Чорнобиль: завершення важливого етапу

РАТАУ

«Є саркофаг!» – такий напис з’явився на четвертому реакторі Чорнобильської атомної станції, який вийшов з ладу п’ять місяців тому. Монтажники управління будівництва номер 205 [!] уклали в перекриття пошкодженого блоку останню 27-у багатотонну конструкцію, які щільно прикрили аварійний реактор згори.

Саркофаг – складна інженерна споруда з бетону і металу. Він надійно ізолює блок від зовнішнього світу, виключить навіть найменшу небезпеку. Від машинного залу, де радіаційна обстановка тепео цілком нормальна, і де вже працюють люди, реактор відділено надійною роздільною стінкою, обшитою свинцевими листами. Найбільше думали над тим, як нейтралізувати те місце, куди сфокусувалася вся сила вибуху і вогню, і де утворився пролом. Було вирішено спорудити тут каскадну стіну, східці якої дали б змогу послідовно проводити закриття радіаційного пролому. Чотири каскади укладено в небачено короткі строки: за один місяць! У звичайних умовах такі роботи виконувалися б, як мінімум, рік.

Залишалася ще одна проблема – як закрити дах над реакторним залом. Спинилися на такому варіанті: на величезну раму – інженерну споруду з блоків металевих балок завдовжки 70 метрів і заввишки більше п’яти метрів – укласти частоколом труби з датчиками, які згодом буде залито бетоном. Цю надзвичайно складну операцію провели монтажники і кранівники також у рекордні строки – за три доби.

Важкий етап робіт, який вимагав чимало сил, підійшов до кінця. Реактор щільно законсервовано, залито спеціальною захисною масою і ніяких викидів він не дає. В ці дні відбулася ще одна важлива подія: включені в мережу і знову дають промисловий струм блоки номер один і два [1].

2 жовтня біля четвертого реактора відбувся багатолюдний мітинг, присвячений важливому етапу в ході ліквідації наслідків аварії на АЕС. Його учасники відзначали самовідданість і високий трудовий героїзм тисяч людей, які прибули сюди з усіх куточків країни. Вони запевнили, що станцію буде відновлено в намічені строки.

Шлях до комунізму, 1986 р., 4.10, № 118 (6697).

[1] Щодо другого блоку – помилка, бо його збирались запустити в кінці жовтня 1986 р. (“Скоро пуск второго энергоблока» під 9.10.1986 р.)