Та, калино-малино

Запис Дніпрової Чайки

Та, калино-малино,

Чом нерано розцвіла?

Та й ту пору, та й у те врем’я

Мати сина родила.

А породивши, та мати сина

У солдати нарікла.

На шістнадцятім та на годочку

До прийому привела.

На шістнадцятому та на годочку

До прийому привела.

– Ти, прийомщику, ти, голубчику,

Прийми сина-сокола!

Та постав сина у станочок,

Та забрий йому лобочок.

Ой і бриють, бриють та некрутика

Од затилка до лоба.

Та питається та мати сина,

Коли в гості він прийде.

– А як на морі та на синьому

Білий камінь ізірне.

– А як на морі та на синьому

Білий камінь ізірне,

А на березі та на крутому

Жовтий пісок процвіте.

А на березі та на крутому

Жовтий пісок процвіте,

А на тім піску на жовтенькому

Кущ калини ізросте.

А на тім піску на жовтенькому

Кущ калини ізросте,

А на тім кущі на калиновім

Разні пташки співають.

А ті пташки-щебетушечки,

Як тьох, так тьох, так тьох-тьох,

Його матінка та старесенька

Як ох, так ох, так ох-ох!

Примітки

Текст і мел. – Лисенко, вип. 5, № 14; Див. також: копія Гайдая, арк. 107; Рукопис Лисенка, арк. 68зв., № 6.

Подається за виданням: Народні пісні з голосу Дніпрової Чайки та в її записах. – К.: Музична Україна, 1974 р., с. 168 – 169.