Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Урочище Протасів яр — проектована комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Протасів яр»

Парнікоза Іван, Атамась Наталія, Колінько Володимир, Борейко Володимир

Урочище Протасів яр розташоване на території Солом’янського району міста Києва і являє собою яр між Байковою та Батиєвою горами площею близько 17 га. Урочище з півночі та південного заходу межує з житловою забудовою по вул. Солом’янській, з півдня та сходу відмежоване узвозом Протасів яр.

У ландшафтному плані урочище являє собою південно-східний схил Батиєвої гори, який має висоту 70 м над Дніпровою долиною. Батиєва гора є складовою правобережних лесових горбів Київського плато і є однією з найвищих точок Києва.

Урочище має дуже давню історію. Первісна назва урочища зафіксована на картосхемах Києва 1861 та 1874 рр. як «Батиєві могили». Ця назва стосується курганних поховань дохристиянського періоду. Розкопки курганів висотою до півтора метра велися випадковими особами. Де зараз заходяться знахідки з них, невідомо. Але багато курганів лишилося нерозкопаними. Встановлено, що курганний некрополь Батиєвої гори знаходиться на місці ґрунтового могильника з трупоспаленням доби І–ІІ ст. н.е. і тягнувся до Протасового яру, на лівому схилі якого виявлено сліди багатошарового поселення ІІ тис. до н. е — І тис. н. е. Тобто Протасів яр заселяли племена бронзи — раннього заліза. Ще в 1860 р. тут нараховувалося двісті курганів. Але на схилах яру виявляли свідчення і більш ранніх епох. Так у 1908 р. газета «Киевлянин» писала:

«В відкосах тої частини гори, яка прилягає до Протасового яру протягом вересня 1908 р. робітники знаходили кістки мамонта, що залягали на значній глибині від поверхні землі».

В той час було виявлено сліди стоянки епохи палеоліту. А в часи Київської Русі біля струмка, що збігав днищем яру у річку Либідь, розташовувалось давньоруське поселення (Шаповаленко, 2006).

Краєвид урочища Протасів яр. Фото І.…

Краєвид урочища Протасів яр. Фото І. Парнікози, 2013 р.

Краєвид урочища Протасів яр. Фото І.…

Краєвид урочища Протасів яр. Фото І. Парнікози, 2013 р.

Сучасна назва урочища походить від імені графа М. Протасова (помер 1887 р.) (Вакулишин, 2014).

Урочище зберегло фрагмент природної рослинності. Деревостани сформовано, головним чином, осикою (Populus tremula), березою повислою (Betula pendula), в меншому ступені липою серцелистою (Tilia cordata) та в’язом гладким (Ulmus laevis). З спорових рослин тут виявлено жіночу папороть (Athyrium filix-femina) та велику популяцію хвоща лучного (Equisetum pratense).

З тварин в урочищі трапляються численні безхребетні, серед яких і рідкісні види. Зокрема, тут виявлений червонокнижний <сфекс рудуватий (Sphex funerarius), ЧКУ, неоцінений вид (Кавурка та ін., 2019).

Богата також орнітофауна. Тут зустрічаються наступні птахи: звичайна вівсянка (Emberiza citrinella), садова славка (Sylvia borin), синиця блакитна (Cyanistes caeruleus), соловейко східний (Luscinia luscinia), великий (Dendrocopus major), малий (Dryobates minor), середній строкаті дятли (Leiopicus medius) та сирійський дятел (Dendrocopus siriacus) та жовна сива (Picus canus). Усіх цих птахів включено до Додатку ІІ до Бернської конвенції (Bern Convention 1979).

Територія парку виділена в природне ядро екомережі Солом’янського району (Розробка регіональної схеми формування екологічної мережі у м. Києві, 2005).

Зважаючи на значну ландшафтну та природоохоронну цінність, об’єкт має бути оголошений комплексною пам’яткою природи місцевого значення. Згідно Генеральному плану розвитку міста до 2020 року, Протасів яр має стати парковою зоною, тому створення на його території пам’ятки природи є цілком вчасним. В умовах антропогенного забруднення повітря, кожен зелений масив має велике очисне значення. Створення заповідного об’єкту збереже історичну місцевість та створить умови для продовження тут наукових досліджень.