Лише за стіною цвинтаря

Володимир Голань
(переклад Світлани Шакули)

Це обитель, де людина дає обітницю хрестом,

щоб позбутися власних гріховних думок –

це обитель, де їжею тілесною

є лише пов’язка на стегнах,

це обитель, де шия чекає

на ритуальний ніж, що відсікає твій подих,

це обитель, де на камені

зображений ангел на півні, а півень – на черепі,

це обитель, що існує сама по собі,

бо тотожна славі поетів лише за стіною цвинтаря…

Примітка перекладача

Обітниця монаха-відлюдника схожа на усамітнення поета, бо тільки наодинці з собою (тобто наодинці з Богом, зі своєю божественною душею) творці можуть пізнати вічні істини. Але слава до поетів часто приходить лише після їх смерті, хоча їх творчості будуть так само поклонятися, як поклоняються славним діянням тих, хто вже знаходиться “лише за стіною цвинтаря…”