Ротація

Михайло Харишин

Чомусь не пишуться вірші,

І в риму не лягають строки,

Безлико налягають дні,

Чекаєш змін, а поки…

А поки у старому казані,

Який давно вже хоче чистки,

Лежиш непотребом на дні,

Ждеш, може рак нагорі свисне.

Тобі вже приладнали все,

Й гостинець швидко сколотили,

І «рибу всмажили», проте

Ти досі тут, ще повний сили.

Вже сірість носа піднесла,

На тебе зверхньо поглядає

І не приховує осла,

Що в головешці засідає.

Убогі блазні, тільки глина,

Не ждіть, не кінчиться пегас,

Усе на світі час поглине:

Поглинув Рим – поглине й вас.

26.08.2011 р., м.Київ