У Києві і навколо
Л.Янюк, кор. «Радянської України»
Після Чорнобиля
Начальник Українського центру радіаційного контролю та вивчення забруднення природного середовища О.В.Серебряков дав інтерв’ю нашому кореспондентові [Л.Янюк, кор. «Радянської України»] з приводу результатів аналізів атмосферного повітря, грунту і води, проби яких бралися і беруться в Києві і Київській області.
З: Олегу Васильовичу, у редакцію надходять листи із запитаннями, що означає показник 0,5 бера, хто його встановив і коли.
В: Є такі показники – ПДД і ПД. Ці абревіатури означають: перша – гранично (на російській мові – предельно) допустима доза, друга – межа (предел) дози. Показники встановлені для різних категорій населення. Скажімо, для персоналу атомних станцій – категорія «А» – ПДД становить 5 бер на рік. Для обмеженої частини населення (категорія «Б»), тобто населення, що проживає на території, де з якихось причин спостерігався підвищений радіаційний фон, ПД – 0,5 бера на рік. Що таке межа дози? Це – найбільш допустиме за рік значення еквівалентної дози, яку одержує людина не за рахунок професійної діяльності, медичного або природного опромінення, а за рахунок зовнішнього опромінення і радіаційного забруднення об’єктів навколишнього середовища. В 1976 році Міністерство охорони здоров’я встановило ПД 0,5 бера на рік.
З: Тепер давайте подивимось у ваші документи – які показники радіаційного фону нині фіксуються?
В: Протягом травня – червня цього року радіаційний фон у Києві був 0,010 – 0,020 мілірентгена за годину, що становить природний фон. Додам, що рівень такий стабілізувався ще торік восени [1]. Відтак дослідження показали, що сумарна бета-активність аерозолів і атмосферних опадів на три порядки нижче за норми радіаційної небезпеки.
З: Зробіть, будь ласка, підрахунки, щоб цей висновок став яснішим неспеціалісту.
В: Помножимо максимум – 0,020 на 24 години, а добуток – на 365 днів. Одержимо 175,2 мілірентгена на рік, або 0,175 бера.
В: Розкажіть нам, будь ласка, як здійснюсться контроль, як робляться аналізи?
В: Ми здійснюємо радіаційний контроль атмосферного повітря, грунту і води. Контроль за гамма-фоном встановлено більш як на 200 пунктах республіки, в тому числі на 16 пунктах у Києві.
З: Я вас перепитаю, Олегу Васильовичу, де саме в Києві встановлено пункти?
В: На Бесарабці, Оболоні, площах Перемоги, Севастопольській, Московській, бульварі Л.Українки, на ВДНГ, проспекті Науки, на Набережній і на Лівобережжі…
Контроль за аерозолями здійснюється фільтровентиляційними установками, а за випадами – планшетами. Ці прилади встановлено в різних областях України – найбільше ж їх у Київській, Житомирській, Чернігівській і Черкаській областях. Установки прокачують за добу близько 70 тисяч кубометрів повітря через спеціальні фільтри. Тканину цих фільтрів знімають щоранку о 9-й годині, привозять у пакетиках до нас у лабораторію. Тут її спалюють у тиглі в спеціальній печі. Золу кожного фільтра аналізують прилади протягом певного часу, відтак одержуємо інформацію про загальну бета-активність та ізотопний вміст її.
Проби грунту ми брали на відкритих ділянках, які не було піддано після аварії будь-яким видам господарської діяльності…
З: …тобто, на тих ділянках, яких не торкалися руки людини, на яких не їздили машини. Так?
В: Саме так, – дерен луків, лісових галявин, газонів… Ці проби, загорнуті у поліетилен, так само аналізуються в спеціальному чавунному захисному «будиночку», щоб не було похибок від зовнішніх перешкод. (До речі, я бачила потім ці проби. Це – грунтові диски, завбільшки з середню тарілку, завтовшки близько 5 сантиметрів, їх беруть спеціальним сталевим кільцем – Л.Я.). Було проаналізовано більш як 3 тисячі проб з 300 населених пунктів Київської області і 90 пунктів території України.
У Києві, зокрема, було відібрано більш як 200 проб у різні сезони – жодної аномалії тут не виявлено.
З: І знову ж таки, де саме в Києві брали проби?
В: На газонах житлових мікрорайонів, у лісопарках, а також на територіях колективних садів Русанівки, Осокорків, Оболоні, Вишгорода, Бородянки, Пирогового, Святошиного.
З: Ви можете зробити висновок, що грунт чистий, безпечно споживати зелень, ягоди, врожай яких достигає?
В: Такий висновок я можу зробити з повною відповідальністю. І водночас хочу попередити, що всі овочі, ягоди треба добре мити проточною водою. Це, по-перше, вимоги санітарії і гігієни. По-друге, – радіаційної безпеки. Вірогідність забруднення аерозолями хоча б одного кущика ягід чи навіть кількох ягід на кущику або кількох листків салату, щавлю, мізерна. Але пил, що його переносять повітряні маси, може містити якийсь ізотоп. Потрапивши на листя, на плоди, ізотопи не проникають у масу…
З: …не «поселяються» у полуниці, малині, яблуках…
В: Ви висловилися, м’яко кажучи, надто спрощено… Правильно сказати так: рослини нагромаджують або не нагромаджують радіоактивні речовини в період вегетації. Це – галузь досліджень, які ведуть під егідою Держагропрому. Я ж можу поставити питання так: якщо в грунті не виявлено аномалій, то які можуть бути «нагромадження»?
З: Тепер кілька слів про воду.
В: Проби води ми аналізуємо щотижня на повний ізотопний вміст. Беремо їх у Дніпрі, Київському водосховищі, в річках, що в нього впадають. Так от: у Київському водосховищі і в Дніпрі різких змін сумарної бета-активності не спостерігалось навіть у період, коли випадали опади.
З: Вода чиста?
В: Так, вода чиста. І загалом, повторюю, радіаційна обстановка стабілізувалася близько до природного фону.
Я б порадив усім, хто цікавиться біологічною дією опромінення, рівнями природного опромінення людського організму, допустимими дозами і розрахунками доз, захистом од опромінення, купити щойно виданий «Енергоатомвидавом» «Довідник з радіаційної безпеки» автора В.Козлова. Зіставивши інформацію, яка друкувалася в газетах, з даними популярного довідника, кожен може не тільки зробити для себе висновки, а й почерпнути необхідні і корисні знання.
Радянська Україна, 1987 р., 19.06, № 141 (19944).
[1] Цей “фахівець” бреше інакше, ніж у статті “Радіаційна обстановка стабілізувалась” під 17.06.1987р. : там і рівні вищі, і стабілізувались вони не восени 1986р., а тільки на початку червня 1987 р.