На рахунок № 904
Чорнобиль… У цьому слові сконцентрувалися наш біль і наші втрати. А ще – мужність, героїзм, безкорисливість. Дуже гостро сприйняли ми це горе. «Як допомогти, що зробити?» – запитували в перші дні люди. І не тільки запитували. Діяли. Ще не було офіційного повідомлення про відкриття рахунку № 904, а вони вже перераховували десятки, сотні, тисячі карбованців у «фонд Чорнобиля». Продовжують надходити гроші й зараз. Куди йдуть кошти? Яка сума перерахована від трудящих Кіровоградщини на «рахунок людяності»? На ці та інші запитання нашому кореспондентові відповів керуючий обласною конторою Держбанку СРСР Леонід Юхимович Царенко.
– Дійсно, те, що трапилося на Чорнобильській АЕС, сприйнялося як своє особисте горе. Люди готові були прийняти евакуйованих з небезпечної зони, особисто взяти участь у ліквідації наслідків аварії, допомогти матеріально. Грошові внески почали надходити буквально в перші дні після трагічних подій. Ось ті, хто першими відгукнулися на біду. Кіровоградське авіапідприємство, Кіровоградська центральна ощадна каса, кіровоградці А.М.Данилов, В.Т.Турчак, Герой Соціалістичної Праці А.І.Ігнатьєва з Кіровоградського району. Одна із жительок Світловодська, одержавши спадщину, перерахувала на рахунок № 904 500 карбованців і 1000 – до Радянського фонду миру. Не залишились осторонь жодна організація, установа, підприємство. І все ж всіх назвати просто неможливо. Хоча люди з газет, телебачення знають, що держава взяла на себе всі витрати, внески продовжують надходити й зараз.
Та повернемося до тих перших днів. У приміщенні контори вже зранку було людно. Наші працівники просто були розгублені. Що робити з грошима? Суми були різні – від кількох карбованців до тисяч. Всім виписували квитанції, а надходженні пересилали в Москву в Держбанк СРСР [1]. Тоді було не до того, щоб записувати адреси людей, хто вирішив допомогти чорнобильцям. Фіксувалися прізвища. Та люди й не намагалися афішувати свій благородний вчинок. Біда ж – одна на всіх.
Копи ж говорити про загальну суму надходжень, то станом на 25 вересня на рахунок № 904 від трудящих Кіровоградщини надійшло 2 мільйони 839 тисяч 751 карбованець. Та кошти, як я вже казав, продовжують надходити. За минулий тиждень, наприклад, надійшло 9700 карбованців. Коли говорити конкретно про райони, то з Новоукраїнського району перераховано 119 тисяч карбованців, з Добровеличківського – 115 тисяч, Гайворонського – 126 тисяч, Голованівського – 130 тисяч, від жителів обласного центру – 680 тисяч.
Куди йдуть ці кошти? На будівництво житла для евакуйованих, на надання їм грошової допомоги, на водоохоронні заходи тощо.
Держбанк СРСР випустив спеціальні свідоцтва, які вручаються трудовим колективам і приватним особам, які перерахували гроші на рахунок № 904. Зараз ми вручаємо їх разом з квитанцією. Це зараз. А всім тим, хто першими вносив свої кошти, ми, на жаль, це не зможемо зробити. На нашу об’яву в «Кіровоградській правді» мало хто відгукнувся. А може, й не «на жаль»? Не про славу люди думали. Слова – святий обов’язок, благородний вчинок – тут, мабуть, не підходять. Це щось більше. Це все об’єднуються словосполученням «радянський характер». Це – найдорожче, що ми маємо [2].
Кіровоградська правда, 1986 р., 7.10, № 231 (17593).
[1] Оце єдино правильне рішення в усіх сумнівних випадках: переслати все до Москви. Там розберуться.
[2] Це справді так, бо скільки того характеру не пересилай до Москви, його все лишається стільки, як було.