Цього достатньо?

Володимир Голань
(переклад Світлани Шакули)

Ні, не можу я на маску – протимаскою!

І не можу повернути все назад!

Нехай вже краще моє бачення буде без слів,

Нехай вже краще я позбавлюся всіх почуттів,

і меланхолія мене знову охопить,

і повернеться до мене неспокій!

Хоча так воно бувало майже завжди –

це єдиний прояв реальності, який я пізнав…

Невже цього недостатньо!

Навіть лавр пахне тоді, як зів’яв…

Примітка перекладача

Поети мають своє призначення і не можуть від нього відступити (“Хоча так воно бувало майже завжди”). І це стосується не тільки тематики їх творчості, але й стилістики викладу (“це єдиний прояв реальності, який я пізнав…”). Але майбутнє віддасть належне всьому новаторському мистецтву поета (“Навіть лавр пахне тоді, як зів’яв…”)