Вірш

Володимир Голань
(переклад Світлани Шакули)

Це той час, коли подають капусту зі злом,

а теля – із ненавистю,

це той час, коли смерть додає хміль у вино,

а сліпі стають більше зрячими,

це той час, коли пута усі – розриваються,

і гаряча сльоза вже добре знає,

що плаче вона – тільки сама,

це той час, коли вовк бере і читає,

це той час, коли в душах наших світає,

це той час, коли не можна любити власне горе,

бо воно твоїх рідних – лише розорить…

Примітка перекладача

В земному житті кожній людині на вибір постійно пропонується і зло і добро, але вже від самої людини залежить, що вона вибере (це той час, коли вовк бере і читає)