Вона, наче сонце, що іноді двоїться і вказує туди, де його немає

Володимир Голань
(переклад Світлани Шакули)

Лібуші Відерманн

Це дійсно вона, вона дійсно ще та!

Але й кінь, нагодований ячменем,

знайденим в цеглинах пірамід,

дійсно на горизонті, це дійсно той кінь.

Хоча й досі без вершника…

Бачу її всю, повернену до зелені в трагедії,

бачу, як суха гілка шкребе їй за вухом, але надаремно,

бо рано чи пізно якийсь водоплавний птах

висміє її за сльози, за її театральний екстаз…

Примітка перекладача

“Вона” – це історія, котра не завжди правдиво висвітлює події минулого, але саме “вона” може створити яскраве сонце з того, про що мало хто знав. І саме “вона” може показати трагедію чи комедію, котрі в різних людей можуть викликати сміх чи сльози.