один із сусідніх лісів має назву Гайдамацький. В ур.Бахматово, за переказом, мав зимову стоянку Сава Чалий, коли ще гайдамакував.

На південь від села на узвишші був курган (первісною висотою 5 саж. (10.6 м)) – за переказом, насипаний згідно наказу графа Потоцького, щоб імператор Олександр 1 з нього спостерігав за маневрами військ. З цього кургану видно верст на 30 [ПЦ].

Церква св.Михаїла

Храм засновано: 1650 р.

Коментар: Церква св.Михайла перетворена з уніатської на православну 27.09.1794 р. [ЛМУ, с. 13; ГСК, с. 245]. Церква св.Михаїла збудована, за переказом, у 1650 р. Ф.Білоусом – дерев’яна триверха, з окремою дзвіницею. Вона розібрана у 1896 р. Нова церква збудована у 1890 – 1895 рр. на новому місці – дерев’яна двоверха хрещата, разом з дзвіницею. Новий іконостас 3-ярусний [ПЦ, c. 323 – 326]. Церкви нема [КВн].

Село Богданівка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар: згадується з п.18 ст. З 1923 р. зветься Калініне [ІМСВн].

Церква Чуда арх.Михаїла

Храм засновано: 1745 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 245]. Церква Чуда арх.Михаїла збудована у 1745 р. (є благословена грамота й ерекція 1742 р.). За описом 1785 р. – невелика дерев’яна тридільна, дах гонтовий і дощатий, триверха, вівтарем на схід. В 1849 р. на старому місці збудована нова церква – дерев’яна на кам’яному фундаменті, хрещата одноверха. В 1864 р. до неї прибудована дзвіниця – 1 ярус цегляний, 2 – дерев’яний [ПЦ, c. 150 – 151]. Церкви нема [КВн].

Село Бортники

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар : в селі був холм; про нього оповідали, що на ньому був замок з льохами. В лісі було 2 городища, де знаходили дошки і камені [ПЦ]. Згадується з 18 ст. [ІМСВн].

Церква Чуда арх.Михаїла

Храм засновано: 1732 р.

Коментар : Церква відома з [1792] р. [ГСК, с. 245; ЛМУ, с. 67]. Церква Чуда арх.Михаїла збудована у 1732 – 1745 рр. – дерев’яна ртриверха, на кам’яному фундаменті, дах залізний. Дерев’яна дзвіниця влаштована, за переказом, селянами Микитенком і Уманцем (він, звільнившись із татарського полону, приніс з собою багато грошей, на які збудована дзвіниця) [ПЦ, c. 165 – 166]. Церкви нема [КВн].

Село Василівка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар : назване від засновника – селянина Василя, який займався бджолярством [ПЦ].

Костел невідомої назви

Храм засновано: [перед 1793 р.]

Коментар: [KSB, s. 58]

Церква невідомої назви

Храм засновано: 1753 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 245]. Церква збудована у 1753 р., використовувалась в 1910 р. [ПЦ, c. 151]. Церква є [КВн].

Село Війтівка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар: згадується з 18 ст. З 1946 р. – західна частина с.Суворівське [ІМСВн; АТПУ67].

Церква Покрови

Храм засновано: 1744 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 245]. Церква Покрови збудована в 1744 р. – дерев’яна триверха. Нова церква збудована в 1868 р. на новому місці – дерев’яна п’ятиверха, на кам’яному фундаменті, разом з дзвіницею; стара розібрана [ПЦ, c. 127 – 128]. Церкви нема [КВн].

Село Ганнопіль

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар : Згадується з 18 ст. [ІМСВн].

Церква невідомої назви

Храм засновано: 1786 р.

Коментар : Церква [KSB, s. 9; ГСК, с. 245]. Церква збудована у 1786 р. – згоріла в 1858 р. Нова дерев’яна церква збудована у 1860 р. [ПЦ, c. 149 – 150]. Церкви нема [КВн].

Село Гута

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Церква Різдва богородиці

Храм засновано: 1746 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 245]. Церква збудована у 1746 р. – дерев’яна триверха. В 1853 р., прибудовано бічні приділи, збудована окрема дзвіниця. 28.07.1868 р. церква згоріла від блискавки. Нова церква Різдва богородиці збудована у 1873 р. – цегляна на кам’яному фундаменті [ПЦ, c. 153]. 2 церкви є [КВн].

Село Даньківка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар: нині південна частина м-ка Печера [АТПУ67]. В 1780 р. католицький єпископ Ігнатій Длузький почав будувати костел, але в 1790 р. це село в нього забрали [ПЦ].

Церква Покрови

Храм засновано: 1782 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 245]. Церква Покрови збудована у 1782 р. Перебудована у 1872 р. – зроблено новий купол, підлогу, стелю, прибудовано паламарню й ризницю, зроблено залізний дах. [ПЦ, c. 166]. Церква діви Марії Рожанцової [ZDR, s. 24]. Церкви нема [КВн].

Село Дранка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Ямпільський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар : Згадується з 19 ст. [ІМСВн].

Церква св.Ксенії

Храм засновано: 1888 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 249]. Церква св.Ксенії збудована у 1888 р. – цегляна 6-верха, дах залізний [ПЦ, c. 1027]. Церкви нема [КВн].

Село Жабокрич

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар: нині частина с.Торків [АТПУ67]. Відоме з документів 16 ст. Недалеко від села є ур.Монастирище, де за переказом був православний монастир [ПЦ].

Церква св.Миколи

Храм засновано: 1756 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 245]. Церква св.Миколи збудована у 1756 р. – дерев’яна на кам’яному фундаменті. Первісно була триверха; в 1858 р. знято бічні верхи, прибудовано паламарню й ризницю [ПЦ, c. 167].

Село Журавлівка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар : село згадується в документах з 1622 р. [ПЦ].

Церква св.Дмитра

Храм засновано: 1724 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 245]. Церква св.Дмитра збудована в 1742 р. дерев’яна одноверха, дах солом’яний. Нова церква збудована в 1778 – 1782 рр. – проіснувала до 1882 р. Нова кам’яна церква збудована в 1882 р. На церковну землю є копія ерекції гр.Потоцького 1724 р. [ПЦ, c. 130 – 131]. Церкви нема [КВн].

Село Захаріяшівка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар: звалось також Хорошівка. За переказом, татари спалили село і церкву. За відомостями 1901 р., на місці старої Захаріяшівки селяни знаходять образки божої матері та інші; там же знаходяться залишки жител, а саме : черепки, скло, кістки та ін. [ПЦ] Нині південно-східна частина с.Крищинці.

Церква св.Михаїла

Храм засновано: 1730 р.

Коментар : Церква св.Михаїла збудована в 1730 р. Стіни заввишки 2 саж. (4.26 м) рублені з товстих колод. В 1890 р. під купол підведено підпорки [ПЦ, с. 131 – 132].

Село Іцка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар: заснував село якійсь розбійник Ясько [ПЦ]. Нині зветься Тарасівка.

Церква св.Параскеви

Храм засновано: 1745 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 245]. Церква св.Параскевизбудована в 1745 р. – дерев’яна триверха на кам’яному фундаменті, дах залізний. В 1852 р. прибудовано бічні приділи, новий іконостас [ПЦ, c. 133]. Церква є [КВн].

Село Кинашів

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Церква св.Іоана Богослова

Храм засновано: [перед 1802 р.]

Коментар : Церква [ГСК, с. 245]. Церква до 1802 р. була малеьнка ветха дерев’яна. В 1802 р. на захід від неї збудована нова дерев’яна церква св.Іоана Богослова. Дерев’яна дзвіниця збудована в 1850 р. [ПЦ, c. 133 – 134]. Церкви нема [КВн].

Село Кирнасівка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар : згадується на п.17 ст. як м-ко Краснопіль [Jabłonowski A. Źródła dziejowe, t. 21, s. 494, 616].

Церква Успіння

Храм засновано: 1710-і рр.

Коментар: Церква Успіння відома з 1750 р. Нова дерев’яна споруда збудована в 1868 – 1870 рр. – дерев’яна одноверха споруда, разом з дзвіницею [МПБ, с. 166; ГСК, с. 245; ЛМУ, с. 68]. Церква була на п.18 ст. – маленька дерев’яна. нова церква збудована у 1745 р. – дерев’яна триверха. Нова церква Успіння збудована у 1868 – 1870 рр. – дерев’яна одноверха, разом з дзвіницею. Шанована ікона божої матері. У музеї Київської духовної академії в 1901 р. зберігалась срібна чаша 17 ст. з церкви с.Кирнасівка [ПЦ, c. 154 – 155]. Церква є [КВн].

К архитектурным достопримечательностям Кирнасовки относится деревянная Успенская церковь (1868—1870), тщательно декорированная под каменную и представляющая однокупольное сооружение с пристроенной колокольней в стиле, характерном для кирпичной эклектики. На церковном подворье — несколько надмогильных крестов, один из которых — тройной крест-распятие — свидетельствует о влиянии традиций молдавской культуры [МПБ, с. 166].

Кирнасівка. Церква Успіння [МПБ, с. 164].

Село Клебань

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар : за переказом, первісно село звалось ковбаня від низинної місцевості; потім названо від козака Клеби, який тут оселився. За кілька десяткві сажнів від церкви є сліди земляного валу, який ішов від лівого берега р.Сильниця до правого берега р.Іцка, утворюючи трикутник з вершиною в Клебанському ставу. Всередині трикутника є сліди 4-кутного земляного валу, в одному з яких був льох (спостереження 1901 р.) [ПЦ]. Згадується з 17 ст., звалось Гусаків, Ковбаня [ІМСВн].

Церква Покрови

Храм засновано: 1709 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 245]. Церква збудована у 1709 р. – дерев’яна, існувала до 1865 р. Церква Покрови збудована у 1864 р. – цеглядна на кам’яному фундаменті, з 5-а дерев’яними куполами. Над західним входом на обійстя влаштована дзвіниця [ПЦ, c. 156 – 158]. Церкви нема [КВн].

Село Кобилівка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар: нині зветься Зарічне [АТПУ67]. Згадується з п.18 ст. [ІМСВн].

Церква Різдва богородиці

Храм засновано: [перед 1857 р.]

Коментар : Церква була в 1862 р. [ГСК, с. 245; ТПЦИАО, 1916 г., т. 12, с. 148]. Церква (невідомої дати побудови) була дерев’яна триверха. Нова церква Різдва богородиці збудована в 1857 р. на новому місці – дерев’яна одноверха, на кам’яному фундаменті, разом з дзвіницею [ПЦ, c. 134]. Церкви нема [КВн].

Село Копіївка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар : за переказом, раніше це було м-ко Гоптелинці, а Копіївкою його названо від поміщика Копієвського [ПЦ].

Костел Непорочного зачаття діви Марії

Храм засновано: [перед 1772 р.]

Коментар : парафіальний костел існував у 1772 р. [LKLP]. Кам’яний костел Непорочного зачаття діви Марії збудовано у 1856 р. [ПЦ]. Костел Непорочного зачаття діви Марії згорів у 1809 р. новий дерев’яний костел збудовано у 1856 р. [ZDR, s. 25]. Храм є [КВн] – я коли був у селі у 1996 р., пересвідчився, що на карті показано саме костел і що він скоріше кам’яний, аніж дерев’яний.

Копіївка. Костел. Вигляд з південного сходу (архів М.І.Жарких, негатека, № 890-15. 10.07.1996 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.

Церква св.Михаїла

Храм засновано: 1750 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 245]. Церква збудована у 18 ст. (перед 1750 р.) – спалена татарами. Нова церква св.Михаїла збудована у 1778 – 1780 рр. – з дуба у зруб, первісний дах гонтовий. в 1830-х рр. підведено кам’яний фундамент. В 1847 р. три верхи покрито залізом. Іконостас різьблений 5-ярусний. Шанована ікона св.Миколи старовинного письма, розміром 8:6 вершків (52:39 см). Вона визнана чудотворною в 1789 р. Шанована ікона св.Онуфрія Великого, розміром 2 арш. 14 вершків на 2 арш. (233:142 см) [ПЦ, c. 170 – 171].

Село Крищинці

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар : згадується з 18 ст. [ІМСВн].

Церква св.Дмитра

Храм засновано: 1765 р.

Коментар : Церква була в 1862 р. [ГСК, с. 245; ТПЦИАО, 1916 г., т. 12, с. 155]. Церква св.Дмитра збудована в 1765 р. – дерев’яна. Пізніше прибудовано бічні приділи. Новий іконостас 1860-х рр. [ПЦ, c. 134 – 135]. Церква є [КВн].

Село Левківці

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар : назване від першого поселенця – Левка [ПЦ].

Церква св.Михаїла

Храм засновано: 1770 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 245]. Церква відома з 1770 р. – дерев’яна триверха, дуже ветха; існувала до 1865 р. Нова церква св.Михаїла збудована у 1864 – 1865 рр. – дерев’яна одноверха [ПЦ, c. 172 – 173]. Церкви нема [КВн].

Село Липівка Тиманівська

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Ямпільський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар: нині частина с.Тиманівка [АТПУ67].

Церква Введення

Храм засновано: [перед 1742 р.]

Храм зник: 1847 р.

Коментар : Церква Введення була – зруйнована ще перед 1742 р. (з перезнти Йосипа Потоцького 1742 р.) Нова церква збудована у 1743 р. – згоріла у 1847 р. [ПЦ, c. 1034].

Церква Казанської ікони божої матері

Храм засновано: 1847 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 249]. Цегляна церква Казанської ікони божої матері збудована після 1847 р. [ПЦ, с. 1034].

Село Лука Жабокрицька

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар: нині східна частина с.Сильниця. Згадується з 18 ст. [ІМСВн].

Церква Успіння

Храм засновано: 1779 р.

Коментар : Церква Успіння збудована у 1779 р. В 1894 р. відремонтована, покрита залізом, прибудована дзвіниця [ПЦ, с. 173 – 174]. Церкви нема [КВн].

Село Маньківка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Гайсинський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар : посеред села був курган, звався Замчище. Інший курган Замчище був на околиці села. Село спочатку звалось Маненькі Хутори [ПЦ].

Церква Успіння

Храм засновано: 1794 р.

Коментар : Церква Успіння перетворена з уніатської на православну 27.09.1794 р. [ЛМУ, с. 13; [ГСК, с. 246]. Церква Успіння відома принаймні з 1795 р. Вона використовувалась до 1872 р., закрита через крайню ветхість. У 1880 р. верхи знято, зроблено двосхилий дах, богослужіння відновилось. Розібрана у 1890 р. Нова церква збудована у 1888 р. на новому місці у центрі села – дерев’яна одноверха хрещата, разом з дзвіницею. Іконостас 4-ярусний із старої церкви [ПЦ, c. 333 – 334]. Церква є [КВн].

Село Михайлівка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар : згадується з 16 ст. [ІМСВн].

Костел невідомої назви

Храм засновано: [перед 1793 р.]

Коментар: Костел [KSB, s. 36].

Церква Здвиження

Храм засновано: 1796 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 245]. Церква Здвиження згадується з 1796 р.; розібрана в 1853 р. На її місці збудована нова дерев’яна церква з окремою дзвіницею. Шанована ікона Іверської божої матері, виписана за Афона в 1896 р. [ПЦ, c. 160 – 161]. Церква є [КВн].

Церква Покрови

Храм засновано: ?

Храм зник: 1869 р.

Коментар : Церква Покрови закрита через ветхість в 1869 р., потім розібрана [ПЦ, c. 160 – 161].

Село Нестерварка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Церква Покрови

Храм засновано: [перед 1814 р.]

Коментар : Церква Покрови була в 1862 р. [ГСК, с. 245; ТПЦИАО, 1916 г., т. 12, с. 150]. Церква Покрови згоріла у 1814 р. на перший день Пасхи. Нова церква збудована у 1822 – 1848 рр. на старому місці – цегляна на кам’яному фундаменті. Новий іконостас 1856 р. роботи художника Івана Сошенка [ПЦ, c. 138 – 139]. Церкви нема [КВн].

Село Одая

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Ямпільський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Церква св.Дмитра

Храм засновано: 1887 р.

Коментар : Церква св.Дмитра збудована у 1887 р. – дерев’яна одноверха, з дерев’яною дзвіницею [ПЦ, c. 1035]. Церква є [КВн].

Село Орлівка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар: нині частина с.Копіївка [АТПУ67].

Література :

Гагенмейстер В. Тульчинщина, село Орлівка : вишивка низзю. – Кам’янець-Подільський : 1929 р. – 43 с.

Церква Успіння

Храм засновано: 1779 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 245]. Церква Успіння збудована у 1779 р. – дерев’яна триверха на кам’яному фундаменті, дах залізний. В 1854 р. збудована нова дзвіниця, прибудовано два приділи, зроблено новий іконостас [ПЦ, c. 174 – 175].

Село Паланка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Гайсинський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар: засноване у с.18 ст., за переказом – гайдамаками [ПЦ]. З 1965 р. зветься Заозерне [ІМСВн; АТПУ67].

Церква св.Миколи

Храм засновано: 1751 р.

Коментар: Церква св.Миколи перетворена з уніатської на православну 22.09.1794 р. [ЛМУ, с. 13; ГСК, с. 246]. Церква св.Миколи збудована у 1751 р. – дерев’яна триверха, з окремою кам’яною дзвіницею. Іконостас 4-ярусний. Нова церква закладена у 1895 р., в 1901 р. була вчорні закінчена [ПЦ, c. 336]. Церква є [КВн].

Село Петрашівка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Церква св.Параскеви

Храм засновано: [перед 1780 р.]

Коментар : церква зруйнована бурею перед 1780 р., після цього не відновлювалась, парафію приєднали до м-ка Печери. В 1854 р. на місці церкви збудована мала каплиця. В 1896 р. її перенесли на цвинтар. Нова церква св.Параскеви П’ятниці збудована в 1896 р. – дерев’яна на кам’яному фундаменті. Ця споруда куплена у с.Гриненки разом з 5-ярусним іконостасом. За переказом, стара церква теж була ц.Параскеви [ПЦ, с. 175 – 176].

Містечко Печера

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар : назване від печер, в яких жителі ховались від татар. Печери тягнулись від церкви до с.Даньківка. Вхід до печер є під горою, на якій стоїть церква, над р.Бог, під кам’яним фундаментом замку. В документах м-ко згадується з к.16 ст. [ПЦ].

Література :

[Орда Н.] Orda N. Album widoków krajowych. – Warszawa : litografja M.Fajansa, 1875, t. 1 = 50 s.; 1876, t. 2 = s. 51 – 80; 1876, t. 3 = s. 81 – 110; 1880, t. 4 = s. 111 – 140; 1880, t. 6 = s. 171 – 200.

Шифр НБУ : каб.образотв.мистецтв (тт. 1-2, 6)

"Альбом видів краю". Т. 4, № 131 – с.Печера над р.Бог.

[Анонім] М.Печеры Брацлавского уезда. – Подольские епархиальные ведомости, 1884 г., № 13, с. 267 – 271.

Каплиця невідомої назви

Храм засновано: 1904 р.

Коментар:

В печерском парке сохранился последний архитектурный «всплеск» ушедших времен: стилизованный под романскую архитектуру мавзолей. Надписи на цоколе сделаны на польском языке: «Проектировал Владислав Городецкий», «строили Константин и Янина из Потоцких, супруги Потоцкие, 1904 год».

Известный киевский архитектор В.В.Городецкий (1863—1930), окончивший с серебряной медалью Петербургскую Академию художеств, в свое время прославился на Украине, в Польше и в Иране (похоронен в Тегеране) отличным знанием архитектурных стилей разных времен и народов. Оригинальные творческие приемы Городецкого нашли свое развитие и в Печере.

Мавзолей представляет собой каплицу, имеющую в плане латинский крест. Высокие щипцы с трех сторон поднимаются над совершенно одинаковыми романскими порталами, из которых боковые обрамляют когда-то витражные окна, а западный — главный вход. Восточная сторона здания оформлена в виде апсиды. Под ней устроен спуск в полукруглую крипту. Широко используя архитектурные стили прошлого, Городецкий в то же время смело применял новые строительные материалы и конструкции. В проемах узких окон — сотовое заполнение из продолговатых шестиугольных стеклоблоков — белых, оранжевых, сиреневых. Идеально ровный кафельный пол, массивные дубовые двери, стены, сложенные из рваного гранитного камня, песчаник й бетон — множество природных и искусственных материалов применено при сооружении относительно небольшого здания. Безупречная стилевая точность деталей — результат не только профессиональной эрудиции мастера, но и отличного исполнения в материале, в том числе и в новом материале. Одинаковая обработка песчаника и бетона имеет общность с киевскими работами Городецкого.

Можно предположить, что и в Печере над лепными деталями работали если не сами братья Саля, то их ученики. К работе в бетоне подходили очень серьезно, оценивая его так же, как и классические природные материалы. По уже законченным, намертво застывшим бетонным деталям скульптор Элия Саля проходил резцом, совершенствуя формы и оставляя на произведении след авторской руки. Исключительно высокая техника и тщательность обработки бетона окупились сторицею: только при самом ближайшем рассмотрении, сличая структуру поверхности природного и искусственного камня, можно отличить бетон от песчаника.

Очень интересна дубовая дверь мавзолея с накладными петлями-завесами замечательного рисунка. До мелочей все продумано зодчим (даже шляпки гвоздей — узорные).

В центре крипты, где так и остались незаполненными несколько аркосолий, привлекает внимание большая беломраморная плита. Длинные эпитафии помещены под двумя резными гербами: крест «Пилява» с латинским девизом «Щит противопоставлял щитам» — дома Потоцких и «Тжаска» — турецкий полумесяц, поражаемый сверху и снизу двумя мечами, — дома Свейковских.

Перед мавзолеем — большие стилизованные ворота. Два пилона фланкируют въезд. Внутри каждого устроена небольшая звонница. Опоры решетчатой ограды декорированы рельефными крестами во всю высоту, и сама решетка сделана с большим вкусом и мастерством. Густые заросли парка придают этому уголку своеобразную прелесть [МПБ, с. 124 – 125].

Печера. Мавзолей Потоцьких. Головний фасад. [МПБ, с. 121].

Костел невідомої назви

Храм засновано: [перед 1793 р.]

Коментар: Костел [KSB, s. 42; ГСК, с. 527]. Каплиця діяла в 1850 р., приписана до костелу у Немирові [ZDR, s. 24]. Малаков про нього не згадує – напевно, не зберігся.

Церква Різдва богородиці

Храм засновано: 1764 р.

Коментар: [ГСК, с. 527; МПБ, с. 120]. Церква Різдва богородиці збудована у 1764 р. – дерев’яна триверха. в 1838 р. прибудовано притвор з заходу. В 1865 р. проти західних дверей збудована кам’яна дзвіниця з фундаменту колишнього палацу над скелею. В 1869 р. з півдня прибудована ризниця. Новий іконостас 1888 р. – 4-ярусний [ПЦ, c. 175 – 176]. Церква є [КВн].

Ось що пише Малаков :

Следы валов, рвов, въездных ворот легко угадываются на вершине утеса, нависшего над рекой. В 1764 году камень дворца пошел на устройство фундаментов и ограды деревянной церкви Рождества Богородицы, поставленной рядом с древним городищем.

Церковь в Печере того же типа, что и винницкая или ганщинская. От последней ее отличает несколько повышенный первый ярус и отсутствие навеса. Со временем гонтовую кровлю заменила железная, а к западному и южному фасадам были пристроены ампирные тамбуры с полуколонками и фронтончиками — в духе времени (1838).

Интерьер печерского храма раскрыт на всю высоту, но в декоративном отношении уступает ганщинскому. Привлекает внимание гризайльная роспись, выполненная в 1830-е годы в виде архитектурных мотивов на внутренней поверхности второго яруса навы, колоритны гротескные орнаменты в серо-сиреневых тонах на плоскостях срезанного шатра. Очень живописна колокольня (1865), поставленная отдельно по оси храма, с западной стороны. Осыпавшаяся штукатурка обнажает камни, взятые из разобранного господарского дворца.

Потемневшие от времени камни придают колокольне несколько архаический вид. Конструктивное решение этой восьмиугольной двухъярусной башни во многом восходит к традициям народной деревянной архитектуры.

Рядом с церковью, на мягком травяном ковре белеет крест, высеченный из цельного камня. Серый лишайник с каждым годом все плотнее, все шире покрывает его поверхность с неровными буквами контррельефа: «Сие знамение креста сооружа раб божий…», а на обороте — «Року Божого 1786 мца мая дня 30». Любопытная деталь: по давней привычке резчик вытесал первую цифру года в виде буквы «а», а не единицы. Форма креста обусловлена технологией изготовления, учитывавшей как наименьшие затраты труда, так и требования заказчика: прочность и максимально насыщенный текст, в котором нужно было сообщить множество сведений и для которого нужна была большая площадь [МПБ, с. 120 – 122].

Печера. Церква Різдва богородиці і дзвіниця [МПБ, с. 117].

А ось що пишеться в "Памятниках градостроительства и архитектуры" :

Церковь Рождества богородицы 1764 г. и колокольня, 1865 г. Находятся на месте замка, построенного здесь в период 1682 – 1685 гг. В 1838 г. к церкви с запада, а в 1869 г. к центральному срубу с юга пристроили кирпичные притворы, акцентированные четырехколонными деревянными портиками с треугольными фронтонами.

Деревянная, трехсрубная, трехглавая. Все срубы восьмигранные в плане со значительным наклоном стен внутрь, перекрыты шатровыми главами на восьмериках с одним заломом, увенчаны декоративными главками. В интерьере эффект высотного раскрытия внутреннего пространства иллюзорно усиливается благодаря резкому залому, очень узким боковым граням восьмерика и наклону стен внутрь. Бабинец соединяется с центральным объемом двухъярусной аркой-вырезом. Верх украшен альфрейными росписями XIX в.

Компоновкой масс с преобладанием вертикальных членений, строгим силуэтом, совершенными пропорциями памятник относится к характерным произведениям подольской школы народной деревянной архитектуры.

В ансамбле с церковью сооружена кирпичная, двухъярусная, восьмигранная в плане колокольня, не имеющая завершения. [ПГА, т. 2, с. 32, 34]

Церковь Рождества богородицы в с.Печера. Общий вид. [ПГА, т. 2, с. 33]

Печера. Церква і р.Бог. Вигляд з моста через р.Бог (архів М.І.Жарких, негатека, № 893-10. 11.07.1996 р.).

Село Садки Шпиківські

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар: нині північна частина м-ка Шпиків.

Церква Здвиження

Храм засновано: 1754 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 245]. Церква Здвиження збудована у 1754 р. – первісно мала гонтовий дах. В 1840-х рр. зроблено залізний дах [ПЦ, c. 177 – 178].

Село Самгородок

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар: нині північна частина с.Журавлівка.

Церква св.Параскеви Сербської

Храм засновано: 1775 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 245]. Церква св.Параскеви Сербської збудована у 1775 р. – дерев’яна мала, дах солом’яний. В 1832 р. відремонтована, дах гонтовий. Нова церква збудована у 1858 р. на новому місці – кам’яна, дах залізний. Шанована ікона Казанської божої матері старовинного письма [ПЦ, c. 140 – 141].

Село Сильниця

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар : первісно звалось Кузьмин; назване буцімто від того, що поміщик м-ка Шпикова силою вигнав інших помішиків, які володіли тут землею, і став сам хазяйнувати [ПЦ].

Церква Різдва богородиці

Храм засновано: 1777 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 245]. Церква Різдва богородиці згадується в документах з 1777 р. Нова церква збудована у 1783 р. – дерев’яна триверха. В 1867 р. піднята на кам’яний фундамент, знято бічні верхи, зроблено залізний дах. В 1872 р. церква перебудована, прибудована дзвіниця [ПЦ, c. 178]. Церкви нема [КВн].

Село Тиманівка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Ямпільський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар : згадується з 1606 р. [ІМСВн].

Література :

Піддубняк О. Два виписи з чорних книг Вінницького замку. – Україна в минулому, 1994 р., т. 5, с. 187 – 155.

20.06.1615 р. Вінниця. Зізнання генерального возного Григорія Євхимовського про проведення в Бершадському замку розслідування у справі злочинів, скоєних розбійниками, яких очолював підданий панів Шашкевичів Павлик з м-ка Вишня Тимонівка.

25.05.1622 р. Вінниця. Подання писарем вінницького міського суду Семеном Синченком тестаменту про крадіжки у Вінниці і околичних селах та покарання винних [мова українська].

Церква св.Миколи

Храм засновано: 1857 р.

Коментар : [ГСК, с. 249]. Церква св.Миколи збудована у 1857 – 1867 рр. – кам’яна. Капітальний ремонт 1873 р. [ПЦ, c. 1038]. Церква цегляна 1857 – 1867 рр. У 1982 р. стояла в руїнах [МПБ, с. 169]. Церква св.Михаїла 1867 р. [ZDR, s. 36]. Церква є [КВн].

Село Торків

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар : згадується з 17 ст. [ІМСВн].

Церква Різдва богородиці

Храм засновано: 1728 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 245]. Церква Різдва богородиці збудована у 1728 р. – кам’яна. В 1887 р. блискавка розбила купол, його відремонтовано. В 1897 р. прибудовано цегляну дзвіницю. Шанована ікона божої матері [ПЦ, c. 180 – 181].

Торків. Церква. Вигляд з північного заходу (архів М.І.Жарких, негатека, № 890-07. 10.07.1996 р.).

2 церкви є, з них одна – певно, в с.Жабокрич, приєднаному до Торкова [КВн]. Одна з них показана у північно-західній частині села, на лівому березі р.Шпиківка; вона представлена на моїх фото. Друга показана в центрі села біля моста, на правому березі р.Шпиківка; я її не бачив, думаю, це помилка на карті.

Торків. Панорама села з церквою. Фото О.Корнеєва 6.01.2006 р., надане автором.

Село Тростянець

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Церква невідомої назви

Храм засновано: ?

Коментар: Церква [ГСК, с. 245]. Церкви нема [КВн].

Містечко Тульчин

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар : раніше звалось Нестервар. Є 2 пояснення цієї назви : 1. від імен Нестор і варка (Варвара); 2. від "Нестер" – Дністер і угорського слова "вар" – город. Перша згадка про місто датується 1607 р. [Jabłonowski A. Źródła dziejowe, t. 21, s. 110.] За Калиновського у Тульчині було збудовано замок. Щенсний Потоцький збудував у 1782 р. великий палац. На пам’ять про відвідини Тульчина польським королем С.Понятовський 17.05.1787 р. посеред ринку був поставлений гранітний обеліск, який стояв у 1901 р. [ПЦ].

Література :

[Крижанівський С.] Krzyżanowski S. Tulczyn. – Kraków : 1862. – 27 s.

Шифр НБУ : ?

"Тульчин".

[Лобатинський С.М.] Л-ский С. Историко-статистическое описание м.Тульчина Брацлавского уезда. – Подольские епархиальные ведомости, 1873 г., № 19, с. 636 – 645.

[Крашевський Ю.] Рассказы о польской старине : записки 18 в. Яна Дуклана Охотского с рукописей, после него оставшихся, переписанные и изданные И.Крашевским. – Спб. : тип.П.П.Меркульева, 1874 г., т. 1 = 336 с., т. 2 = 319 с.

Шифр НБУ : ВО40424/1-2 ВО30769/2; ДІБ : 9(438) / О-924

Житомир, Тульчин, Київ. Є про Коліївщину.

[Ролле Й.Й.] Записки Хрщоншевского 1770 – 1820 гг. – Русский архив, 1874 г., т. 1, № , с. 898 – .

Фелікс Потоцький, його 1-й та 2-й шлюби. Тульчин. Зустріч з Катериною_2. Сейм 1788 р. Переклад з польської, передмова, примітки Й.Ролле.

[Манделькерн С.] Гановер Н.Н. Богдан Хмельницкий : летопись еврея-современника о событиях 1648 – 1652 гг. в Малороссии. – Од. : русск.тип.Исаковича, 1878 г. – 68 с.

2 вид. : Лейпциг : 1883 г.

Шифр НБУ : ВО30914

Переклад з давньоєврейської С.Манделькерна. Житель Ізяслава; згадує події в Немирові, Тульчині, Полонному, Острозі, Львові, Замості.

[Ролле Й.Й.] Судьба красавицы : София Глявоне-Витте-Потоцкая. – Киевская старина, 1887 г., № 1, с. 99 – 138.

Переклад з польської.

[Анонім] Czartkowski A. Pan na Tulczynie : wspomnienia o Stan.Szcz.Potockim, jego rodzinie i dworze. – Lw. : 1925.

"Пан на Тульчині : спогади про Станіслава Щенсного Потоцького, його родину та двір".

Шамрай С. Боротьба тульчинських міщан з графами Потоцькими : 1797 – 1837 рр. – Записки українського наукового товариства в Києві, 1929 р., т. 32, с. 115 – 135.

Кожушко Л. Давній Тульчин. – пам’ятки України, 1970 р., № 4, с. 44 – 45.

Підласко Г.В. Тульчин : путівник. – Од. : Маяк, 1976 р. – 48 с.

Шифр НБУ : Р14951

Малаков Д.В. По Брацлавщине : от Винницы до Тульчина. – М. : Искусство, 1980 г. – 176 с.

Шифр НБУ : АО232491

[Ярошевський Т.С.] Jaroszewski T.S. Materiały do dziejów pałacu Potockich w Tulczynie. – Rocznik muzeum narodowego w Warszawie, 1982, t. 26, s. 309 – 333.

"Матеріали до історії палацу Потоцьких в Тульчині".

[Ярошевський Т.С.] Jaroszewski T.S. Jeszcze kilka słów o połacie w Tulczynie. – Rocznik muzeum narodowego w Warszawie, 1984, t. 28, s. 105 – 109.

"Ще кілька слів про палац у Тульчині".

Святелик В.А. Тульчин : путеводитель. – М. : 1991 г.

[Ярошевський Т.С.] Jaroszewski T.S. Pałac w Tulczynie i początki architektury klasycyzmu na Ukrainie. – Przegląd wschodni, 1991, t. 1, № 1, s. 83 – 111.

"Палац у Тульчині і початки архітектури класицизму на Україні".

[Струтинська М.] Strutyńska M. Stare druki proweniencji Potockich z Tulczyna w zbiorach Uniwersytatu Mikołaja Kopernika w Toruniu. – Z badań nad polskimi księgozbiorami historycznymi, 1992, t. 15, s.

"Стародруки, які походять із зібрання Потоцьких у Тульчині, у колекції університету М.Коперніка у Торуні".

Шамраєва А., Борисова Л. Палацовий ансамбль у Тульчині. – Архітектурна спадщина України, 1996 р., т. 3, № 2, с. 138 – 150.

В 1757 р., за Михайла Потоцького, збудовано старий палац; великий двоповерховий палац збудовано в 1782 р. за Станіслава Щенсного Потоцького. Костел св.Станіслава збудовано в 1784 – 1817 рр. Використання палацового комплексу в к.18 – 19 ст. Архітектурна характеристика споруд.

Гісцова Л., Шовковий Д. Тульчинська лінія Потоцьких. – Історія України, 1997 р., № 18, с.

Бондар Б. Герботворення міста Тульчина. – Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні, 1999 р., т. 8, с. 168 – 170.

Опис герба 1790 р.

[Кривошея І.1] Кривошея І.І. Потоцькі герба Пілява : тульчинська лінія. – К. : Науковий світ, 2000 р. – 16 с.

Шифр НБУ : Р88191

Кляштор домініканців

Храм засновано: 1636 р.

Коментар: костел домініканців заснований Адамом Калиновським в 1636 р. Зруйнований в 1648 р. Відбудований в 1780 р. на кошти Станіслава Щенсного Потоцького. В 1831 р. перетворений на православну церкву св.Миколи. Перебудований в 1874 р. [KSB, s. 56; МПБ]. Кляштор домініканців існував у 18 ст. на схід від Миколаївської церкви – згорів. Костел домініканців збудовано в 1816 – 1826 рр. на кошти Софії Потоцької – цегляний хрещатий, дах залізний. Довжина 144 фути (43.2 м), ширина 72 фути (21.6 м), висота 131 фут (39.3 м). Зі сходу та заходу до костелу примикають два двоповерхові корпуси кляштора. Костел закрито в 1832 р. [ПЦ, c. 144 – 147]. Кляштор діяв у 1823 – 1824 рр. [Зінченко А.Л. Акти візитації монастирів і костьолів 18 – 1 п.19 ст. як історичне джерело. – "Подільська старовина", Вн., 1993 р., с. 209].

Ось що пише Малаков :

Позади памятника А.В.Суворову высятся угрюмые стены бывшего косела доминиканского монастыря, построенного Шенсным в 1780 году на месте прежнего, деревянного, основанного еще Адамом Калиновским около 1636 года и разрушеного казаками. После восстания 1831 года монастырь был закрыт, а костел «обращен» в православную церковь (позднее — собор) Рождества Христова. Это — массивное, несколько грузное по пропорциям крестовокупольное сооружение, с большим круглым барабаном. Высокий сферически купол был покрыт железом и заканчивался небольшим фонариком с крестом. К костелу с двух сторон причыкают двухэтажные корпуса келий, которые украшены спаренными лопатками и междуэтажным пояском, встречающимися и в дворцовых постройках Лакруа. Спаренные каннелированные пилястры коринфского ордера — главный архитектурный элемент в оформлении интерьера — гармонично сочетаются с великолепно профилированным антаблементом, на который опирается полуциркульный свод с пятиугольными, как и во дворце, распалубками больших лучковых окон второго света. Оформление подпружных арок и парных поясков, делящих свод в соответствии с ритмом пилястр, напоминает плафон овального зала вороновицкого дворца, украшенный такими же крупными лепными цветами.

Горожане гордились костелом и считали, что он построен по образцу собора св. Петра в Риме, подобно тому, как дворец Потоцкого величали «подольским Версалем» [МПБ, с. 155 – 156].

А ось що пишеться в "Памятниках градостроительства и архитектуры" :

Костел, около 1780 г. Сооружение перестроено в 1874 г. Костел в стиле раннего классицизма представляет кирпичную, трехнефную, восьмистолпную с полуциркульной апсидой, однокупольную базилику с трансептом. Интерьер выполнен в системе полного коринфского ордера. Главный свод и арки кессонированы (с розетками). Лепка отличается высоким профессиональным уровнем исполнения. [ПГА, т. 2, с. 31]

Тульчин. Домініканський костел. Вигляд з північного заходу (архів М.І.Жарких, негатека, № 890-24. 11.07.1996 р.).

Костел Розарія діви Марії

Храм засновано: [1901..1917 р.]

Коментар: мої спостереження 1996 р.

Тульчин. Костел Розарія діви Марії. Вигляд з південного сходу (архів М.І.Жарких, негатека, № 890-19. 11.07.1996 р.).

Костел св.Станіслава

Храм засновано: [перед 1772 р.]

Коментар: парафіальний костел існував у 1772 р. [LKLP]. Костел [KSB, s. 56; ГСК, с. 529]. Костел св.Станіслава збудовано десь 1805 р., ремонтовано у 1874 р. [ПЦ, c. 144]. Парафія діяла в 1850 р. [ZDR, s. 25]; разом з тим це джерело вносить додаткову плутанину : давня каплиця на цвинтарі збудована у 1805 р.; в 1834 р. вона перебудована у неоготичному стилі і розширена, стала парафіальним костелом св.Станіслава Костки. Цей костел відреставровано у 1874 р. До касати 1832 р. парафією опікувались домініканці; уряд скасував кляштор і костел, у 1835 р. костел перероблено на церкву із захованням посвяти Вознесінню діви Марії. Знай наших !

Церква Різдва Христова

Храм засновано: 1835 р.

Коментар : Церква Різдва Христа 1831 р. [ГСК, с. 529]. Церква Різдва Христова влаштована у 1835 р. у приміщенні колишнього домініканського костелу. У 1851 р. на фронтоні збудована дерев’яна дзвіниця. Вона проіснувала до 1882 р., коли була збудована окрема цегляна дзвіниця [ПЦ, c. 145 – 147].

Церква св.Миколи

Храм засновано: [десь 1750 р.]

Храм зник: [десь 1800 р.]

Коментар : Церква св.Миколи існувала у 2 п.18 ст. на південний схід від нинішньої Успенської церкви [ПЦ, с. 144].

Церква Успіння

Храм засновано: 1730 р.

Коментар: Церква Успіння збудована в 1789 р. на кошти Станіслава Щенсного Потоцького [МПБ, с. 156; ГСК, с. 529]. Церква Успіння збудована у 1730 р. в центрі містечка, звалась щамковою. Потім згоріла. Нова кам’яна церква збудована у 1789 р. на новому місці, біля колишньої Миколаївської церкви. Дерев’яна дзвіниця збудована в с.19 ст., в 1901 р. була ветхою [ПЦ, c. 144 – 145]. Церква є [КВн].

Тульчин. Дзвіниця церкви Успіння. Вигляд з півночі (архів М.І.Жарких, негатека, № 890-33. 11.07.1996 р.).

Недалеко от базарной площади высится Успенская церковь, построенная Потоцким в 1789 году. План церкви близок к квадрату. Вход отмечен ризалитом с невысоким фронтоном и дорическим антаблементом с триглифами. Редко расставленные лучковые окна с решетчатым переплетом и крупный барабан-восьмерик под покатым куполом придают церкви некую сухость. Колокольня была построена позднее основного здания [МПБ, с. 156 – 157].

А ось що пишеться в "Памятниках градостроительства и архитектуры" :

Успенская церковь 1789 г., и колокольня, середина XIX в. (ул. Гагарина, 13). Церковь в стиле классицизма, кирпичная, крестовая в плане с очень короткими ветвями по оси север — юг, одноглавая (барабан и верх деревянные). К восточной части с обеих сторон примыкают узкие боковые помещения. Внутреннее пространство обширно благодаря высотно раскрытой центральной части.

Колокольня расположена с северной стороны церкви, построена вместо бывшей деревянной в середине XIX в. Кирпичная, двухъярусная.

Первый ярус квадратный в плане, двухэтажный с прямоугольными пристройками по обеим сторонам (лестничная клетка, привратное помещение) и арочным проходом. Верхний ярус представляет узкий восьмигранный объём, увенчанный шлемом. Памятник отличается стройным столпообразным силуэтом. Кирпичная ограда построена в 1872 г. [ПГА, т. 2, с. 32]

Село Холодівка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар : згадується з 18 ст. [ІМСВн].

Церква Різдва богородиці

Храм засновано: 1771 р.

Коментар : Церква [ГСК, с. 245]. Церква Різдва богородиці збудована у 1771 р. – дерев’яна одноверха. В 1834 р. прибудовано бічні приділи [ПЦ, c. 164]. Церква є [КВн].

Містечко Шпиків

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар : згадується з 1507 р. під назовю Ошпеків [ІМСВн].

Література :

[Орда Н.] Orda N. Album widoków krajowych. – Warszawa : litografja M.Fajansa, 1875, t. 1 = 50 s.; 1876, t. 2 = s. 51 – 80; 1876, t. 3 = s. 81 – 110; 1880, t. 4 = s. 111 – 140; 1880, t. 6 = s. 171 – 200.

Шифр НБУ : каб.образотв.мистецтв (тт. 1-2, 6)

"Альбом видів краю". Т. 2, № 57 – палац у Шпикові.

[Ролле Й.Й.] Антоний Й. На Шпаковом шляху : рассказ из быта Подолии н.18 в. – Киевская старина, 1887 г., № 4, с. 693 – 720.

С. 696 : Шпаків шлях – частина Кучманського шляху десь від Немирова до Балти.

С. 700 : Федір Білоцький в 1702 р. був осадником біля Немирова.

С. 701 : коли в 1702 р. Самусь захопив Немирів, йому допомагав і отаман Шпак – отой Білоцький – з загоном в 300 душ. Узятих полонених він продав туркам у Дубосарах, і від того нібито шлях, яким він їх вів, прозвали Шпаковим.

С. 717 : в 1704 р. Шпака викликав до свого обозу Мазепа, і після того про нього не чути.

Костел невідомої назви

Храм засновано: [перед 1793 р.]

Коментар: Костел [KSB, s. 54]. Каплиця діяла в 1850 р., приписана до костелу у Красному [ZDR, s. 36].

Церква Покрови

Храм засновано: 1763 р.

Коментар : Церква 1767 р. [ГСК, с. 530]. Піп згадується з 1763 р. Церква Покрови збудована у 1767 р. – дерев’яна. Старовинний іконостас, живопис італійський. В 1856 р. прибудовано три приділи з залізними дахами. В 1863 р. прибудована дерев’яна дзвіниця з залізним дахом [ПЦ, c. 181 – 182]. Церква Непорочного зачаття діви Марії 1767 р. у місті [ZDR, s. 37]. Церква є [КВн].

Шпиків. Церква. Вигляд з південного сходу (архів М.І.Жарких, негатека, № 889-36. 10.07.1996 р.). Очевидно, що це не та споруда, яка описана в ПЦ; а можливо, це взагалі інша церква, якої в 1901 р. ще не існувало, бо сфотографована споруда стоїть на околиці м-ка.

Село Шура Копіївська

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Брацлавський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Церква Покрови

Храм засновано: 1886 р.

Коментар : Церква Покрови збудована у 1886 р. з матеріалу старої церкви, купленої у с.Витягайлівка [ПЦ, c. 182]. 2 церкви є [КВн].

Село Юрківка

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Ямпільський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Тульчинський район

Коментар : згадується з 18 ст. [ІМСВн].

Церква Чуда арх.Михаїла

Храм засновано: 1767 р.

Коментар : Церква була в 1900-х рр. [ГСК, с. 248; СУУ, с. 198]. Церква Чуда арх.Михаїла збудована у 1767 р. – дерев’яна триверха [ПЦ, c. 1039 – 1040]. Церкви нема [КВн].