Багатошарова пам’ятка Нові Петрівці-1

Лисенко С.Д., Сімановський В.О.

Джерело : “Археологічні дослідження в Україні в 1994-1996 роках”, К., 2000 р., с. 83 – 84.

Багатошарова пам’ятка Нові Петрівці-1 була відкрита в 1990 р. краєзнавцем В.О. Сімановським; в 1995 р. досліджена експедицією Фастівського державного краєзнавчого музею.

Пам’ятка розташована в 1 км на південь від села Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, на території полігону внутрішніх військ, на північний схід від стрільбища. Культурний шар зафіксовано на похилій надзаплавній терасі правого берега Дніпра в 2,5 км від берега Київського водосховища. Культурний шар майже повністю знищено учбовими вибухами та піщаними кар’єрами.

Рис. 1	Рис. 2	Рис. 3

Знахідки на пам’ятці представлено уламками посуду софіївського типу (рис. 3, 17, 19), середньодніпровської культури шнурової кераміки (рис. 3, 11, 15), культури багатоваликової кераміки (рис. 3, 16, 18), тшинецької та сосницької культур (рис. 1; 2; 3, 10, 12, 13), пізнього середньовіччя (XVII-XVIII ст.), крем’яними скребками (рис. 3, 1-8), уламком сікача (рис. 3, 9), ножевидною пластиною з ретушшю (рис. 3, 14), округлою мідною пластинкою з уламком залізного вушка, кованими залізними цвяхами XVII-XVIII ст.

Найбільш численними є знахідки уламків посуду тшинецько-сосницького кола. Знайдено кілька сот уламків посуду, переважно жовтого та червоно-бурого кольору, зі значною домішкою перепаленого товченого кременю в тісті. Серед розглядуваного посуду можна виділити дві великі групи. До першої групи належить товстостінний посуд, орнаментований переважно “колючим дротом”. Посуд другої групи більш тендітний, з меншою кількістю кременю в тісті. Посуд цієї групи орнаментовано переважно прокресленими лініями та “перлинами”; “колючий дріт” нанесено більш неохайно, ніж на посуді першої групи (порівняйте рис. 3, 12 та 2, 9). Через відсутність можливості з’ясувати початкову стратиграфію знахідок, тяжко стверджувати, чи наведені групи кераміки пов’язані з різними етапами її існування, чи вони відносяться до одного етапу та відображають різні напрямки взаємозв’язків місцевого населення.

Скоріш за все шар доби пізньої бронзи на дослідженому місцезнаходженні є залишками поселення, на захід від якого, в бік стрільбища, на незначному підвищенні розташовувався могильник цього часу. Про існування останнього свідчать знахідки в свіжій воронці розвалів тюльпаноподібної банки та гострореберної миски, орнаментованих прокресленими лініями (рис. 1, 8; 2, 3). Навколо було знайдено значну кількість кальцинованих кісток.

Незважаючи на те, що культурний шар на пам’ятці майже повністтю зруйновано, уявляється перспективним подальше дослідження її, перш за все залишків могильника. В разі відкриття тут закритих комплексів можна буде уточнити ряд питань щодо співвідношення різних культур доби пізньої бронзи Київського Правобережжя.