Віктор Забіла

Забіла Віктор Миколайович (1808 – 20.11 (2.12) 1869) – український поет-романтик.

Віктор Забіла належав до славного в історії Гетьманщини старшинського роду. Конкретна дата його народження не встановлена, орієнтовно – 1808 р. Місце народження – Борзна.

В. Забіла учився в 1820 – 1822 рр. в Московській гімназії, в 1822 – 1825 рр. – в Ніжинській гімназії. В 1825 – 1834 роках служив у війську (в гусарах), вийшов у відставку з чином поручика.

В 1832 р. він заручився з Любов’ю Михайлівною Білозерською, але їх шлюб не відбувся. Забіла так і лишився неодруженим. В 1834 році Забіла почав будувати свій хутір Вікторів (Забілівщина), і він володів ним до смерті.

Орієнтовно в 1834 р. Забіла почав писати вірші, і на кінець 1836 р. мав упорядковану збірку з 19 поезій (половина його творчого доробку). На початку 1837 р. ця збірка друкувалась у Петербурзі, але з невідомої причини не була випущена в світ. Нині відомий тільки один її примірник.

В липні 1838 року В. Забіла довший час провів у Качанівці, де познайомився із художником В. Штернбергом та композитором М. Глінкою. Штернберг намалював його найкращий портрет, а Глінка написав два романси на слова Забіли. Вони були надруковані з нотами в 1839 р. і пізніше співались як народні пісні.

В 1841 р. в петербурзькому альманасі «Ластівка» було надруковано три поезії В. Забіли, на підставі яких і оцінювали його творчість аж до ширших публікацій 1906 р.

Десь між червнем 1843 і січнем 1844 р. Забіла познайомився з Тарасом Шевченком, де й за яких обставин – не з’ясовано. В кінці січня – на початку лютого 1847 р. Шевченко гостював у Борзні на весіллі П. Куліша. В цей час він спілкувався із Забілою, нарисував його портрет (зберігся у переробці).

Орієнтовно в 1853 – 1861 роках Забіла служив смотрителем поштової станції в Борзні. В 1855 р. він поступив в ополчення, але через нещасний випадок (перелом ноги) не брав у ньому активної участі.

У травні 1861 р. В. Забіла зустрів у Борзні труну із тілом Тараса Шевченка, супроводжував її до Канева, взяв участь у похованні й упорядкуванні могили Кобзаря.

В. Забіла помер у Борзні 20 листопада 1869 року. Могила його зберігалась принаймні до 1905 року, пізніше була зруйнована.

Літературна творчість В. Забіли відома в основному з двох публікацій 1906 року; ані автографи, ані рукописні списки його творів не збереглися.

Література

Деко О. До біографії Віктора Забіли. – Радянське літературознавство, 1969 р., № 6, с. 71 – 74.

Література та культура Полісся. . Віктор Забіла – поет-романтик. – Ніжин: 2009 р. – 216 с. [Цінна збірка статей.]

Федорук О. : до історії особистих взаємин та літературних взаємооцінок. – Хроніка-2000, 2009 р., т. 78, с. 411 – 430.

М. Ж., 13.02.2016 р.