Захмарилось

Володимир Голань
(переклад Світлани Шакули)

Черствість, безнадія, втома, індиферентність…

Чотири категорії, п’ята – порожнеча…

І для чого тоді питати,

в чому сенс людського життя,

якщо ми тут – ненадовго?

Капля роси, жінка, очеретянка,

котра насміхається над іншими птахами,

приятелі, заздрість (котра колись давно

танцювала цілу ніч в місячному світлі

і мала черевички з такого ж срібла),

кохання, книга, мелодія:

ні, тобі це все вже нічого не говорить…

Примітка перекладача

У поетів теж бувають періоди безнадії, коли мінусові категорії життя породжують лише песимізм. Але навіть в похмурому (захмареному) стані творець не може забути про красу природи та кохання…