Вони мають...

Володимир Голань
(переклад Світлани Шакули)

Вони мають свої спогади, котрих не маю я;

я згадую щось, а вони не можуть це згадати,

Але зрештою – все байдуже: бо мова йде про мертвих…

І всі ці зітхання в невблаганній тиші –

то наче асистент, що наступає на міхи,

коли за органом немає органіста…

“В невблаганній тиші” – це символічний образ байдужості людей до закликів поета, бо “мертві” люди – то перш за все мертві душею люди…

Лист на сайт