У жнива

Володимир Голань
(переклад Світлани Шакули)

Коли я побачив тебе на колінах сьогодні,

коли ти зав’язувала снопи колосся,

тебе, золоту на золотому

і закохану мабуть, в того хлопця,

що постійно до тебе звертався –

я подумав про ту, що кохаю,

і яка не кохає мене,

про ту, що вночі спочиває

біла на білому й не потребує

навіть себе…

Вона, як багатотисячний глядач,

що лише дивиться на страту…

Примітка перекладача

Кожна людина рано чи пізно матиме свої жнива, тобто збере те, що посіяла, але під героїнею, яку герой кохає, можна зрозуміти і поезію, котра має лише духовний вплив, хоча цей вплив багатьом людям – не зрозумілий.