2.10.4. Труханов остров с 1991 г.
Парникоза И.Ю.
Новітня історія Труханового острова (з початком 2000-х) складається вельми драматично. Визнаючи велику природну цінність (про що детально ми розповімо у частині 2 нашої роботи), охоронці природи, зокрема, Київський еколого-культурний центр, у кінці 1990-х рр. намагалися створити тут об’єкти природно-заповідного фонду. І якщо на сусідньому Муромці 1999 р. створено загально-зоологічний заказник «Урочище Бобровня» (32 га), а 2002 р. – "Муромець-Лопухувате" з включенням частини острова Лопухуватий (217 га), то на Трухановому таких об’єктів створити, на жаль, не вдалося. Згідно з Генеральним планом розвитку міста до 2020 р., Труханів має стати об’єктом природно-заповідного фонду. Втім, київська влада вже досить давно виношує плани його реконструкції. Ще 1995 р. була затверджена «Концепція розвитку Труханового острова». На її основі архітектурне управління “Київпроект” розробило два варіанти реконструкції території острова. Перший з них робить акцент на максимальній кількості об’єктів обслуговування відвідувачів і, відповідно, більш розвиненій архітектурно-планувальній структурі, і якомога краще відповідає сучасним інтересам забудовників.
Рис. Варіант № 1 реконструкції Труханового острова, 2004 р.
Рис.. Варіант реконструкції Труханового острова № 2, 2004 р.
Дивлячись на схему варіанту, видно, що все, що підпадатиме під передбачені ним лінії прямих та концентричних алей, буде знищене, для чого необхідно буде вирубати 403,8 га дерев з 452 га дерев, наявних на острові. Дерев, які колись у 50-х роках саджали своїми руками кияни на спаленому німцями за часів війни острові. Дерева пропонується рубати, незважаючи на “Концепцію”, де визнано велику ландшафтну цінність насадження дуба (Quercus robur), сосни (Pinus silvestris), ясена (Fraxinus excelsior), продуктивних лук. Чітко зазначено, що з 31 ландшафтного виділу, на який розбито острів, лише шість придатні до розміщення рекреаційних закладів. Інші ж мають зберегти свої природні насадження. Лише за попередніми даними флора Труханового острова становить більше 490 видів, що є унікальним показником для центру європейської столиці. Тож, ціла низка екологічних організацій міста розпочала боротьбу проти планів такої «реконструкції» острова. В її ході було проведено ретельний збір історичних та біологічних відомостей про Труханів острів, у результаті чого уявленню про Труханів, як пустир, вдалося протиставити уявлення про Труханів, як Київську Хортицю.
У ході боротьби виявилося, що існує й інший варіант реконструкції – № 2, який розміщує рекреаційні заклади, головним чином, у вже урбанізованих і, відповідно, деградованих ландшафтних виділах.
За порадою фахівців, природоохоронна громадськість виступила за 2-й і проти першого варіанту. Це дозволило на певний час зупинити розробку будь-якої реконструкції. Зауважимо, що реалії нашого часу свідчать, що, незважаючи на те, який варіант буде прийнятий за основний, він буде трансформований відповідно до інтересів забудовників.
Не очікуючи на нову атаку, за підтримки науковців охоронці природи неодноразово зверталися до міської влади, добиваючись оголошення хоча б частини Труханового острова об’єктом природно-заповідного фонду України. Для цього було запропоновано території, на яких виявлена найбільша концентрація цінних видів – район озера Бабине та півострів Східний (Лісовий). Натомість, керуючись якимись своїми міркуваннями, Київрада у грудні 2004 р. створила Регіональний ландшафтний парк (РЛП) „Дніпровські острови” (1214 тис. га), в який найцінніший Труханів острів не увійшов, як і багато інших цінних об’єктів правобережної та лівобережної заплави. Незважаючи на надіслані до всіх природоохоронних установ столиці листи та наукове обґрунтування заповідання найцінніших ділянок Труханового острова, питання з мертвої точки не зрушило. Створення цього РЛП, який досі не має ні чітко визначених меж, ні відповідальних людей, виявилося, скоріше, шкідливим, ніж корисним.
Аж раптом знову вималювались інші погляди на використання острова. Вже 2005 р. екологи Києва разом з науковцями профільних інститутів НАНУ проводили рішучу боротьбу проти розміщення на острові наметового табору для гостей популярного фестивалю «Євробачення», доводячи нерозумність такого використання цінної природної перлини. Протест підтримало представництво Всесвітнього фонду охорони дикої природи (IUCN), та представники української діаспори у Канаді. Та табір таки розмістили тут, що породило «традицію» проведення подібних заходів саме на Трухановому, у чому проглядаються підступні кроки лобістів суцільної забудови острова. Саме в їх інтересах буде втрата островом своєї комплексної цінності.
Рис. . Схема табору «Євробачення» на Трухановому острові, 2005 р. Ще більш масштабним планується містечко «Євро-2012»
Тривала кампанія у пресі дозволила окреслити чіткий образ Київської Хортиці в уяві киян. У листопаді 2005 р. з ініціативи громадської організації «Київська ландшафтна ініціатива» під керівництвом В.В. Колінька Українським центром економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова було проведено соціологічне дослідження серед киян. За його результатами, 66,9 % киян вважають, що на Трухановому острові слід створити заповідник чи природний парк.
Зважаючи на це, громадськість чергового разу налягала на питання про створений РЛП «Дніпровські острови», критикуючи реалізований ДКП «Плесо» варіант, та домагаючись включення всіх найцінніших ділянок заплави до чітко визначеної заповідної зони парку. Наведені доводи знову підтримали науковці та природоохоронні органи держави та Києва, втім, КМДА подальший розвиток цього РЛП саботує. Наразі цей парк існує виключно на папері.
Якщо 2005 р. міська влада аргументувала своє небажання зупинити табір відсутністю часу для прийняття такого рішення, то 2006 р. ми завчасно повідомили про неможливість проведення на острові рок-фестивалю, але він все одно тут відбувся. А одночасно КМДА вела перемовини з канадською фірмою про будівництво на Трухановому величезного казино. Завдяки протестам (надсилалися листи навіть представникам української діаспори у Канаді) і цей план вдалося зірвати.
У 2007 р. КМДА Л. Чернівецького діє ще більш нахабно, проштовхуючи через Київраду статути так званих ДКП «Труханів острів» та «Жуків острів». Статути свідчили, що ці організації мають займатися будівництвом та розвитком мережі ресторанів, їдалень, кафе-барів та інших закладів, виконанням будівельно-монтажних, ремонтних, підготовчих земляних робіт, встановленням загороджувальних та несучих конструкцій. Статути було блоковано на рівні екологічної комісії Київради, що призвело до мораторію на прийняття рішень відносно Труханового. Нову загрозу Трухановому, Муромцю та іншим островам несуть плани міської влади нажитися на проведенні в Україні чемпіонату з футболу «Євро-2012». Адже під прикриттям цієї акції заплановано будівництво нового спортивно-розважального центру на Трухановому, котеджів для гостів чемпіонату. А інші фірми активно лобіюють створення на Трухановому дельфінарію. Для прихильників цього закладу вкажемо, що в умовах штучної морської води дельфіни сильно хворіють і довго не живуть. На початку 2011 р. з’явилася також нова згубна для Труханового ідея – план побудови тут нового центру водного спорту, що виношується Міністерством освіти, науки, молоді та спорту України. Вказаний план передбачає побудову нової траси для гребних видів спорту сучасного європейського зразка, для якої не вистачає певного відрізку на сучасній Матвіївській затоці. Щоб вирішити це питання, планується вирити необхідний канал у товщі півострова Лісовий (Cхідного півострова Труханового острова).