«Чом, козаче молодецький…»

Маркіян Шашкевич

Чом, козаче молодецький,

Рониш слізоньки дрібненькі,

На всхід сонця поглядаєш

І так тяженько вздихаєш?..

Ой я, козак молоденький,

Роню слізоньки дрібненькі,

На Вкраїну поглядаю,

За Вкраїною вздихаю,

Бо там моя родинонька,

Бо там мила дівчинонька,

На Вкраїні буйнесенькій

Мої други милесенькі, –

Як за ними не тужити,

Коли з ними мило жити?

Ах, найліпше при родині

В своїй рідній Україні!

Там-то світить сонце ясно,

Там-то цвітуть цвіти красно,

В степах буйні вітри віють

І травоньки зеленіють,

Небо чисте – все погода

І чистенька в Дніпрі вода;

Чистіша вода в Дунаю,

Як ту, в пустім, скучнім краю.

Вперше надруковано в кн.: Шалата М. И. Маркіян Шашкевич. Життя, творчість і громадсько-культурна діяльність. К., 1969, с. 170.

Автограф зберігається в ЛНБ, архів М. Шашкевича, п. 1, од. зб. 17. Заголовок в автографі нерозбірливий, а два кінцеві рядки злегка перекреслені.

Подається за автографом із збереженням перекреслених рядків, заголовок дається за першим рядком.

Подається за виданням: Українські поети-романтики – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 351 – 352.

Лист на сайт