Головні сучасні тенденції у сфері корпоративного лідерства
Овчинников Дмитро
Сучасний світ, з його постійно зростаючою конкуренцією і бізнес-середовищем, яке ускладнюється, пред'являє все більш суворі вимоги до якості управління, набору навичок і компетенцій, якими повинні володіти керівники різного рівня. Сьогодні успіх будь-якої організації все більшою мірою залежить від грамотного впровадження нових управлінських технологій, уміння максимально ефективно використовувати наявні, як правило, обмежені ресурси. Тут на перший план виходить роль лідера, який покликаний акумулювати в собі цілу низку якостей і умінь.
Біблія говорить нам, що людина – істота грішна. Тому не дивно, що всі керівники, будучи людьми, також мають свої сильні і слабкі сторони. І якщо допустити, що ідеальний лідер все-таки може існувати, якими якостями він повинен володіти?
Люк Джонсон, глава правління компанії Risk Capital Partners, склав свій власний перелік навичок, притаманних ідеальному лідеровi.
1.Знання. Кожен менеджер повинен на найвищому рівні розуміти компанію, якою він керує, а також сферу, в якій працює ця компанія, її ринок, клієнтів і конкурентів.
2.Впевненість у власних силах. Ефективно керувати людьми може лише екстраверт з високим рівнем впевненості у власних силах.
3.Самодисципліна. Ніхто не здатен досягти успіху в контролі над іншими, якщо він не може контролювати себе. Основною ознакою сили волі є вміння залишатися спокiйним навіть у найбільш стресових ситуаціях.
4.Рішучість. Основна функція керівника – приймати рішення. Якщо лідер занадто багато вагається – він навряд чи зможе стати успішним.
5.Вміння працювати з даними і числами. Компетентний керівник добре аналізує дані і в сфері цифр відчуває себе як риба у воді. Йому не обов'язково бути бухгалтером, але, принаймні, його не повинні лякати фінансові звіти.
6. Позитивний настрій. Лідери мають знати, що мотивує людей. Вони повинні вміти надихати їх і давати їм нові сили навіть у найважчих обставинах. Природні оптимісти підійдуть на цю роль найкраще, тоді як песимістам і людям, схильним до депресії, буде складно досягти успіху.
7.Комунікативність. Керівники повинні бути комунікабельними та переконливими. Їм не обов'язково перетворюватися на ораторів, але вони зобов'язані вміти чітко і однозначно донести свою точку зору до інших.
8.Наполегливість, готовність багато і важко працювати. Якщо лідер дійсно хоче досягти вершини – йому потрібно дуже любити свою роботу і повністю їй віддаватися. Баланс між роботою та особистим життям справжнім лідерам тільки сниться.
9.Надійність. Лідери як ніхто інший повинні дотримуватися своїх обіцянок, оскільки саме на їхнiй приклад будуть рівнятися люди в компанії. Якщо лідер дозволяє собі бути нечесним – значить він вирощує компанію брехунів.
10.Прагматичність. Бізнес – це практичне заняття, а не теоретична справа. Людина, яка керує компанією, практично не має часу на те, щоб просто мріяти.
У загальному вигляді ці десять пунктів, або заповідей, складають концепцію ідеального корпоративного лідерства. При характеристиці корпоративного лідерства необхідно сформулювати двi основні тези.
По-перше, корпоративне лідерство – це комплекс заходів, подій в компанії, а також набір інструментів, спрямованих на вибудовування системи лідерства, характерних для конкретної компанії, з урахуванням специфіки її діяльності, кваліфікації працівників та їх готовності до роботи в парадигмі корпоративного лідерства.
По-друге, корпоративне лідерство – це завжди процес, а не результат, як багато керівників сьогодні продовжують думати. Цей процес безпосередньо пов'язаний із змінами в комунікаціях, підходах до управління людьми, обслуговування клієнтів і так далі. А зміни, як відомо, – процес довгий і досить болісний для компаній.
Багато компаній розробляють модель компетенцій як важливу складову частину своєї стратегії управління персоналом. На основі цієї моделі здійснюється пошук і відбір працівників, навчання і розвиток, оцінка виконання та винагорода, просування або звільнення. Компетенції, за визначенням компанії Hudson, – це набір взаємопов'язаних навичок, знань, здібностей, особистісних характеристик і ставлення до роботи, які проявляються у поведінці співробітника і зумовлюють її успішність та результати в тій чи іншій функції і позиції. Модель компетенцій компанії базується на її цінностях.
Цінності – це те, на чому заробляє компанія. Хтось заробляє на швидкості, хтось на інноваційності, хтось на надійності або постійних удосконаленнях. З цінностей випливають компетенції, якими повинні володіти працівники, якщо компанія дійсно має намір заробляти на цінностях, а не просто декларує одне, а робить інше. В модель, як правило, входять і управлінські компетенції.
Це означає, що працівник, який робить управлінську кар'єру в даній компанії, повинен володiти ще й додатковими – управлінськими компетенціями, наприклад, стратегічним мисленням, розумінням суті бізнесу, системним підходом, умінням вирішувати проблеми і лідерством.
Практично всі використовують управлінську компетенцію – лідерство. Але визначення лідерства може бути різним і залежить від цінностей компанії: для когось авторитарий – в самий раз, а комусь потрібен демократ, або якась комбінація цих типів Але всі компанії прагнуть роздобути лідерів, тому що найважливішою управлінською компетенцією в епоху інформаційної революції та тотальних змін є саме лідерство.
На думку Іцхака Адізеса, одного з найбільших фахівців в області корпоративного управління, менеджмент будь-якої організації повинен виконувати чотири функції: виробництво результатів, адміністрування, підприємництво та інтеграція. Для того щоб здійснювати їх одночасно, керівникові необхідно володіти численними, часом взаємовиключними якостями. Адізес робить висновок: менеджмент – надто складний процес, щоб з ним могла впоратися одна людина. Тому, щоб компанія була ефективна в найближчій і довгостроковій перспективі, нею повинна керувати команда менеджерів, об'єднаних спільними принципами та підходами до управління.
Зрозуміло, що одна людина, якою би геніальною вона не була, просто фізично не в змозі робити все і поєднувати в собі всі мислимі навички та компетенції. Але, разом з тим, роль лідера в успіху організації досить велика. На нього покладаються функції по визначенню напрямку розвитку компанії, розподілу ресурсів та мотивації персоналу. За великим рахунком, у цих трьох блоках укладені головні зони відповідальності лідера. І від того, наскільки успішно він впорається з ними, у кінцевому підсумку залежить успіх організації.
В цілому, якщо спробувати намалювати загальний портрет ідеального лідера, то можна виділити кілька базових, ключових пунктів. Ідеальний лідер – це людина, яка має своє бачення розвитку організації, вміє впливати на інших людей і мотивувати їх на досягнення результату, створювати ефективну команду і встановлювати міцні комунікативні зв'язки. Лідер – це центральна ланка, до якої сходяться всі нитки управління в організації. Він не зобов'язаний вникати у всі дрібниці, але він повинен створити необхідні умови для ефективного функціонування організації і виконання кожним співробітником його завдання. Тут важливо все, починаючи від грамотного поділу праці, підтримання дисципліни та контролю за виконанням доручень до системи винагороди персонала та створення здорової атмосфери всередині колективу.
Так, абсолютно ідеальних лідерів не існує. Але є певний базовий комплекс вимог до лідера, при дотриманні якого можна говорити про якесь наближення до ідеалу. Він, як відомо, недосяжний, але до нього завжди можна прагнути. Лідерські компетенції цілком піддаються розвитку, якщо поставити відповідну мету. І розуміти, що в кінцевому підсумку це призведе не тільки до особистого успіху конкретної людини, але і до успіху цілої організації.
24 липня 2017 р.