Воля болгарського друга

Держбанк, рахунок № 904

Володимир Георгієв. Академік Болгарської Академії наук. Почесний доктор багатьох зарубіжних наукових і учбових закладів. У тому числі – і Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка. Вчений із світовим ім’ям…

З почуттям найщирішої шани промовляють його ім’я наші науковці-мовники [1]. І згадують при цьому, напевно, вересень 1983 року, коли в Києві проходив 9 Міжнародний з’їзд славістів. Тоді до столиці нашої республіки прибули вчені з 30 країн Європи, Америки, Азії й Австралії, щоб обговорити насущні проблеми розвитку славістики, її роль і значення в загальносвітовому культурному процесі. З’їзд відбувався невдовзі після знаменного ювілею – 1500-ліття заснування Києва.

Академік Володимир Георгієв був, як-то мовлять, у гущині подій з’їзду. Особливий інтерес виявляв він до розвитку мовознавства і взагалі культурного життя в Радянській країні і, зокрема, в древньому Києві. До матері міст російських [2] Володимир Георгієв відчував особливу любов, добре знав його історію і велику роль у зміцненні братерства з болгарським народом.

На 9 Міжнародному з’їзді славістів академіка Володимира Георгієва було одноголосно обрано Президентом Міжнародного комітету славістів.

Повернувшись на батьківщину, видатний вчений активно продовжував працювати, непохитно дотримуючись думки, що славістика може і повинна об’єднувати вчених не тільки в сфері творчих досліджень, а і в боротьбі за міцний мир і роззброєння. У липні нинішнього року Володимир Георгієв був відзначений премією о.Паїсія. Це – ім’я визначного діяча болгарського культурно-національного відродження 18 століття, який закликав до боротьби за національне визволення і самобутній розвиток болгарського народу.

Повідомлення про відзначення його премією було оголошено 16 червня, а наступного дня болгарського вченого і патріота, великого друга нашої країни не стало. Та напередодні він встиг висловити свою волю дружині: всю грошову премію обов’язково передати у фонд допомоги потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС…

Дружина вченого виконала його волю. У вересні нинішнього року, коли в Софії проходило засідання Міжнародного комітету славістів, вона звернулася з листом до радянського представника в МКС, академіка Академії наук УРСР П.Т.Тронька, в якому сповістила про щире бажання свого чоловіка.

Міністерство фінансів Народної Республіки Болгарії перерахувало в Держбанк СРСР, на рахунок № 904, 1000 левів – грошову премію імені о.Паїсія, якою був нагороджений академік Володимир Георгієв.

Київська правда, 1987 р., 21.11, № 270 (18752).

[1] Тобто мовознавці.

[2] Ну звичайно ж, російських! Або ще краще – московських чи кацапських.