Старий священик

Володимир Голань
(переклад Світлани Шакули)

Йозефу Вашиці

Зустрілись ми на Карловому мості, йшов сніг.

Не бачились з ним, напевно, без малого двадцять літ.

Чи жалівся я йому? Напевно, що так, бо дуже зрадів,

а коли розповів про свої гріхи, то він відповів:

“Так, але чи дізналися б про вас тоді

на останньому, на Вищому суді!”

А коли це не зарадило, сказав зненацька:

“Сину мій, здається мені, що у ваших віршах

ви відкидаєте абстрактне… Бажання простоти

було б похвальним, якби було більш ніжним…

Але ви, наче частина свого духу,

і найбільш пригодницька її частина,

що не хоче бути під владою Бога.

Хіба вам не подобається пити вино?”

Примітка перекладача

Священик при зустрічі з поетом дав оцінку його новаторській поезії, як поезії Богоборця, що було надзвичайно важливим для поета, бо дійсно відповідало тому, до чого Голань прагнув у своїй творчості.