Печатки військових канцеляристів
Ігор Ситий (Чернігів)
Найчисельнішим прошарком правлячої еліти Гетьманщини були т. зв. військові канцеляристи [1], які за своїм статусом належали до 8 рангу, тобто прирівнювались сотнику, а старші військові канцеляристи – до 5 рангу, тобто прирівнювались бунчуковим товаришам, полковим обозним, полковникам охочих полків [2]. Цей прошарок відіграв визначну роль в історії України [3], але і досі не став предметом спеціального дослідження, зокрема не стосується і такого питання, як печатки цієї категорії населення. В літературі зустрічаємо опис лише чотирьох печаток – 1 військового канцеляриста і 3 полкових канцеляристів [4].
У фондах Чернігівського обласного історичного музею ім. В. В. Тарновського нами виявлено 21 печатка (23 відбитки) військових, гродських, полкових, сотенних та малоросійської колегії канцеляристів. Подаємо їх опис:
|
1-2. Максимович Стефан, військовий канцелярист, два відбитки на червоному сургучі, діаметром 16 мм, зображення: у щиті – 3 зірки, над щитом корона, обабіч щита – 2 гілки та літери «РКО…» Декрет від 28 серпня 1719 р. (інв. № Ал 501/10/65). |
|
3. Безбородько Андрій, старший військовий канцелярист, 1 відбиток на червоному сургучі, 15х14 мм, зображення: крокуючий лев. «Мировоє писмо» від 29 січня 1740 р. (інв. № Ал 504/47/1), «К сему мировому писму по прошению обоих сторон бунчукового товариша Андрея Стаховича и канцеляриста войскового Якова Тарнавского во свидетелство за енералного воискового писаря правящей старший воисковой канцелярист Андрей Безбородько руку й печат приложил». |
|
4. Соколовський Миколай, військовий канцелярист, 1 відбиток на червоному сургучі, 20×18 мм, зображення: голова бика, простромлена мечем, обабіч рослинний орнамент, зверху короноване забороло, з якого виходить озброєна шаблею рука, та літери «N», «S». «Мировое писмо» від 29 січня 1740 р. (інв. № Ал 504/47/1). |
|
5. В’юницький Андрій [5], чернігівський полковий канцелярист, 1 відбиток на червоному сургучі, діаметром 13 мм, зображення: озброєний шаблею вершник. «Купший вечистий запис» від 5 червня 1753 р. (інв. № Ал 503/4/1, арк. 64). |
|
6. Лионтович Іван, військовий канцелярист, 1 від-биток на червоному сургучі, 17х13 мм, зображення: в щиті лук, перехрещений трьома стрілами, навколо щита стилізований орнамент, над щитом корона, з якої виходить цап, обабіч літери «І», «L». Купчий запис від 20 вересня 1754 р. (інв. № Ал 506/5/1). |
|
7. Павловський Іван, військовий канцелярист, 1 відбиток на червоному сургучі, 17×16 мм, зображення: корона, увінчана драконом. Купчий запис від 20 вересня 1754 р. (інв. № Ал 506/5/1). |
|
8. Федосеєнко (Федосов) Іван [6], чернігівський полковий канцелярист, 1 відбиток на червоному сургучі, 16×15 мм, зображення: стилізований орнамент під короною. Купчий запис від 30 липня 1746 р. (інв. № Ал 503/4/1, арк. 66). |
|
9. Пасевич Петро [7], канцелярист Роїської сотні, 1 відбиток на червоному сургучі, 14×13 мм, зображення: ромб у квадраті, над ним корона, обабіч рослинний орнамент. «Доброволний вечистий купчий запис» від 12 травня 1758 р. (інв. № Ал 503/4/1, арк.74). «К сему доброволному вечистому купшому запису по персоналному прошению продавца Харлампия Иванова Лесового во свидетелство козак сотни Роиской Николай Корж подписался, а вместо его неграмотного по его персоналному прошению канцелярист сотий Роиской Петро Пасевич руку приложил с притиснением печати». |
|
10. Крестовський Андрій [8], чернігівський гродський канцелярист, 1 відбиток на червоному сургучі, 18×13 мм, зображення: щит з андріївським хрестом, заштрихований горизонтальними рисками, над ним короноване забороло. «Вечистий купчий запис» від 19 вересня 1770 р. (інв. № Ал 503/4/1, арк. 94). |
|
11. Троцина Дмитро, військовий канцелярист, 1 відбиток на червоному сургучі, діаметром 14 мм, зображення: погрудний портрет катерининського вельможі. «Мировая зделка» від 22 червня 1771 р. (інв. № Ал 502/71/9). |
|
12. Воротиляк Степан, військовий канцелярист, 1 відбиток на червоному сургучі, 20×16 мм, зображення: у стилізованому щиті, прикрашеному рослинним орнаментом, літери «SPW», над щитом – корона. «Запис» від 22 травня 1772 р. (інв. № Ал 502/48/114). |
|
13. Гамалія Лаврентій, військового канцеляриста, 1 відбиток на червоному сургучі, 20×16 мм, зображення: у щиті на смузі, що перетинає його зліва направо, 3 камені, над щитом короноване забороло і літери «Г», «Г», навколо щита рослинний орнамент. «Запис» від 2 липня 1772 р. (інв. № Ал 502/65/11). Цією ж печаткою користувались військовий товариш Василь Гамалія та син бунчукового товариша Григорій Гамалія. |
|
14. Подорожний Сидір, гадяцький полковий канцелярист, 1 відбиток на червоному сургучі, діаметром 19 мм, зображення: рослинний орнамент під короною. «Запис» від 14 лютого 1774 р. (інв. № Ал 502/48/119) |
|
15. Минецький Іван, військовий канцелярист, 1 відбиток на червоному сургучі, 23×22 мм, зображення: у щиті серце, в якому 2 хрести, над щитом короноване забороло, навколо щита рослинний орнамент. «Менчая крепост» від 23 вересня 1774 р. (інв. № Ал 515/4/2). |
|
16-17. Салогуб Яким, військовий канцелярист (на посаді земського писаря), 2 відбитки на червоному сургучі, 28×24 мм, зображення: у стилізованому щиті якір, над щитом – корона, з якої виходить рука, що тримає стрілу, навколо щита – прапор, гармата, орел, стилізований орнамент. «Випис» від 14 листопада 1774 р. (інв. № Ал 515/4/3) та від 23 травня 1775 р. (інв. № Ал 515/4/7). |
|
18. Він же, 1 відбиток на червоному сургучі, 21×19 мм, зображення: у щиті якір, над щитом корона, з якої виходить озброєна стрілою рука, навколо щита 6 зірок та рослинний орнамент. «Выпис» від 28 листопада 1774 р. (інв. № Ал 515/4/4). |
|
19. Гамалія Лаврентій, військовий канцелярист, 1 відбиток на червоному сургучі, 20×15 мм, зображення: овальний щит (зображення на ньому стерте), над щитом забороло, увінчане трьома пір’їнами, навколо щита рослинний орнамент. «Запис» від 8 червня 1775 р. (інв. № Ал 502/48/120). Цією ж печаткою користувався Василь Гамалія, військовий товариш. |
|
20. Лобко Косма, військовий канцелярист, 1 відбиток на червоному сургучі, 25×20 мм, зображення: щит (зображення на ньому стерте), над щитом короноване забороло, навколо щита рослинний орнамент. «Запис» від 8 червня 1775 р. (інв. № Ал 502/48/121). |
|
21. Гердель Семен, канцелярист малоросійської колегії, 1 відбиток на червоному сургучі, 23×21 мм, зображення: стилізований щит (зображення на ньому стерте), навколо нього – рослинний орнамент, лев-щитотримач, над щитом корона. «Мировая запис» від 15 травня 1779 р. (інв. № Ал 502/48/132). |
|
22. Клопотовський Василь, військовий канцелярист, 1 відбиток на червоному сургучі, 18×17 мм, зображення: овальний щит (зображення на ньому стерте), навколо нього – квіткова гірлянда. «Квит» від 10 травня 1779 р. (інв. № Ал 502/48/133). |
|
23. Довгий Степан, полковий канцелярист, 1 відбиток на червоному сургучі, діаметром 15 мм, зображення: білка. «Закладное писмо» від 10 січня 1781 р. (інв. № Ал 504/67/1). |
Наведений матеріал дозволяє зробити такі попередні висновки:
1) Як самостійна категорія печатки канцеляристів з’являються у першій чверті ХVIII ст.
2) Вони не мають особистих службових відзнак через абревіатуру, як це бачимо на печатках генеральної та полкової старшини, через літери передаються лише ім’я та прізвище власника печатки, ці печатки належать до групи приватних, що використовувались як у приватному житті, так і службовій діяльності, що було типовим явищем для Гетьманщини.
3) Всі печатки належать до категорії прикладених персневих.
4) Основним матеріалом відбитка є червоний сургуч, повністю відсутні паперово-воскові відбитки, що, фактично, вказує на нижчий статус канцеляристів порівняно з полковою старшиною та сотниками, хоча, як ми вказували вище, вони згідно з табелем про ранги відносились до цих прошарків правлячої еліти.
5) Зображення на печатках не мають стійкої традиції. Тут ми бачимо як геральдичні емблеми, так і стилізований орнамент, літери тощо, що є віддзеркаленням низької станової самосвідомості прошарку військових канцеляристів, яка відбиває загальну ситуацію Гетьманщини, автономного державного утворення з сильними демократичними традиціями у складі феодально-кріпосницької Росії.
6) Основною формою печатки є овальна, що стала у ХVIII ст. пануючою і для печаток інших категорій населення, окрім восьмикутної – привілею генеральної та полкової старшини.
7) Печатки вживаються для засвідчення переважно майнових документів.
8) Підтверджується загальноукраїнська практика використовування запозичених та випадкових печаток. Однією печаткою могли користуватися протягом тривалого часу як родичі, так і чужі люди [9]. Печаткою можна було засвідчити як власний підпис, так і чужий.
9) З художнього боку печатки несуть на собі риси пануючих у ХVIII ст. стилів – бароко і рококо.
Примітки:
[1] Гаєцький Ю. Походження старшинських родів в Гетьманщині // Українська культура. – К., І995. – № 4. – С. 32.
[2] Кривошея В. Українська козацька старшина. Частина 1: Урядники гетьманської адміністрації. Реєстр. – К., 1997. – С. 4.
[3] Пріцак О. Доба військових канцеляристів // Київська старовина. – 1993. – № 4. – С. 62-66.
[4] Слабченко М. Материалы по малороссийской сфрагистике. – Одесса, б. д. – С. 5, 10.
[5] Ситий І. З історії української сфрагістики // Родовід. – 1996. – Ч. 14. – С. 92, № 8.
[9] Там само. – С. 97; Ситий І. Печатки генеральної та полкової старшини // Родовід. – 1997. – Ч. 15. – С. 100; Гавриленко В. Українська сфрагістика. – К., 1977. – С. 120.
Опубліковано : Знак, 2003 р., ч. 29, с. 2 – 3.