Радіація і землеробство

Розмову вела Л.Гайдак

Чимало складних завдань доводиться вирішувати в ході ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. І одне з них – «лікування» вражених земель, повернення їх в активний сільськогосподарський оборот. Цій проблемі і присвячено розмову кореспондента «Радянської України» з завідуючим відділом біофізики і радіобіології Інституту ботаніки АН УРСР, членом-кореспондентом АН УРСР, доктором біологічних наук Д.М.Гродзинським.

– У пресі вже не раз писали про те, що події в Чорнобилі всі радянські люди сприйняли як особисту біду, – каже Дмитро Михайлович. – Це ми відчули також. Багато людей пропонували нам допомогу в роботі, у наших пошуках. Москвичка Л.Романова, наприклад, повідомила чимало цінного про сланцеві поклади в Естонії і надіслала у відділ їх зразки. А науковці з Середньої Азії запропонували використати арабідопсіс. Оскільки вегетаційний період у цієї рослини становить близько 30 днів, протягом року можна одержати кілька її поколінь. А це значить, що в дослідженнях з нею ми можемо досить швидко переконатись, як радіація впливає на спадковість рослин.

З: Очевидно, цими проблемами ви займалися й раніше?

В: Звичайно. Ще з 1962 року, коли був створений наш відділ, перший у країні. Адже природний радіаційний фон впливає на населення земної кулі постійно. Це і космічна радіація, і випромінення радіоактивних речовин, наявних у грунті і тих, що потрапляють в організм з повітрям, продуктами харчування, водою. Відомо, що є місцевості, де природний рівень випромінення досить високий. В індійському штаті Керала, зокрема, він становить 1270 мілібер на рік, тоді як природний рівень – 200-300 мілібер на рік. Наявність радіації для вчених не новина. Завдяки їхнім пошукам відомі і методи нейтралізації її дії. Наприклад, кальціювання хліба сприяє виведенню з організму стронцію. Дехто, скажімо, уникає пити молоко. Тим часом вживання цього звичайно чистого продукту теж є одним з надійних способів виведення з організму шкідливих речовин. Корисними у цьому відношенні є також пшеничний хліб, петрушка, курага, ізюм. Ці продукти, багаті на калій і кальцій, захищають організм від радіонуклідів. Добре сприяють виведенню радіоактивних речовин також продукти, які належать до класу пектинових, зокрема, вони є у мармеладі. Корисні різні соки – гранатовий, виноградний, яблучний та ін. Органічні кислоти, що містяться в них, прискорюють виведення з організму шкідливих речовин. Разом з тим від вживання деяких нібито корисних «продуктів» хотілося б ще раз застерегти. Мова йде про спиртні напої та куріння. У поєднанні з радіаційним впливом навіть найменшої інтенсивності небезпека спиртного та цигарок для здоров’я значно зростає. Рекомендації ж давати червоне вино дітям межують із злочином [1].

З: Ваша розповідь свідчить про досить широкий діапазон пошуків відділу. А якщо говорити про проблеми більш близькі до профілю вашої роботи?

В: Вони досить актуальні. Як переходять шкідливі для здоров’я речовини з грунту в різні рослини? Яким чином скільки їх потрапляє в організм тварин по харчових ланцюжках? І найголовніше, як, в який спосіб зупинити перехід радіонуклідів у рослини з грунту?

Питань чимало і наші науковці прагнуть знайти на них потрібні відповіді. Ми бачимо кілька шляхів вирішення проблеми. По-перше, на забрудненій території треба провадити хімічну меліорацію, мета якої перевести радіонукліди в такий стан, щоб вони опустились нижче основної зони кореневих систем рослин і були зафіксовані там у нерозчинній формі. Скажімо, якщо обробити грунт рухомими сполуками кальцію, то опуститься на безпечну глибину стронцій. Інший варіант – внесення в грунт вапна, доломітового борошна, відходів мартенівських виробництв з наступним переорюванням земель. Цей спосіб особливо ефективний для Чорнобильської зони, у піщаних, супіщаних, лісових грунтах якої мало органічних речовин і, отже, радіонукліди можуть швидко мігрувати.

Ще один шлях відродження земель – залучити в помічники самі рослини. Як показують дослідження, існує серед них чимало таких, що дуже активно «викачують» з грунту радіоактивні елементи. Для подібної фітодезактивації придатний, наприклад, люпин [2]. Раціональною є і зміна набору культур. Те ж, скажімо, жито поглинає стронцій значно меншою мірою, ніж пшениця. Та найкращими помічниками можуть стати технічні культури, які надходять потім на переробку. Так, при вилученні з картоплі крохмалу кінцевий продукт виявляється абсолютно чистим. Придатні чорнобильські землі і для вирощування насінників багаторічних злакових трав, таких як лучна костриця, грястиця збірна. При їх використанні практично виключається міграція радіонуклідів.

З: Рекомендації, про які ви розповіли, стосуються трудівників колгоспів, радгоспів. Проте є ще велика армія людей, які теж пораються на землі – садоводи-любителі, ті, хто має присадибні ділянки. Що б ви, Дмитре Михайловичу, порадили їм?

В: Давати поради треба, мабуть, у кожному конкретному випадку окремо. Слід рахуватись і з рівнем забрудненості даної місцевості, і з різновидами грунтів. Скажімо, піщані, супіщані, сірі лісові грунти «віддають» радіоактивні елементи охочіше, ніж чорнозем. Але є рекомендації, так би мовити, спільного характеру. Серед заходів, спрямованих на повну дезактивацію, можна назвати вапнування грунту з розрахунку 300 грамів негашеного вапна на квадратний метр площі з наступним переорюванням. Щодо добрив – органічних, а також суперфосфату, калійної солі – то їх у підвищених дозах краще вносити не восени, а навесні майбутнього року. Цієї ж пори бажано сприскати дерева і ягідники розчином бордоської рідини. У порічок, аґрусу, малини треба видалити старі пагони, залишивши тільки однорічні, але вкоротивши їх до 20-30 сантиметрів. Обрізування дерев, старших за 15 років, рекомендуємо проводити в два етапи. Санітарне – восени, більш детальне – на початку березня. Відмерлу кору на стовбурах дерев треба видалити металевою щіткою. Молоді фланці полуниці бажано пересадити ранньої весни на ділянку, з якої знято верхній шар землі. Якщо ви зберете усе листя, бур’яни, надземну частину однорічних культурних рослин і, перемішавши з вапном, закопаєте їх – це теж сприятиме очищенню ділянок. Але спалювати відходи категорично забороняється. Взагалі, при проведенні на присадибних ділянках робіт треба ретельно дотримуватись правил гігієни.

З: Що можна сказати про практичне застосування досліджень відділу?

В: Переважно ми адресуємо свої рекомендації групі спеціалістів, створеній при АН УРСР. Останнім часом ми виробили 35 таких рекомендацій. Певну допомогу подали Держагропрому УРСР, Укрзеленбуду, Мінкомунгоспу республіки, іншим міністерствам і відомствам. Тож сподіваємось, що у спільній боротьбі з наслідками аварії прислужиться і доробок нашого колективу.

Хотілося б висловити й таке побажання. У цій роботі беруть участь вчені багатьох наукових закладів. І буває іноді так, що вони проводять схожі дослідження, а часом і дублюють один одного. Думаємо, настав час скоординувати наші зусилля. Саме такий підхід дасть можливість швидше ліквідувати шкоду, завдану аварією на Чорнобильській АЕС.

Радянська Україна, 1986 р., 27.11, № 273 (19778).

[1] Це, звичайно, брехня – данина антиалкогольній кампанії.

[2] А Б.С.Пристер дуже скептично ставиться до дезактивації люпином (“Здоров’ю людей ніщо не загрожує” під 21.04.1987 р.).