Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Амоній-йон

Мирослав Спринський, Марія Балучинська

Для чистих поверхневих вод з високим вмістом кисню і високим значенням рН концентрація амонію становить 10-3 – 10-2 мг/л. У багатьох річках і водоймах вміст амонію може досягати 10-1 мг/л. Концентрація амонію може підлягати сезонним коливанням : звичайно є пониженою весною у період інтенсивної фотосинтетичної діяльності фітопланктону і зростає літом при інтенсифікації бактеріального розкладу органічних речовин. В осінньо-зимовий період підвищена концентрація амонію пов'язана з процесом розпаду органічних речовин в умовах незначного його засвоєння фітопланктоном. Максимальні концентрації амонію у поверхневих водах створюють надходження стоків з тваринницьких ферм, сільськогосподарських угідь при застосуванні аміачних добрив (рідкий аміак, аміачні води, сульфат амонію, хлорид амонію). Підвищені концентрації амонію в водах при їх споживанні негативно впливають на живі організми і зокрема на здоров'я людини, викликаючи зміни сердцево-судинної системи, порушення обміну речовин, появу мутагенезу та ін. Для рибного господарства ГДК амоній-йону становить 0.05, у водоймах культурно-побутового призначення – 2.0 мг/л.

У водах Дністровського водосховища амоній-йон міститься у кількостях менше 0.1 мг/л, що значно нижче ГДКв. Для допливів водосховища характерні вищі концентрації амоній-йону. Аномально високий його вміст виявлений у водах р.Мукша – 15 мг/л, що в 7.5 разів більше від ГДКв і у 300 разів перевищує ГДКв.р. Води рр.Жван, Студениця, Сурша, Тернава містять амоній-йон в кількостях більших за ГДКв.р., але менших ГДКв.

Звичайно, що власне для Дністровського водосховища такий рівень забруднення допливів амонієм не складає загрози, оскільки величезні його запаси чистішої води мають відповідні потенційні можливості до самоочищення. Але для покращення санітарного стану річок-допливів необхідно посилити контроль за можливими надходженнями у річки стоків з тваринницьких ферм, а також за дотриманням внесення амонійних добрив у ґрунти в таких кількостях, які б забезпечували збереження ГДК амоній-йону в поверхневих водах (такий кількісний рівень для внесення добрив відомий).