Безрадісна краса

Володимир Голань
(переклад Світлани Шакули)

Наша смертність – невідворотна. Немає нікого,

хто б цю істину нам спростував,

ми й досі підвладні спокусі, як і багато віків тому назад,

і навіть краса буває безглузда,

коли вона не приносить радості…

І ми буваємо злі… А чи були б ми злі,

коли б не мали свідків?

Примітка перекладача

Всі люди – смертні, але коли життя людей наповнене красою та радістю, то потім і смерть сприймається по-іншому, адже зло раціональне тільки тоді, коли воно направлена на удосконалення життя, на виправлення власних помилок.