Спокуса

Володимир Голань
(переклад Світлани Шакули)

Година опівночі… Півень співає…

Як мені це помагає, відлякує жахи,

бо вже третя свіча переді мною згорає,

і вона – лиш повторення двох попередніх,

тих, що згоріли, втрачаючи світло так нагло,

що я міг би потрапити тільки до пекла…

Тоді сатана міг би вмить перевтілитись

на ангела світла, злетіти й стояти поряд…

Півень, співай, співай, тобі я безмежно радий!

Примітка перекладача

Свіча поета горить дуже яскраво, але вона і гасне дуже швидко. Лише пам’ять про те світло, яке вона подарувала, допомагає поету в житті, допомагає йому пережити нічні жахи та надихає його на новий день, а значить і на нову творчість.