Села обличчя неповторне
О.Болясний, кор.«Київської правди». Іванківський район
Будови дружби і взаємовиручки
– Відверто кажучи, – зізнався комісар будівельного загону, заступник завідуючого відділом Тернопільського обкому партії П.Б.Вовчук, – будова ця, втім, як і всі попередні села, споруджені нами у Київській області, важлива не тільки для Київщини, а й для нас, тернопільців.
І пояснив чому. Уявіть знайому чи не кожному будівельнику ситуацію: треба спорудити відразу кілька об’єктів, всі – здавальні, а строки кваплять. Який найрозумніший вихід? Тільки один: не братися одразу за все, а зосередити техніку, людей на першорядних об’єктах [1]. І в такій послідовності здавати один об’єкт за одним. Що тут нового? Нічого, все відоме. Але одна справа знати про це, так би мовити, абстрактно, і зовсім інша – переконатися у цьому на власному досвіді. Так от, неодноразовими перемогами у республіканському соціалістичному змаганні серед колективів підрозділів Украгробуду, які споруджують у нашій області житло для евакуйованих із зони Чорнобильської АЕС, тернопільські будівельники завдячують передусім оцьому головному – вмінню оптимально розставити свої сили.
Споруджувані на Київщині об’єкти закріплені за районами і сільськими будівельними організаціями Тернопільщини. Всі ж разом склали один трудовий загін – будівельний підрозділ, який повністю відповідає за спорудження нового села, від «нуля» і до ключа.
– Набутий нами на будовах Київщини і, зокрема, на цьому майданчику, досвід організації швидкісного будівництва, ми взяли на озброєння і в себе вдома, – підсумував П.Б.Вовчук.
Так, справді, цей будівельний майданчик, що розкинувся на величезній площі поблизу села Варівськ Іванківського району, вражає. Хоч поки що будиночки, оздоблені у традиційному подільському стилі, чергуються з ще не завершеними фасадами й дахами, проте вже досить зримо бачиться майбутнє село, яке разом з навколишнім мальовничим лісом та річкою Жерева утворюватиме неповторний природно-архітектурний ансамбль. Одне слово, майбутній житловий комплекс на 110 дворів ні своїм обличчям, ні якістю споруд не поступатиметься вже зведеним раніше тернопільцями у нашій області селам.
У пам’яті ще свіжі спогади про гарячі трудові будні на спорудженні першого на Київщині села для переселенців – Тернопільського, що у Макарівському районі. Тоді тернопільські будівельники швидкісними темпами робіт випередили усі інші колективи Украгробуду. Приклад став мобілізуючим взірцем для колег з інших областей України. У надзвичайно стислі строки було виконано весь запланований на минулий рік обсяг робіт, евакуйовані одержали всі передбачені житлові будинки.
Проте на цьому крапку не поставили. Життя не стоїть на місці. Немало молодих одружилося, виявили бажання жити окремо від батьків, у багатьох сім’ях народилися діти, та хіба мало різних інших життєвих причин, через які виникла потреба продовжити житлове будівництво, ввести нові додаткові комплекси. Такі, приміром, як біля села Варівськ.
Хоч обсяги робіт тут трохи менші, ніж були при спорудженні вже названого села Тернопільського, проте підхід до важливої справи не менш діловий. Вже за перші півтора місяця роботи, до якої приступили у жовтні минулого року [2], тернопільці встигли спорудити фундаменти під усі споруди, звести більше половини загальної кількості коробок, прокласти водопровідну мережу, побудувати водонапірну башту, пробурити артезіанські свердловини – виконати робіт, більш як на один мільйон карбованців.
А після невеликої перерви, викликаної погодними умовами, роботи тут відновилися з подвійною силою. На будові сконцентрували понад тисячу чоловік, десятки машин і механізмів. Нині, у більшості будинків уже ведуться внутрішні роботи, завершується спорудження фельдшерсько-акушерського пункту, лазні, будинку сільради.
Темпи робіт високі. Планом на квітень було передбачено виконати будівельно-монтажних робіт на 520 тисяч карбованців. Та вже 20 числа 400 тисяч карбованців з цієї суми освоїли. У підвищених соціалістичних зобов’язаннях тернопільці передбачали до 1 травня спорудити 40 житлових будинків. Даного слова вони з честю додержали. До 1 червня будівельники мають здати всі об’єкти соцкультпобуту та очисні споруди.
Є ще одна характерна особливість цієї будови – значно ширша, ніж при спорудженні попередніх сіл, архітектурна палітра. Якщо на минулих будовах зовнішній вигляд споруд чи не повною мірою визначався винахідливістй й майстерністю самих будівельників, то на цьому майданчику архітектурне «обличчя» кожної споруди практично повною мірою закладено у типових проектах трьох серій, спеціально створених саме для Варівська колективом інституту «Тернопільоблагропроект». Це, звичайно, не означає, що для творчості самих будівельників вже нема простору – зовсім ні, їх винахідливість тут залишається не на останньому плані. Застосування ж нових проектів дає можливість ще більше заощадити час при будівництві села. При цьому вигляд будинків буде неповторним.
…На кожній споруді висить табличка із зазначенням району, який зводить цей об’єкт. Знайомі ще по будівництву попереднього села назви будівельних організацій: Гусятинська, Березанська [! Бережанська?], Лановецька… За назвами цих районів було поіменовано і вулиці у тому селі. Тут, у Варівську, назви вулиць поки що не визначено. Втім, не так уже це, очевидно, й важливо. Пам’ять про справи тернопільських будівельників залишиться передусім у їх трудових «автографах», які завжди будуть нагадувати про щиру руку дружби, допомоги, простягнуту нашим землякам.
Київська правда, 1987 р., 6.05, № 105 (18890).
[1] Існує спеціальна черга із об’єктів, які треба збудувати поза всякою чергою. В цій черзі виділяється група першочергових об’єктів, з яких знову утворюється черга (братів Стругацьких пригадуєте?)
[2] Преса про це не писала. Була вказівка припинити висвітлення ходу будівництва житла, а тепер надійшла вказівка знову висвітлювати.