Висновки

Мирослав Спринський, Марія Балучинська

1. За хімічним складом води Дністровського водосховища належать до гідрокарбонатного класу натрієвої групи з переходом на окремих ділянках до сульфатного класу тієї ж групи. Середня мінералізація вод складає 700 мг/л. Води допливів водосховища характеризуються мінералізацією від 512 (р.Жван) до 1060 мг/л (р.Сурша) і представлені сульфатним і гідрокарбонатним класами усіх трьох груп : магнієвої (рр.Сурша, Тернава), кальцієвої (р.Мукша), натрієвої (рр.Студениця, Жван).

2. Вода водосховища за візуальними спостереженнями є чистою, без запаху, без забарвлення, прісною і прозорою. Локальні незначні скупчення синьо-зелених водорослей виявлені в районах заток рр.Мукша і Студениця. Води річок-допливів характеризуються значною мутністю, в їх гирлах спостерігається значне нагромадження намулу. Необхідні спеціальні дослідження мулових відкладів у гирлах допливів водосховища з метою перевірки можливості їх використання як добрив.

3. Біогенні речовини та розчинений кисень містяться у водосховищі в межах нормативних допусків. В стані забруднення біогенними речовинами знаходяться допливи водосховища рр.Тернава, Мукша. Необхідно посилити контроль за скидами в поверхневі водотоки стоків тваринницьких ферм в басейнах цих річок.

4. Концентрація металів у водосховищі і допливах не перевищує граничних допусків для вод культурно-побутового призначення. Винятком є алюміній, який виявлений на глибині 20 м (с.Стара Ушиця) в кількості 822 мкг/л, що в 1.6 раза перевищує ГДК; алюміній і залізо – в р.Тернава, відповідно, 1.7 ГДК та 2 ГДК. У водосховищі ГДК для вод рибного господарства перевищує вміст міді, цинку (2 ГДК), хрому (близько 2 ГДК); в водах р.Тернава – міді (1.8 ГДК), цинку (4 ГДК), хрому (2.5 ГДК); р.Жван – цинку (2 ГДК).

5. В водах Дністровського водосховища з глибиною зростають кількості цинку, молібдену, марганцю, міді, нікелю, значно знижуються – срібла й ітрію.

6. Дністровське водосховище значно забруднене нафтопродуктами – середній вміст фенолів складає 26 ГДК для вод культурно-побутового призначення; середній вміст нафтопродуктів – 5.5 ГДК. ГДК для вод рибного господарства вміст нафтопродуктів перевищує в 27 разів. Нафтопродукти у значних кількостях містяться також в водах р.Збруч (17 ГДК для вод культурно-побутового призначення та 102 ГДК для вод рибного господарства).

7. Для оцінки ступеню небезпеки нафтозабруднень слід провести визначення особливо небезпечних (токсичних, канцерогенних) складників нафтопродуктів.

8. З метою посилення контролю за забрудненням вод басейну Дністровського водосховища фенолами і нафтопродуктами необхідно провести обстеження водотоків безпосередньо в пунктах потенційних джерел забруднення.

Література

1. Алексенко В.А. Ландшафтно-геохимические исследования и окружающая среда. – Ростов : Изд-во Ростовского ун-та, 1989. – 128 с.

2. Крайнов С.Р., Швец В.М. Геохимия подземных вод хозяйственно-питьевого назначения. – М. : Недра, 1987. – 237 с.

3. Справочник по геохимии / Г.В.Войткевич, А.В.Кохин, М.Е.Мирошниченко и др. – М. : Недра, 1990.