Допомога безкорислива, сердечна шана

Єдність, безкорислива допомога усієї багатонаціональної Радянської країни міцною стіною заступили шлях біді, яка несподівано прийшла до нас у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС. З усіх усюд щодня туди надходять сотні листів, телеграм від цілих трудових колективів, окремих людей з пропозиціями конкретної допомоги у ліквідації наслідків аварії. Трудівники міст і сіл подвоюють, потроюють зусилля на своїх робочих місцях, перевиконуючи змінні завдання.

Одностайно приймаються рішення відпрацювати по одному-два вихідних дні, провести суботники у фонд допомоги чорнобильцям. Чимало громадян перераховують на спеціальний рахунок Держбанку свої скромні заощадження.

Такі благородні почини – яскраве свідчення високого гуманізму радянських людей, розуміння свого обов’язку бути в годину небезпеки монолітними, згуртованими, бути, як одна сім’я. Велика радянська сім’я.

Ініціатива комуністів радгоспу схвалена на бюро Поліського райкому Компартії України

Допомогти людям, які потрапили у біду, внести свій вклад у справу ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – цим прагненням живуть нині радянські люди.

Так уже повелося – у важкі хвилини народ згуртовується, виявляє свої найкращі якості. Свідченням цьому були і відкриті партійні збори, які позавчора відбулись у радгоспі «Хабне» Поліського району.

Як уже писала «Київська правда», трудівники Поліського району нині працюють у досить складних умовах. В селищі Поліське, в селах району розмістилося чимало організацій з Чорнобильської АЕС, жителів Прип’яті. Сердечно зустріли їх тут, забезпечили житлом, обігріли, потурбувалися про нормальні побутові умови, поділилися, чим могли, працевлаштували. Гаряче дякувала за це на зборах директор магазину у Прип’яті, а нині касир у Поліському Людмила Борисівна Хлибова. Людмила Борисівна до кінця виконувала свої обов’язки у Прип’яті, коли трапилося лихо, нині активно трудиться, запалюючи власним прикладом інших. Власне, не тільки вона. Усі комуністи, і місцеві, і ті, що влилися в їх організації, працюють нині спільно, самовіддано, виявляючи справжній героїзм. Тож і не випадково, що саме зараз люди прагнуть пов’язати свою долю з партією.

На зборах були одноголосно прийняті кандидатами в члени партії подружжя Шереметів – Галина Ігорівна, яка працює агрономом-насінником, та Василь Миколайович – головний інженер радгоспу. Разом вчилися, разом приїхали сюди працювати, разом вступили в партію.

Молоді комуністи першими активно підтримали ініціативу, з якою виступила на зборах делегат 27 з’їзду Компартії України, бригадир молочнотоварної ферми № 1 радгоспу Ніна Микитівна Савченко. Вона звернулась до учасників зборів, усіх трудівників по-ударному безоплатно відпрацювати один день і зароблені кошти перерахувати у фонд допомоги прип’ятцям.

Комуністи, всі трудівники району гаряче відгукнулися на цю пропозицію. Вони говорили про своє одностайне прагнення по-ударному трудитися на кожному робочому місці з тим, щоб прискорити ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Зокрема, дояр Іван Федорович Дуброва, передовий робітник, батько п’ятьох дітей, заявив про те, що зобов’язується в цьому році надоїти по чотири тисячі літрів молота від корови – це і буде його особистим внеском у загальнонародну справу.

Вчора бюро Поліського райкому партії схвалило ініціативу комуністів господарства відпрацювати по-ударному безоплатно один день, а кошти направити на прискорення ліквідації наслідків аварії.

В трудових колективах району ця ініціатива знаходить схвалення і підтримку.

Т.Бойко.

Благородний почин

У колективі Баришівського автотранспортного підприємства облспоживспілки відбулися збори, на яких трудівники одностайно вирішили подати руку братерської допомоги чорнобильцям з тим, щоб швидше ліквідувати наслідки аварії.

Виступаючи перед товаришами, комуністи і безпартійні робітники М.Я.Кончак, В.Ф.Вакуленко, А.М.Марченко, В.І.Ганжа та інші запропонували дводенний заробіток усього колективу перерахувати у фонд допомоги чорнобильцям. Благородний почин дістав широку підтримку.

В.Бородавко, директор Баришівського АТП облспоживспілки.

З відкритим серцем

На Переяслав-Хмельницькому плодоконсервному заводі щойно закінчився сезон переробки березового соку. Ця цілюща рідина стала основою для виготовлення смачних безалкогольних напоїв, таких, як березово-полуничний, березово-яблучний, а також соків, настоєних на м’яті та хвої. Всього на підприємство місцевого лісгоспзагу та колгоспу «Радянська Україна» надійшло 328 тонн березового соку, з якого виготовлено 846 тисяч умовних банок смачних напоїв.

Особливо добре попрацювали робітники зміни, яку очолює майстер Л.І.Тищенко, – М.М.Доброскок, Л.П.Крячок, В.Ф.Лементар, а також колектив складу готової продукції, де майстром Л.М.Ігнатьєва.

Нині колектив заводу приступив до підготовчих робіт по переробці овочів та фруктів нового урожаю.

Цими днями на своїх зборах робітники заводу, близько до серця сприйнявши біду, яка спіткала трудівників Прип’яті у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС, вирішили відпрацювати додатково два вихідні дні, а зароблені кошти перерахувати у фонд допомоги населенню, переселеного з району атомної станції.

М.Михняк, громадський кореспондент «Київської правди». Переяслав-Хмельницький район.

Всім колективом

- Усі ми щодня з нетерпінням чекаємо звісток з Чорнобильської атомної. І щодня вони розповідають про героїзм, мужність наших людей, які сміливо вступили у двобій із грізною силою, що відступає, – зазначила у своєму виступі на зборах трудівників Богуславського консервного заводу ударник комуністичної праці Варвара Власівна Яценко. – Те, що сталося в Чорнобилі, – лихо, і ми не можемо, не маємо права бути осторонь.

Вона запропонувала 24 травня вийти всім колективом на суботник, а зароблені кошти перерахувати у фонд допомоги чорнобильцям.

Робітники Василь Минович Ткаченко, Степан Олексійович Яценко, Володимир Пилиповик Книжник та інші підтримали ініціативу робітників і закликали усіх трудівників подвоїти робітничу енергію, працювати з повною віддачею, по-ударному.

Н.Данилюк.

Київська правда, 1986 р., 14.05, № 115 (18597).