Осінь II

Володимир Голань
(переклад Світлани Шакули)

Осінні сутінки на селі,

сутінки для дружньої розмови…

Але на видноколі з’явилося двоє,

котрі, очевидно, запитують дорогу,

бо селянин показує їм батогом.

“Я люблю вас тому…” – каже чоловік

жінці з поганою репутацією.

“Я пам’ятаю”, – відповідає йому,

“Як в нас говорять, помре лише той,

хто спав під кущем зеленої хвої…

Підемо далі, чи ні?”

Вже відлітають дикі гуси.

Холод очищує річку від бруду.

Водяник йде погрітися в садову будку.

Примітка перекладача

Холодні осінні сутінки сприяють тому, що люди прагнуть до тепла, до теплих обіймів та почуттів, а щодо жінок, котрі мають “погану репутацію”, то вони існують лише тому, що деякі чоловіки потребують саме таких жінок…)))