Герб і прапор Миколаївки

Микола Омельченко (Слов’янськ)

Поселення на місці Миколаївки виникло у XVIII ст. У 50-і рр. ХХ ст. розвиток промисловості Донбасу потребував великих обсягів електроенергії. Наприкінці 1951 р. на березі річки Сіверський Донець розпочалося будівництво великої теплової електростанції. У вересні 1954 р. Слов’янська ДРЕС розпочала виробництво електроенергії. Разом із електростанцією поруч з селом Миколаївка розпочалось будівництво нового селища. Рішенням виконавчого комітету обласної ради від 14 вересня 1956 р. село Миколаївку Слов’янського району разом із новим селищем Слов’янської державної районної електростанції віднесли до категорії селищ міського типу, залишивши за ним найменування Миколаївка. Рішенням виконавчого комітету обласної ради від 8 липня 1970 р. село Біляївку Миколаївської селищної ради включили в межі Миколаївки.

Миколаївка розташована за 17 км на схід від Слов’янська в долині річки Червоний Бик, притоки Сіверського Дінця. За адміністративно-територіальним устроєм селище підпорядковувалась Слов’янській міській раді. Населення Миколаївки за даними Всеукраїнського перепису на 1 січня 2003 р. складає 16453 чоловіка. Слов’янська ТЕС – крупноблочна електростанція, встановлена виробнича потужність електростанції – 880 МВт.

Постановою Верховної Ради України за № 1246-IV від 18 листопада 2003 р. селище міського типу Миколаївка Слов’янської міської ради Донецької області віднесене до категорії міст. Від цього часу й почалося втілення мрії міського керівництва про створення власних міських символів. 19 грудня 2003 р. рішенням ради було затверджено склад комісії з питань розробки герба та прапора, а також положення про їх використання. Після оголошення конкурсу та розгляду поданих проектів комісія винесла на розсуд депутатів проект герба і прапора, запропонованих А. Гречилом і М. Омельченком.

4 червня 2004 р. герб та прапор міста Миколаївка було затверджені сесією міськради.

Герб: у червоному полі стоїть Св. Миколай у золотих ризах і срібній єпітрахилі з червоними хрестами, у червоно-золотій митрі, навколо голови – золотий німб, права рука піднята у благословляючому жесті, у лівій – тримає срібну книгу в золотому окладі; обабіч у золотих боках – по червоній блискавці; щит обрамований декоративним картушем та увінчаний срібною міською короною.

Прапор: квадратне полотнище, з вільного краю на червоному фоні жовті покладені навхрест жезли, на них – жовта єпископська митра; від древка на жовтій смузі (шириною в 1/4 ширини прапора) три червоні блискавки.

Опубліковано : Знак, 2004 р., ч. 33, с. 7.