Після святого Мартіна II
Володимир Голань
(переклад Світлани Шакули)
Сталося це після святого Мартіна…
Йшов я тоді гагатагатською
долиною… Почувався так,
наче не розумів, де я знаходжусь…
Довго йшов сніг… Було все біле…
Але вмить задув вітер і так завіяло,
що я схилив обличчя
й побачив духовним взором,
що завжди на крок від мене
попереду був свіжий крок…
Навколо – ні душі…
Хто ж переді мною крокував?
То я сам перед собою крокував…
Примітка перекладача
Поети-новатори в своїй творчості спираються на власний досвід, і таким чином виробляється їх власний поетичний стиль, і містичні підказки зимової природи наче підтверджують здогади поета.