Світання

Володимир Голань
(переклад Світлани Шакули)

Це той момент, коли священник

йде на месу по спині диявола.

Це той момент, коли тягар світання

вважає застібкою наш хребет.

Це той момент, коли ми замерзаємо,

але надгробний камінь – ще теплий,

бо в ньому відчувається рух.

Це той момент, коли озеро замерзає від берега,

а люди – від черствості душ.

Це той момент, коли мрії – абсолютно ніщо,

наче укуси бліх на Марсовій шкірі.

Це той момент, коли дерева, зранені ланями,

чекають на те, що час їх залиже.

Це той момент, коли уламки часу

збирає повія з годинника на вежі.

Це той момент, коли чиєсь кохання

спускається в сталактитову печеру тих сліз,

що таємно придушувались і таємно працювали.

Це той момент, коли ти мусиш скласти вірша,

і сказати все по-іншому, абсолютно по-іншому…

Примітка перекладача

Світання – це наче пробудження героя від брехні, коли він ясно бачить правду, точніше, недосконалість нашого земного світу.