Як одна сім’я

М.Берник. Бородянський район

Ні з ким із секретарів чи завідуючих відділами Бородянського райкому партії мені зустрітися не вдалося. «У партійних організаціях», – сказали у приймальні першого секретаря.

В район евакуйовано більшість господарств і організацій Чорнобильського району. І хоч людей уже влаштовано, розквартировано, а господарства дислоковано, роботи вистачає. Треба зустрітися з комуністами, ідеологічним активом, подивитись, як влаштовано прибулих людей, як їх обслуговують, які є проблеми…

Іду до журналістів місцевої газети. У приймальні редактора зустрічаю відповідального секретаря чорнобильської районної газети «Прапор перемоги» Лідію Петрівну Малиновську.

– Деякий час наша газета видаватиметься у Бородянці, – пояснює вона свою появу в редакції місцевої газети.

Разом з іншими до Бородянки переїхали колективи чорнобильської районної газети і друкарні. Як розмістилися? Тіснувато, звичайно. Але на це зараз ніхто і не зважає. Цього, просто-напросто, не помічають. Зате кожен з прибулих, з ким довелося розмовляти, і не тільки в редакції, намагався передати своє приємне здивування тим, як їх тепло, турботливо зустріли.

Звичайно, аварія на Чорнобильській АЕС – це біда. Передусім для тих, хто жив у тому районі, для тих, кому довелося знятися з давно насиджених рідних місць. Та що характерно? Те, що трапилося, сприйняли як своє особисте лихо усі. Це особливо яскраво виявляється у ставленні трудових колективів, усіх громадян до евакуйованих. Зокрема, і в Бородянському районі.

У Бабинцях, розповіла лектор Бородянського райкому партії Людмила Костянтинівна Галака, знали, що в село приїдуть з Чорнобильського району. Чекали їх до пізньої ночі. Мешканці самі приходили і запрошували до себе жити. Ділилися усім, що мають. Є багато випадків, коли літні люди перейшли до своїх дітей, а будинки віддали переселенцям.

Така співчутлива, доброзичлива атмосфера не тільки в Бабинцях. У кожному селі, у кожному господарстві, у кожному колективі. Про це розповідали редактори газет: бородянської – Петро Матвійович Розбура, чорнобильської – Микола Петрович Лаціс.

– Живемо як одна сім’я, – ділився Микола Петрович. – Як тільки переїхали, одразу почали випускати газету. Читачі вже одержали перший номер, виданий у Бородянці. Щоправда, поки що двополоску. Але найближчим часом газета виходитиме, як звичайно, на чотирьох полосах. Нам дуже допомагають наші бородянські колеги. І не тільки матеріальною базою.

Це справді так. Бородянські газетярі потіснились. Виділили для колег приміщення. Допомогли друкарськими машинками. Ідучи у відрядження, беруть і готують матеріали і для «Прапора перемоги».

Чим можуть, тим віддячують за допомогу чорнобильські журналісти. Зокрема, фотокореспондент Олексій Гаврилович Гаврилов тепер забезпечує своєю «продукцією» обидва друкованих органи.

Турботу про створення умов для нормальної роботи чорнобильських газетярів виявив і Макарівський райком партії. Він допоміг створити кореспондентський пункт «Прапора перемоги» (адже в Макарові дислоковано ряд трудових колективів Чорнобильського району), забезпечив його працівників транспортом.

А як з житлом?

– Усе втрясається, – відповідає П.М.Розбура.

Оце «втрясається» пояснила Л.П.Малиновська:

– Сім’я нашого редактора, Миколи Петровича Лаціса, живе в квартирі Петра Матвійовича Розбури. Мене прийняла сім’я завідуючого відділом сільського господарства Валерія Петровича Валерка. Завідуючий відділом партійного життя Володимир Олександрович Королюк запросив до себе родину заступника редактора нашої газети Василя Дем’яновича Лісового. Так само і працівники друкарні дали притулок своїм колегам із Чорнобиля.

Тимчасові труднощі не виявили черствих, глухих душею людей. Скрізь подбали не тільки про розквартирування прибулих, а й про їх обслуговування, забезпечення усім необхідним. Напружено працюють у ці дні працівники торгівлі, побуту, зв’язку.

Не гостями почувають себе і евакуйовані. З перших днів вони активно включилися в роботу. Адже завдання стоїть так, щоб не допустити зниження темпів виробництва. З повною віддачею трудяться вони на полях і фермах, на промислових підприємствах і на будівельних майданчиках. Саме на самовіддану працю, на успішне виконання виробничої програми націлює їх звернення Чорнобильського райкому партії і райвиконкому, видрукуване у газеті «Прапор перемоги».

Київська правда, 1986 р., 14.05, № 115 (18597).