Печера слів

Володимир Голань
(переклад Світлани Шакули)

Юнак зі світлом до печери слів

заходить не безкарно… Сміливий, він не знає,

куди потрапив… Молодий, але страждає,

хоча й не знає, що таке біль… Ранній шедевр

щезає, не проживши і літа,

вибачаючись за своє неповноліття…

Печера слів!..

Лише справжній поет на власний розсуд

в ній шиє крила і вчиться розуму –

як повернути земне тяжіння,

як не образити тих, хто притягує грунт…

Печера слів! Лише справжній поет

виходить із неї зі своїм мовчанням,

аби в старості знайти дитя, що плаче,

відкладене світом на його поріг…

Примітка перекладача

Поетичний дар, як і будь-який інший талант, потрібно постійно вдосконалювати, заходячи в печери, де зберігаються різні знання про світ. Але потім мудрість, здобута в тих печерах (скарбницях поетичного досвіду), допоможе іншим поетам-новаторам, котрих світ не зрозумів та відклав “на його поріг…”