Сосна

Володимир Голань
(переклад Світлани Шакули)

Яка ж гарна та сосна звичайна

на пагорбі твого дитинства,

до якої ти сьогодні знову завітав…

Під її шумом згадуєш своїх померлих

і думаєш, коли прийде і твоя черга.

Під її шумом здається, що ти

вже дописав свою останню книгу

і мусиш тепер мовчати та плакати,

аби твоє слово – виросло…

А що було твоє життя? Залишав знайоме ради незнайомого.

А чим була твоя доля? Усміхнулась тобі лише раз,

та й то тоді, коли тебе не було вдома…

Примітка перекладача

Призначення поета – вдосконалювати своїм поетичним словом людей, а значить, вдосконалювати навколишній світ, але коли те вдосконалення станеться – невідомо, тому поету залишається лише “мовчати та плакати”, тобто продовжувати творити.