Вмираючий поет

Володимир Голань
(переклад Світлани Шакули)

Рука з нігтями, забарвленими моєю кров’ю

держить в долонях камінь вашого серця.

Для чого цей дар, якщо він – не цілющий бальзам?

І чи є та рука дуже важкою чи дуже легкою?

Просто здогадуюсь, я завжди просто здогадуюсь,

і така моя думка була лише припущенням,

а почуття були лиш притчею… Але була ще й течія,

але дуже бурхлива… Ціною життя

я захищав свободу, я прагнув і дивувався,

і хоча я мав видіння без одкровення,

був йому вірним і навіть став йому свідком…

Примітка перекладача

Призначення поетів – бути бальзамом для душ звичайних людей, але це призначення буває дуже тяжким, адже поети ціною свого творчого життя змушені захищати своє новаторство, свої одкровення.