Додаток
Валентин Кавунник
Опубліковані документи Канцелярії Міністра і Департаменту Чужоземних Зносин Міністерства закордонних справ УНР
Українська Народна Республіка, як суб’єкт міжнародних відносин, існувала з моменту підписання мирного договору 9 лютого 1918 року в Бересті (між Українською Народною Республікою з одної і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Оттоманською імперією з другої сторони) до укладання мирного договору 18 березня 1921 року в Ризі (між Польщею з однією та Російською Соціалістичною Федеративною Совітською Республікою та Українською Соціалістичною Совітською Республікою з другої сторони), а фактично до ратифікації Ризького миру у квітні 1921 року. «Україна», «Українська держава», «Ukrainian Republic», «République Démocratique Ukrainienne», «République Ukrainienne» є назвами однієї держави – Української Народної Республіки.
Дипломатичні документи УНР публікувалися в історичних працях:
Винниченко В. Відродження нації (історія української революції [марець 1917 р. – грудень 1919 р.]) / Володимир Винниченко; репринтне видання. – Київ, 1920. – Частина ІІІ. – 536 с.;
Христюк П. Замітки і матеріяли до історії української революції 1917–1920 рр. / Павло Христюк. – Відень, 1922. – Т. IV: відновлення й повалення УНР. – 192 с.;
Доценко О. Літопис української революції: матеріяли й документи до історії української революції / Олександр Доценко. – Тернопіль – Львів, 1924. – Т. 2. – кн. 5: Польща визнає самостійність України. – 400 с.;
Дорошенко Д. Історія України, 1917–1923. / Дмитро Дорошенко. – Ужгород, 1930–1932. – Т. 1: доба центральної ради. – 437 с.; – Т. 2: Українська гетьманська держава 1918 року. – 424 с.;
Лотоцький О. Сторінки минулого / Олександр Лотоцький. – Варшава, 1934. – ч. 3. – Кн. 4: в Царгороді. – 392 с.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції 1917–1921 / Ісаак Мазепа. – К.: Темпора, 2003. – 608 с.;
в збірниках:
Notes présentées par la mission diplomatique de la République Ukrainienne en Suisse aux représentants diplomatiques en Suisse (novembre 1918 a juin 1919). – Bern, 1919. – 44 p.
Notes présentées par la délégation de la République Ukrainienne a la Conférence de la paix a Paris (février – avril, 1919). – Paris, 1919. – 39 p.;
Notes présentées par la délégation de la République Ukrainienne a la Conférence de la paix a Paris (avril – juillet, 1919). – Paris, 1919. – 66 p.;
A collection of the notes and memories etc. presented by the Ukrainian special diplomatic mission in London to the British foreign office, ministers and the other persons and institutions / the Ukrainian press bureau. – London, 1919. – 64 p.;
Україна і Польща в документах (1918-1922) / Зібрав і зредагував Тарас Гунчак. – Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто: Наукове товариство ім. Шевченка, 1983. – Частина 1. – 456 с.;
Україна і Польща в документах (1918-1922) / Зібрав і зредагував Тарас Гунчак. – Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто: Наукове товариство ім. Шевченка, 1983. – Частина 2. – 468 с.;
Українська революція. Документи 1919–1921 / Редактор Тарас Гунчак. – Нью-Йорк, 1984. – 478 с. – (Джерела до новітньої історії України. – Т. 2);
Мирні переговори між Українською державою та РСФРР 1918 р. Протоколи і стенограми пленарних засідань / Упоряд. Олексій Лупандін. – Київ – Нью-Йорк – Філадельфія: Вид-во М. Коця, 1999. – 367 с.;
Листи Костя Мацієвича до Симона Петлюри (1920-1923 рр.) / Упорядкування, вступна стаття та коментарі Валерія Власенка. – Суми, 2009. – 128 с.;
Надія і розчарування українства. До 90-річчя підписання Варшавського договору між Українською Народною Республікою і Річчю Посполитою Польською / Володимир Сергійчук. – К.: ПП Сергійчук М., 2010. – 264 с.;
Сергійчук В. Неусвідомлення України. Ставлення світу до Української державності: погляд у 1917–1921 роки з аналізом сьогодення / Володимир Сергійчук. – 2-е вид., доповн. – К.: ПП Сергійчук М., 2012. – 872 с.;
Матяш І. Мушка Ю. Діяльність Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Угорщині: історія, спогади, архівні документи / Ірина Матяш, Юрій Мушка. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2005. – 400 с.;
Надзвичайна дипломатична місія УНР у Греції (1919–1920 рр.) / Упоряд., передм., комент. Василя Даниленка, Надії Миронець. – Кам.-Под.: Абетка, 2006. – 136 с.;
Історія української дипломатії: перші кроки на міжнародній арені (1917–1924 рр.): документи і матеріали / Авт. проекту Ірина Матяш. – К.: Вид-во гуманіст. л-ри, 2010. – 590 с.;
Українські дипломатичні представництва в Німеччині (1918–1922): документи і матеріали / Упоряд. Василь Даниленко, Наталя Кривець. – К.: Смолоскип, 2012. – 590 с.
Олександр Шульгин в українському державотворенні та міжнародній політиці / Збірник наукових праць та документів: Наукове видання / Упоряд. Валентина Піскун. – К.: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, 2016. – 432 с.
Опубліковані дипломатичні документи Канцелярії міністра та Департаменту чужоземних зносин упорядковано за структурою Міністерства закордонних справ УНР. Документи посольств, делегацій, дипломатичних, фінансово-торговельних, військово-санітарних місій розміщено в порядку початку фактичної діяльності цих представницьких організацій. Обіжники, інструкції, листи та справоздання в хронологічному порядку об’єднано в групи відповідно до посад їхніх авторів. Опис документа доповнений даними про збірник, де його було надруковано.
Міністерство закордонних справ
КАНЦЕЛЯРІЯ МІНІСТРА
Володимир Темницький, Міністр закордонних справ УНР (квітень – серпень 1919)
інструкція Михайлу Тишкевичу, 17 вересня 1919 (історія української дипломатії, с. 348–350).
Андрій Ніковський, Міністр закордонних справ УНР (травень 1920 – грудень 1921)
інструкція Івану Красковському, 24 червня 1920 (історія української дипломатії, с. 401–402);
інструкція Олександру Шульгину, 19 листопада 1920 (історія української дипломатії, с. 433–434);
інструкція для переговорів з представниками «Русского политического комитета» у Варшаві, листопад 1920 (українська революція, с. 270–271);
інструкція Костю Мацієвичу, 21 грудня 1920 (історія української дипломатії, с. 440–441);
інструкція Арнольду Марголіну, 10 січня 1921 (неусвідомлення україни, с. 336–337);
інструкція Леоніду Михайлову, 10 січня 1921 (історія української дипломатії, с. 449–450);
інструкція Костю Мацієвичу, 23 січня 1921 (історія української дипломатії, с. 453–454);
інструкція В’ячеславу Прокоповичу, 26 квітня 1921 (історія української дипломатії, с. 468–471);
інструкція Роману Смаль-Стоцькому, 19 квітня 1921 (українські дипломатичні представництва в німеччині, с. 401–402);
Іван Токаржевський-Карашевич, керуючий Міністерством закордонних справ УНР (січень 1922)
інструкція Олександру Шульгину, 9 лютого 1922 року (неусвідомлення україни, с. 96–98);
інструкція делегації на Конференцію в Генуї, 23 квітня 1923 (неусвідомлення україни, с. 105–112);
нота Міністру закордонних справ Польщі, 1 листопада 1923.
КАНЦЕЛЯРІЯ МІНІСТРА: відділ преси
«огляд стратегічного і політичного становища в Україні за 15–25 липня 1919» (українська революція, с. 24–27);
«огляд стратегічного і політичного становища в Україні за 15–31 серпня 1919» (українська революція, с. 28–44);
«огляд стратегічного і політичного становища в Україні за 1–5 жовтня 1919» (українська революція, с. 53–65);
«воєнно-політичний огляд, 31 жовтня 1919» (українська революція, с. 66–73);
«огляд подій в Україні за листопад-грудень 1919» (українська революція, с. 76–79);
«про ситуацію в Україні 10–19 січня 1920» (українська революція, с. 98–100);
«воєнно-політичний огляд, 23 грудня 1920» (українська революція, с. 402–407).
«огляд діяльності Міністерства закордонних справ УНР за липень 1920» (українська революція, с. 240–252);
«огляд діяльності Міністерства закордонних справ УНР за серпень 1920» (україна і польща в документах, ч. 2, с. 123–144);
«огляд діяльності Міністерства закордонних справ УНР за вересень 1920» (українська революція, с. 343–363);
«огляд діяльності Міністерства закордонних справ УНР за жовтень 1920» (українська революція, с. 309 –330);
ДЕПАРТАМЕНТ ЧУЖОЗЕМНИХ ЗНОСИН:
ДИПЛОМАТИЧНИЙ ВІДДІЛ
МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ:
мирний договір між УНР з одної і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Оттоманською імперією з другої сторони, 29 січня (9 лютого) 1918 (неусвідомлення україни, с. 48–52; історія української дипломатії, с. 84–86);
текст додаткового договору між Україною і Німеччиною 27 січня 1918 (історія української дипломатії, с. 87–95);
мирний договір між УНР і РСФСР, 12 червня 1918 (мирні переговори, с. 299–301; неусвідомлення україни, с. 209–211);
договір між УНР і Грузинською республікою, 5 грудня 1918 (неусвідомлення україни, с. 601–603).
політична конвенція між Польщею і УНР, 21 квітня 1920 (україна і польща в документах, ч. 2, с. 33 –35; неусвідомлення україни, с. 641–643; історія української дипломатії, с. 396–397);
військова конвенція між Польщею і УНР, 24 квітня 1920 (україна і польща в документах, ч. 2, с. 36–40, 41–45; надія і розчарування українства, с. 140–142; неусвідомлення україни, с. 641–643);
договір між УНР та Кубанським краєм, 7 серпня 1920 (українська революція, с .179–180);
конвенція між урядом УНР і Донською демократичною групою, 1921 (неусвідомлення україни, с. 191–193).
НОТИ, МЕМОРАНДУМИ:
Дмитро Дорошенко, Міністр закордонних справ УНР (травень – листопад 1918)
нота до посла Німеччини в Україні, 30 травня 1918 року (неусвідомлення україни, с. 348–350).
Володимир Чехівський, Міністр закордонних справ УНР (грудень 1918 – лютий 1919)
нота до всіх урядів, 28 грудня 1918 (неусвідомлення україни, с. 587–588);
нота комісару закордонних справ Росії, 5 січня 1918 (неусвідомлення україни, с. 257–258);
додаток: нота комісара закордонних справ Росії, 5 січня 1919 (відродження нації ч.3, с. 205-208; замітки і матеріяли т.4, с. 35-36; неусвідомлення україни, с. 221–223);
нота комісару закордонних справ Росії, 9 січня 1919 (відродження нації ч.3, с. 213-217; замітки і матеріяли т.4, с. 37-38; неусвідомлення україни, с. 223–226);
додаток: нота комісара закордонних справ Росії, 10 січня 1919 (відродження нації ч.3, с. 218-221; замітки і матеріяли т.4, с. 38-39; неусвідомлення україни, с. 227–229).
Володимир Темницький, Міністр закордонних справ УНР (квітень – серпень 1919)
нота до Міністра закордонних справ Фінляндії, 31 липня 1919 року (неусвідомлення україни, с. 689–690).
Андрій Ніковський, Міністр закордонних справ УНР (травень 1920 – грудень 1921)
нота до держав світу, 3 серпня 1920 (україна і польща в документах, ч. 2, с. 148–151);
меморандум до уряду Польщі, 3 серпня 1920 (історія української дипломатії, с. 411–412);
нота до Міністра закордонних справ Польщі, 30 серпня 1920 (історія української дипломатії, с. 420–421);
нота до Міністра закордонних справ Королівства сербів, хорватів і словенців, 8 червня 1921 (неусвідомлення україни, с. 806–809);
нота до всіх урядів, 17 вересня 1921 (українська революція, с. 446–447).
Іван Токаржевський-Карашевич, керуючий Міністерством закордонних справ УНР (січень 1922)
нота Міністру закордонних справ Польщі, 1 листопада 1923 (надія і розчарування українства, с. 248–249; неусвідомлення україни, с. 662–663).
ОБІЖНИКИ:
Володимир Темницький, Міністр закордонних справ УНР (квітень – серпень 1919)
обіжник у справі надсилання інформацій про діяльність посольств і місій, 12 червня 1919 (українські дипломатичні представництва в німеччині, с. 177–178);
обіжник у справі підпорядкування всіх спеціальних комісій і окремих державних урядовців дипломатичним посольствам та місіям, 24 червня 1919 (українські дипломатичні представництва в німеччині, с. 182–183; історія української дипломатії, с. 315).
Андрій Лівицький, керуючий Міністерством закордонних справ УНР (вересень 1919 – травень 1920)
обіжник у справі надсилання інформацій про діяльність посольств і місій, 28 жовтня 1919 (українські дипломатичні представництва в німеччині, с. 226–229);
обіжник у справі ведення політичної і дипломатичної діяльності виключно головами посольств і місій, 7 листопада 1919 (українська революція, с. 74–75; українські дипломатичні представництва в німеччині, с. 231–232);
обіжник у справі внутрішнього становища УНР, 22 грудня 1919 (літопис революції т.2, с. 364-366);
обіжник у справі суміщення Андрієм Лівицьким посад голови Місії в Польщі і Міністра закордонних справ УНР, лютий 1920 (історія української дипломатії, с. 386 –387).
обіжник у справі внутрішнього становища УНР, 10 березня 1920 (літопис революції т.2, с. 383-384).
Микола Багриновський, товариш керуючого Міністерством закордонних справ УНР (вересень 1919 – травень 1920)
обіжник у справі внутрішнього становища УНР, 21 січня 1920 (літопис революції т.2, с. 124);
обіжник у справі внутрішнього становища УНР, 21 січня 1920 (літопис революції т.2, с. 375-377);
Андрій Ніковський, Міністр закордонних справ УНР (травень 1920 – грудень 1921)
обіжник у справі союзу України з Польщею, 5 липня 1920 (українська революція, с. 148–149);
обіжник «становище уряду УНР до галицького питання», 14 грудня 1920 (українська революція, с. 396–399);
обіжник у справі Ліги Народів, 24 грудня 1920 (українська революція, с. 408–411);
обіжник у справі політичного становища Прибалтійських держав та успіхи політично-дипломатичної праці представництва УНР в цих державах, 31 січня 1921 (історія української дипломатії, с. 454–456);
обіжник у справі Міжнародної конференції Червоних хрестів, 21 лютого 1921 (історія української дипломатії, с. 458–549);
обіжник про політичну діяльність різних груп політичної еміграції, 10 квітня 1921 (українські дипломатичні представництва в німеччині, с. 390–400);
обіжник у справі взаємин із Кубанню, березень 1921 (неусвідомлення україни, с. 471–473);
обіжник «Загальна інструкція в справі організації конференції Союзу Причорноморських Держав», 21 квітня 1921 (історія української дипломатії, с. 466–468);
обіжник у справі можливого повстання в Україні, 28 жовтня 1921 (українська революція, с. 448–457);
Іван Токаржевський-Карашевич, керуючий Міністерством закордонних справ УНР (січень 1922)
обіжник, 8 серпня 1923 року (неусвідомлення україни, с. 264–266).
ДЕЛЕГАЦІЯ УНР НА МИРНУ КОНФЕРЕНЦІЮ В КИЄВІ
Сергій Шелухин, голова делегації (травень – вересень 1918)
нота Християну Раковському, голові делегації РСФРР, 24 травня 1918 (мирні переговори, с. 291-292);
додаток: нота Християна Раковського, 24 травня 1918 (мирні переговори, С. 292-295);
додаток: нота Християна Раковського, 24 травня 1918 (мирні переговори, С. 295-296);
додаток: нота Християна Раковського, 25 травня 1918 (мирні переговори, С. 296-297);
додаток: нота Християна Раковського, 14 червня 1918 (мирні переговори, С. 301-302);
справоздання «Записка голови української мирової делегації про мирові переговори з Росією», 31 липня 1918 (мирні переговори, С. 305-311; неусвідомлення україни, с. 211-221);
нота Християну Раковському, голові делегації РСФРР, 15 серпня 1918 (мирні переговори, с. 317-318);
нота Християну Раковському, голові делегації РСФРР, 31 серпня 1918 (мирні переговори, с. 318-319);
додаток: нота Християна Раковського, 10 вересня 1918 (мирні переговори, с. 324-326);
нота Християну Раковському, голові делегації РСФРР, 20 вересня 1918 (мирні переговори, с. 327-330);
нота Християну Раковському, голові делегації РСФРР, 26 вересня 1918 (мирні переговори, с. 335-338);
додаток: нота Християна Раковського, 26 вересня 1918 (мирні переговори, с. 331-334);
додаток: нота Християна Раковського, 26 вересня 1918 (мирні переговори, с. 338-340);
справоздання Дмитру Дорошенку, 2 вересня 1918 (мирні переговори, с. 319-323; історія української дипломатії, с. 262-266).
Петро Стебницький, голова делегації (жовтень 1918)
нота Християну Раковському, голові делегації РСФРР, 3 жовтня 1918 (мирні переговори, с. 341-343);
додаток: нота Християна Раковського, 3 жовтня 1918 (мирні переговори, С. 344);
нота Християну Раковському, голові делегації РСФРР, 3 жовтня 1918 (мирні переговори, с. 344-345);
нота Християну Раковському, голові делегації РСФРР, 7 жовтня 1918 (мирні переговори, с. 34-34);
справоздання Федору Лизогубу, 10 жовтня 1918 (історія української дипломатії, с. 271-272).
МІСІЯ УНР В РОСІЇ (МОСКВА)
Семен Мазуренко, голова місії (січень – серпень 1919)
справоздання Володимиру Темницькому, 1 серпня 1919 (неусвідомлення україни, с. 261-263).
ПОСОЛЬСТВО УНР В НІМЕЧЧИНІ (БЕРЛІН)
Федір Штейнгель, посол (червень 1918 – лютий 1919)
справоздання Дмитру Дорошенку, 6 липня 1918 (історія української дипломатії, с. 183-184; українські дипломатичні представництва в німеччині, с. 64-65);
додаток до справоздання, 6 липня 1918 (історія української дипломатії, с. 182-183);
лист до Дмитра Дорошенка, 12 липня 1918 (історія української дипломатії с. 186-187);
справоздання Дмитру Дорошенку, 12 липня 1918 (історія української дипломатії , с.184-185; українські дипломатичні представництва в німеччині, с. 66-67);
справоздання Дмитру Дорошенку, 12 липня 1918 (історія української дипломатії, с. 185; українські дипломатичні представництва в німеччині, с. 67);
лист до Дмитра Дорошенка, 18 липня 1918 (історія української дипломатії, с. 188-189);
лист до Дмитра Дорошенка, 30 липня 1918 (неусвідомлення україни, с. 599-600);
справоздання Федору Лизогубу та Дмитру Дорошенку, 8 жовтня 1918 (неусвідомлення україни, с. 354-357);
справоздання Дмитру Дорошенку, 9 жовтня 1918 (неусвідомлення україни, с. 357-359).
Микола Порш, посол (лютий 1919 – вересень 1920)
справоздання Володимиру Чехівському, 4 лютого 1919 (українські дипломатичні представництва в німеччині, с. 92-94);
справоздання Володимиру Темницькому, 25 квітня 1919 (українські дипломатичні представництва в німеччині, с. 155-157);
справоздання Володимиру Темницькому, 6 травня 1919 (українські дипломатичні представництва в німеччині, с. 259-265);
додаток до справоздання, 5 травня 1919 (українські дипломатичні представництва в німеччині, с. 158-159);
справоздання Володимиру Темницькому, 22 липня 1919 (українські дипломатичні представництва в німеччині, с. 197-198);
справоздання Андрію Лівицькому, 22 жовтня 1919 (українські дипломатичні представництва в німеччині, с. 221-222).
Роман Смаль-Стоцький, радник, керуючий посольством (серпень 1920 – березень 1923)
справоздання Андрію Ніковському, 27 лютого 1921 (україна і польща в документах, ч. 2, с. 353-361);
меморандум Міністру закордонних справ Німеччини, 4 березня 1923 (неусвідомлення україни, с. 372-373; українські дипломатичні представництва в німеччині, с. 468-469).
ПОСОЛЬСТВО УНР В АВСТРІЇ (ВІДЕНЬ)
В’ячеслав Липинський, посол (липень 1918 – червень 1919)
нота уряду Польщі, 16 листопада 1918 (notes presentees par la mission diplomatique de la republique ukrainienne en suisse, с. 14-16);
нота уряду Польщі, 4 грудня 1918 (notes presentees par la mission diplomatique de la republique ukrainienne en suisse, с. 29-31);
нота Міністру закордонних справ Австро-Угорської імперії, 24 липня 1919 (історія української дипломатії, с. 200).
Іван Токаржевський-Карашевич, радник (перший секретар) (червень 1918 – червень 1919)
справоздання 23 жовтня 1918 (історія української дипломатії, с. 202-204).
Григорій Сидоренко, посол (грудень 1919 – грудень 1921)
справоздання Андрію Ніковському, 24 липня 1920 (неусвідомлення україни, с. 761-769).
ПОСОЛЬСТВО УНР У БОЛГАРІЇ (СОФІЯ)
Олександр Шульгин, посол (червень – листопад 1918)
справоздання, 8 вересня 1918 (історія української дипломатії, с. 209-210).
ПОСОЛЬСТВО УНР В ОТТОМАНСЬКІЙ ІМПЕРІЇ (ЦАРГОРОД)
Микола Григорович Левицький, посол (березень – травень 1918)
справоздання Миколі Любинському, 29 квітня 1918 (неусвідомлення україни, с. 412-416);
справоздання Миколі Любинському, 30 квітня 1918 (неусвідомлення україни, с. 416-419);
справоздання Дмитру Дорошенку, 17 вересня 1918 (неусвідомлення україни, с. 678-679).
Михайло Суковкін, посол (листопад 1918 – квітень 1919)
справоздання Дмитру Дорошенку, 8 листопада 1918 (історія української дипломатії, с. 216-217).
Олександр Лотоцький, посол (квітень 1919 – березень 1920)
нота комісару Франції у Царгороді, 3 липня 1919 (сторінки минулого. в царгороді, с. 153-155);
нота представникам Антанти у Царгороді, 9 серпня 1919 (сторінки минулого. в царгороді, с. 158-159);
нота комісару Франції у Царгороді, 10 серпня 1919 (сторінки минулого. в царгороді, с. 155-156);
нота комісару Великої Британії у Царгороді, 9 вересня 1919 (сторінки минулого. в царгороді, с. 167-168);
нота комісару Франції у Царгороді, 23 вересня 1919 (сторінки минулого. в царгороді, с. 159-160);
нота комісару Франції у Царгороді, 24 вересня 1919 (сторінки минулого. в царгороді, с. 156-157);
нота комісару Великої Британії у Царгороді, 25 вересня 1919 (сторінки минулого. в царгороді, с. 160);
нота комісару Великої Британії у Царгороді, 29 вересня 1919 (сторінки минулого. в царгороді, с. 168-169);
нота комісару Великої Британії у Царгороді, 9 жовтня 1919 (сторінки минулого. в царгороді, с. 170-172);
нота представникам Антанти у Царгороді, 9 жовтня 1919 (сторінки минулого. в царгороді, с. 163-164);
нота представникам Антанти у Царгороді, 6 грудня 1919 (сторінки минулого. в царгороді, с. 164-165);
нота представникам Антанти у Царгороді, 6 січня 1920 (сторінки минулого. в царгороді, с. 165-167);
нота Міністру закордонних справ Оттоманської імперії, 13 лютого 1920 (сторінки минулого. в царгороді, с. 161-163);
Іван Токаржевський-Карашевич, радник (серпень 1919 – грудень 1921)
справоздання Олександру Лотоцькому, 15 березня 1920 (лотоцький сторінки минулого. в царгороді, с. 172-173; неусвідомлення україни, с. 426-428);
нота Міністру закордонних справ Оттоманської імперії, 15 березня 1920 (сторінки минулого. в царгороді, с. 173-174);
справоздання Андрію Ніковському, 25 грудня 1920 (історія української дипломатії, с. 441-443);
справоздання Андрію Ніковському, 28 березня 1921 (неусвідомлення україни, с. 428-430);
справоздання Андрію Ніковському, 30 березня 1921 (неусвідомлення україни, с. 606-609);
справоздання Андрію Ніковському, 20 травня 1921 (неусвідомлення україни, с. 431-435).
ПОСОЛЬСТВО УНР У ФІНЛЯНДІЯ (ГЕЛЬСІНГФОРС)
Костянтин Лоський, посол (жовтень 1918 – жовтень 1919)
справоздання Дмитру Дорошенку, 21 жовтня 1918 (історія української дипломатії, с. 219-220);
справоздання Дмитру Дорошенку, 22 жовтня 1918 (неусвідомлення україни, с. 686-687; історія української дипломатії, с. 220-221);
(переклад з французької) справоздання Володимиру Темницькому, 18 червня 1919 (історія української дипломатії, с. 317-319).
Микола Залізняк, виконувач обов’язків посла (жовтень 1919 – липень 1920)
справоздання, листопад 1919 (неусвідомлення україни, с. 690-695).
МІСІЯ УНР У ШВЕЙЦАРІЇ (БЕРН)
Євмен Лукашевич, голова місії (жовтень 1918 – липень 1919)
нота голові уряду Швейцарії, 13 листопада 1918 (notes presentees par la mission diplomatique de la republique ukrainienne en suisse, с. 3-8);
меморандум голові уряду Швейцарії, 22 листопада 1918 (notes presentees par la mission diplomatique de la republique ukrainienne en suisse, с. 18-28);\
меморандум голові уряду Швейцарії, листопад 1918 (notes presentees par la mission diplomatique de la republique ukrainienne en suisse, с. 32-37);
нота голові уряду Швейцарії, 1 травня 1919 (notes presentees par la mission diplomatique de la republique ukrainienne en suisse, с. 38-39);
нота голові уряду Швейцарії, 24 травня 1919 (notes presentees par la mission diplomatique de la republique ukrainienne en suisse, с. 40-44).
Микола Василько, голова місії (липень 1919 – серпень 1923)
лист Костю Мацієвичу, 24 листопада 1919 (україна і польща в документах, ч. 1, с. 424-428);
лист Симону Петлюрі, 27 листопада 1919 (україна і польща в документах, ч. 1, с. 428-430);
лист Симону Петлюрі, 20 січня 1920 (україна і польща в документах, ч. 2, с. 8-9);
лист Андрію Лівицькому, 2 лютого 1920 (україна і польща в документах, ч. 2, с. 10);
нота Мирній конференції у Спа (Бельгія), 16 липня 1920 (історія української дипломатії с. 404-407);
справоздання Симону Петлюрі, 26 серпня 1920 (історія української дипломатії, с. 415-417);
справоздання Андрію Ніковському, 16 грудня 1920 (історія української дипломатії, с. 439-440).
ДЕЛЕГАЦІЯ УНР НА МИРНУ КОНФЕРЕНЦІЮ В ПАРИЖІ
Григорій Сидоренко, голова делегації (січень – серпень 1919)
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 10 лютого 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (fevrier – avril, 1919), с. 5-8);
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 10 лютого 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (fevrier – avril, 1919), с. 9-11);
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 12 лютого 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (fevrier – avril, 1919), с. 12-15);
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 25 лютого 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (fevrier – avril, 1919), с. 16-18);
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 5 березня 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (fevrier – avril, 1919), с. 19-20);
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 18 березня 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (fevrier – avril, 1919), с. 21-22);
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 27 березня 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (fevrier – avril, 1919), с. 23-25);
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 28 березня 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (fevrier – avril, 1919), с. 26-27);
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 4 квітня 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (fevrier – avril, 1919), с. 28-29);
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 7 квітня 1919 (notes presentees par la delegation de la république ukrainienne a la conference de la paix a paris (fevrier – avril, 1919), с. 30-31);
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 11 квітня 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (fevrier – avril, 1919), с. 32-37);
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 18 квітня 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (fevrier – avril, 1919), с. 38-39);
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 23 квітня 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (avril – juillet, 1919), с. 7-8);
нота президенту українсько-польської комісії в Парижі (Франція), 30 квітня 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (avril – juillet, 1919), с. 9-10);
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 9 травня 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (avril – juillet, 1919), с. 11-12);
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 17 травня 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (avril – juillet, 1919), с. 13-17);
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 27 травня 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (avril – juillet, 1919), с. 18-20);
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 29 травня 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (avril – juillet, 1919), с. 21-23);
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 30 травня 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (avril – juillet, 1919), с. 24-26);
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 6 червня 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (avril – juillet, 1919), с. 27-30);
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 2 липня 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (avril – juillet, 1919), с. 31-39);
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 3 липня 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (avril – juillet, 1919), с. 40-43);
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 5 липня 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (avril – juillet, 1919), с. 44-45);
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 5 липня 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (avril – juillet, 1919), с. 46-47);
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 7 липня 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (avril – juillet, 1919), с. 48-50);
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 10 липня 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (avril – juillet, 1919), с. 51-52);
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 11 липня 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (avril – juillet, 1919), с. 53-58);
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 15 липня 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (avril – juillet, 1919), с. 59-61);
нота президенту Мирної конференції в Парижі (Франція), 15 липня 1919 (notes presentees par la delegation de la republique ukrainienne a la conference de la paix a paris (avril – juillet, 1919), с. 62-66);
Михайло Тишкевич, голова делегації (вересень 1919 – січень 1921)
нота голові Уряду Франції, 12 вересня 1919 (українська революція, с. 50-51);
(переклад з французької) нота голові Уряду Франції, 6 жовтня 1919 (історія української дипломатії, с. 355-357);
справоздання Андрію Ніковському, 20 липня 1920 (історія української дипломатії, с. 408-409);
відкритий лист, 21 жовтня 1920 (українська революція, с. 399-401);
нота голові Уряду Франції, 11 листопада 1920 (україна і польща в документах, ч. 2, с. 247-248).
Олександр Шульгин, член делегації (квітень – вересень 1919)
справоздання Симону Петлюрі, вересень 1919 (олександр шульгин в українському державотворенні, с. 180-187);
Петро Адамович, військовий аташе (жовтень 1919 – листопад 1920)
справоздання Михайлу Тишкевичу, 21 січня 1920 (неусвідомлення україни, с. 319-325).
Володимир Колосовський, військовий аташе (1920–1921)
справоздання Андрію Ніковському, 25 жовтня 1920 (українська революція, с. 290-292; неусвідомлення україни, с. 302-304);
справоздання Андрію Ніковському, 30 жовтня 1920 (історія української дипломатії, с. 421-424);
справоздання Андрію Ніковському, 6 листопада 1920 (українська революція, с. 335-337);
лист Віктору Зелінському, 8 листопада 1920 (українська революція, с. 337-338).
ДЕЛЕГАЦІЯ УНР ДО ЛІГИ НАЦІЙ (ЖЕНЕВА)
Олександр Шульгин, голова делегації (листопад – грудень 1920)
лист Андрію Ніковському, 4 листопада 1920 (олександр шульгин в українському державотворенні, с. 187-188);
лист Андрію Ніковському, 8 листопада 1920 (олександр шульгин в українському державотворенні, с. 189-191);
лист Андрію Ніковському, 12 листопада 1920 (олександр шульгин в українському державотворенні, с. 191-194);
лист Арнольду Марголіну, 15 листопада 1920 (олександр шульгин в українському державотворенні, с. 194-195);
лист Андрію Ніковському, 18 листопада 1920 (олександр шульгин в українському державотворенні, с. 196-200);
лист Андрію Ніковському, 22 листопада 1920 (олександр шульгин в українському державотворенні, с. 200-201);
лист Андрію Ніковському, 25 листопада 1920 (олександр шульгин в українському державотворенні, с. 202-206);
справоздання Андрію Ніковському, 7 грудня 1920 (надія і розчарування українства, с. 205-211; неусвідомлення україни, с. 79-86; олександр шульгин в українському державотворенні, с. 212-219);
справоздання Андрію Ніковському, 25 грудня 1920 (олександр шульгин в українському державотворенні, с. 219-229).
МІСІЯ УНР У ФРАНЦІЇ (ПАРИЖ)
Олександр Шульгин, голова місії (березень 1921 – серпень 1922)
лист Андрію Ніковському, 12 червня 1921 (олександр шульгин в українському державотворенні, с. 229-234);
лист Андрію Ніковському, 20 червня 1921 (олександр шульгин в українському державотворенні, с. 235-236);
(переклад з французької) меморандум голові Уряду Франції, 24 червня 1921 (неусвідомлення україни, с. 87-95; олександр шульгин в українському державотворенні, с. 236-246);
лист Андрію Ніковському, 28 червня 1921 (олександр шульгин в українському державотворенні, с. 246-249);
лист Андрію Ніковському, 8 липня 1921 (олександр шульгин в українському державотворенні, с. 249-253);
лист Симону Петлюрі, 11 серпня 1921 (олександр шульгин в українському державотворенні, с. 253-261);
лист Івану Токаржевському-Карашевичу, 20 червня 1921 (олександр шульгин в українському державотворенні, с. 261-266).
МІСІЯ УНР У ЧЕХО-СЛОВАЧЧИНІ (ПРАГА)
Максим Славинський, голова місії (лютий 1919 – травень 1923)
справоздання Симону Петлюрі, 9 серпня 1919 (історія української дипломатії, с. 336-338).
МІСІЯ УНР У ГОЛЛАНДІЇ ТА БЕЛЬГІЇ (ГААГА ТА БРЮССЕЛЬ)
Андрій Яковлів, голова місії, січень 1919 (до Голландії), березень 1920 (до Бельгії) – грудень 1922)
нота до послів Великої Британії, США, Франції, Італії, Японії, Бельгії, Румунії в Голландії, 25 жовтня 1919 (українська революція, с. 44-52);
справоздання Андрію Ніковському, червень 1920 (неусвідомлення україни, с. 752-754; 811-814).
МІСІЯ УНР В УГОРЩИНІ (БУДАПЕШТ)
Микола Галаган, голова місії (лютий 1919 – вересень 1920)
справоздання Володимиру Темницькому, 30 серпня 1919 (діяльність надзвичайної дипломатичної місії унр в угорщині, с. 217-220);
справоздання Андрію Лівицькому, 4 листопада 1919 (діяльність надзвичайної дипломатичної місії унр в угорщині, с. 221-224);
справоздання Андрію Лівицькому, 24 грудня 1919 (діяльність надзвичайної дипломатичної місії унр в угорщині, с. 237-238);
справоздання Андрію Ніковському, 14 липня 1920 (діяльність надзвичайної дипломатичної місії унр в угорщині, с. 252-254).
МІСІЯ УНР У ДАНІЇ (КОПЕНГАГЕН)
Дмитро Левицький, голова місії (січень 1919 – лютий 1921)
нота Міністру закордонних справ Данії (україна і польща в документах, ч. 2, с. 15-18);
справоздання Андрію Ніковському, 12 лютого 1921 (неусвідомлення україни, с. 732-734).
МІСІЯ УНР У ГРЕЦІЇ (АФІНИ)
Федір Матушевський, голова місії (березень – жовтень 1919)
справоздання Володимиру Темницькому, 19 квітня 1919 (надзвичайна дипломатична місія унр у греції, с. 50-86);
справоздання Володимиру Темницькому, 8 (21) серпня 1919 (надзвичайна дипломатична місія унр у греції, с. 86-92; історія української дипломатії, с. 327-335);
справоздання Володимиру Темницькому, 11 (24) серпня 1919 (надзвичайна дипломатична місія унр у греції , с. 94-106);
справоздання Володимиру Темницькому, 12 (25) серпня 1919 (надзвичайна дипломатична місія унр у греції , с. 106-108).
Модест Левицький, виконувач обов᾽язків голови місії (жовтень 1919 – серпень 1920)
справоздання Андрію Лівицькому, 22 листопада 1919 (неусвідомлення україни, с. 725-728);
справоздання Андрію Лівицькому, 9 грудня 1919 (історія української дипломатії, с. 366-369).
МІСІЯ УНР В ІТАЛІЇ (РИМ)
Дмитро Антонович, голова місії (січень – листопад 1919)
справоздання Володимиру Чехівському, 9 лютого 1919 (історія української дипломатії, с. 302-303);
справоздання Костю Мацієвичу, 24 березня 1919 (історія української дипломатії, с. 309-310);
додаток: справоздання 24 березня 1919 (історія української дипломатії, с. 308);
справоздання Андрію Лівицькому, 21 вересня 1919 (неусвідомлення україни, с. 502-503);
справоздання Андрію Лівицькому, 16 жовтня 1919 (неусвідомлення україни, С. 503-504).
Василь Мазуренко, заступник голови місії (травень 1919 – грудень 1921)
справоздання «Короткий огляд діяльності української дипломатичної місії в Італії за час з 5 травня по 1 серпня 1919 року» Володимиру Темницькому, 16 серпня 1919 (неусвідомлення україни, с. 492-502; історія української дипломатії, с. 338-346).
МІСІЯ УНР У ВАТИКАНІ
Микола Лучинський, секретар місії
справоздання Андрію Лівицькому, 25 жовтня 1919 (неусвідомлення україни, с. 544-548).
МІСІЯ УНР У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ (ЛОНДОН)
Микола Стаховський, голова місії (травень – вересень 1919)
нота посольству Великої Британії у Швеції, 17 березня 1919 (a collection of the notes and memories, с. 5);
нота посольству Великої Британії у Швеції, 24 березня 1919 (a collection of the notes and memories, с. 6);
нота посольству Великої Британії у Данії, 9 квітня 1919 (a collection of the notes and memories, с. 7-9);
нота посольству Великої Британії у Данії, 23 квітня 1919 (a collection of the notes and memories, с. 10);
нота Міністру закордонних справ Великої Британії, 13 червня 1919 (a collection of the notes and memories, с. 11-15);
нота Міністру закордонних справ Великої Британії, 13 червня 1919 (a collection of the notes and memories, с. 16-17);
нота Міністру закордонних справ Великої Британії, 21 червня 1919 (a collection of the notes and memories, с. 18-20);
нота Міністру закордонних справ Великої Британії, 4 липня 1919 (a collection of the notes and memories, с. 21);
нота Міністру закордонних справ Великої Британії, 7 липня 1919 (a collection of the notes and memories, с. 22-23);
нота Міністру закордонних справ Великої Британії, 24 липня 1919 (a collection of the notes and memories, с. 24-26);
нота Міністру закордонних справ Великої Британії, 25 липня 1919 (a collection of the notes and memories, с. 27-30);
нота Міністру закордонних справ Великої Британії, 29 липня 1919 (a collection of the notes and memories, с. 31-32);
нота Міністру закордонних справ Великої Британії, 7 серпня 1919 (a collection of the notes and memories, с. 33-35);
нота Міністру закордонних справ Великої Британії, 8 серпня 1919 (a collection of the notes and memories, с. 36-40);
нота Міністру закордонних справ Великої Британії, 20 серпня 1919 (a collection of the notes and memories, с. 41);
нота Міністру закордонних справ Великої Британії, 23 серпня 1919 (a collection of the notes and memories, с. 42-43; українська революція, с. 51-52);
нота Міністру закордонних справ Великої Британії, 30 серпня 1919 (a collection of the notes and memories, с. 44-45);
нота Міністру закордонних справ Великої Британії, 17 вересня 1919 (a collection of the notes and memories, с. 46-48);
меморандум представникам Естонії, Латвії, Литви, України, Грузії, 9 вересня 1919 (a collection of the notes and memories, с. 49-50);
меморандум Міністру закордонних справ Великої Британії, 16 вересня 1919 (a collection of the notes and memories, с. 51-64).
Арнольд Марголін, голова місії (січень – вересень 1920)
(переклад з англійської) Міністру закордонних справ Великої Британії, 10 лютого 1920 (неусвідомлення україни, с. 63-65);
справоздання Андрію Лівицькому, 10 березня 1920 (неусвідомлення україни, с. 325-326);
справоздання Андрію Ніковському, 16 липня 1920 (неусвідомлення україни, с. 326-331);
Ярослав Олесницький, радник, виконувач обов’язків голови місії (травень 1919 – вересень 1920)
справоздання Андрію Ніковському, 10 березня 1921 (надія і розчарування українства, с. 221-223; неусвідомлення україни, с. 660-662).
МІСІЯ УНР У США (ВАШИНГТОН)
Юліан Бачинський, голова місії (липень 1919 – квітень 1921)
(переклад з англійської) нота Президенту США, 12 лютого 1920 (неусвідомлення україни, с. 708-709);
(переклад з англійської) нота Державному секретарю США, 23 квітня 1921 (неусвідомлення україни, с. 719-723).
МІСІЯ УНР В РУМУНІЇ (БУХАРЕСТ)
Мацієвич Кость, голова місії (жовтень 1919 – грудень 1922)
лист Миколі Васильку, 23 листопада 1920 (україна і польща в документах, ч. 1, с. 416-418);
лист Симону Петлюрі, 1 березня 1920 (листи мацієвича до петлюри, с. 11-15);
лист Симону Петлюрі, 6 березня 1920 (листи мацієвича до петлюри, с. 15-20);
лист Симону Петлюрі, 7 березня 1920 (листи мацієвича до петлюри, с. 20-24);
лист Симону Петлюрі, 13 серпня 1920 (листи мацієвича до петлюри, с. 24-27);
лист Симону Петлюрі, 2 жовтня 1920 (листи мацієвича до петлюри, с. 28-31);
лист Симону Петлюрі, 14 лютого 1921 (листи мацієвича до петлюри, с. 42-43);
лист Симону Петлюрі, 19 лютого 1921 (історія української дипломатії, с. 456-458; листи мацієвича до петлюри, с. 43-45);
лист Симону Петлюрі, 28 лютого 1921 (історія української дипломатії, с. 459-461; історія української дипломатії, с. 45-47);
лист Симону Петлюрі, 19 травня 1921 (листи мацієвича до петлюри, с. 48-50);
лист Симону Петлюрі, 6 вересня 1921 (листи мацієвича до петлюри, с. 50-53);
лист Симону Петлюрі, 12 жовтня 1921 (листи мацієвича до петлюри, с. 53-57);
лист Івану Огієнку, 19 вересня 1922 (історія української дипломатії, с. 475-477).
МІСІЯ УНР В ПОЛЬЩІ (ВАРШАВА)
Андрій Лівицький, голова місії (жовтень 1919 – жовтень 1920)
нота уряду Польщі, 2 жовтня 1919 (надія і розчарування українства, с. 43-44);
заява, 28 жовтня 1919 (надія і розчарування українства, с. 47-48);
заява, 12 листопада 1919 (літопис революції т.2, с.43-46; надія і розчарування українства, с. 61-64);
декларація, 2 грудня 1919 (україна і польща в документах, ч. 1, с. 435-437; надія і розчарування українства, с. 69-73);
нота урядові Польщі, 2 грудня 1919 (надія і розчарування українства, с. 91-94);
справоздання Ісааку Мазепі, 3 грудня 1919 (літопис революції т.2, 72-75)
(переклад з французької) нота урядові Польщі, 17 лютого 1920 (українська революція, с. 100-102);
лист Симону Петлюрі, 31 серпня 1920 (надія і розчарування українства, с. 163-164).
Леонід Михайлів, заступник голови місії (жовтень 1919 – березень 1921)
справоздання Андрію Ніковському, 10 листопада 1920 (надія і розчарування українства, с. 186-191);
справоздання Андрію Ніковському, 1 січня 1921 (україна і польща в документах, ч. 2, с. 315-317; історія української дипломатії, с. 443-445).
МІСІЯ УНР ДО ЕСТОНІЇ (РЕВЕЛЬ)
Євген Голіцинський, голова місії (листопад 1919 – жовтень 1920)
справоздання Андрію Лівицькому, 1 лютого 1919 (історія української дипломатії, с. 381-385);
справоздання Симону Петлюрі, 12 лютого 1920 (історія української дипломатії, с. 385-386);
справоздання Андрію Лівицькому, 1 березня 1920 (історія української дипломатії, с. 390-392);
Михайло Паращук, секретар місії (листопад 1919 – січень 1921)
справоздання Андрію Ніковському, 25 грудня 1920 (неусвідомлення україни, с. 775-776).
ВІЙСЬКОВА МІСІЯ УНР В ПОЛЬЩІ (ВАРШАВА)
Віктор Зелінський, генерал-поручник, голова місії (лютий 1920 – березень 1921)
справоздання Симону Петлюрі, 21 серпня 1920 (українська революція, с. 194-196);
справоздання Симону Петлюрі, В’ячеславу Пропоковичу, Андрію Ніковському, 27 серпня 1920 (українська революція, с. 206-209);
додаток: Kapoustiansky, colonel de l’Etat-major Général «Le rôle de l’armée ukrainienne dans la lute engagée sur le front polono-ukrainien», 25 серпня 1920 (українська революція, с. 201-206);
справоздання Симону Петлюрі, В’ячеславу Пропоковичу, Андрію Ніковському 27 серпня 1920 (неусвідомлення україни, с. 331-336);
справоздання Симону Петлюрі, В’ячеславу Пропоковичу, Андрію Ніковському, 27 серпня 1920 (українська революція, с. 210-212);
справоздання Симону Петлюрі, 10 вересня 1920 (українська революція, с. 213-215);
справоздання Симону Петлюрі, В’ячеславу Прокоповичу, 14 вересня 1920 (українська революція, с. 217-219);
справоздання Симону Петлюрі, Володимиру Сальському, 22 вересня 1920 (українська революція, с. 230-237);
лист Володимиру Колосовському, 6 жовтня 1920 (українська революція, с. 260-263);
справоздання Симону Петлюрі, 6 жовтня 1920 (українська революція, с. 263-268);
справоздання Симону Петлюрі, 15 жовтня 1920 (українська революція, с. 278-280);
справоздання Симону Петлюрі, 21 жовтня 1920 (українська революція, с. 282-286);
справоздання Симону Петлюрі, В’ячеславу Пропоковичу, Андрію Ніковському, 29 жовтня 1920 (українська революція, с. 296-298);
справоздання Симону Петлюрі, 29 жовтня 1920 (українська революція, с. 293-295);
справоздання Симону Петлюрі, 30 жовтня 1920 (українська революція, с. 298-300);
справоздання Симону Петлюрі, Андрію Лівицькому, Андрію Ніковському, 30 жовтня 1920 (українська революція, с. 301-304);
додаток: лист Михайла Кочубея Симону Петлюрі, 20 жовтня 1920 (українська революція, с. 306-308);
додаток: стаття Михайла Кочубея «Украинский вопрос», 25 жовтня 1920 (українська революція, с. 304-306);
справоздання Симону Петлюрі, 8 листопада 1920 (неусвідомлення україни, с. 130-133);
справоздання Симону Петлюрі, 10 листопада 1920 (українська революція, с. 338-341);
лист Володимиру Колосовському, 21 листопада 1920 (українська революція, с. 364-366);
нота голові французької військової місії у Польщі, 7 березня 1921 (україна і польща в документах, ч. 2, с. 364-375).
МІСІЯ УНР В ЛАТВІЇ (РИГА)
Володимир Кедровський, голова місії (січень 1920 – січень 1921)
справоздання Андрію Ніковському, 22 листопада 1920 (неусвідомлення україни, с. 793-798);
Микола Святогорців, секретар місії (січень – квітень 1920)
справоздання, 20 квітня 1920 (неусвідомлення україни, с. 783-785).
ДЕЛЕГАЦІЯ УНР НА МИРНУ КОНФЕРЕНЦІЮ В РИЗІ
Сергій Шелухин, голова делегації (жовтень 1920)
нота нота голові польської делегації на Мирну конференцію в Ризі, 7 жовтня 1920 (історія української дипломатії, с. 425-426);
лист Андрію Ніковському, 4 листопада 1920 (історія української дипломатії, с. 427-432).
Опубліковано
Архів Української Народної Республіки. Міністерство закордонних справ. Дипломатичні документи від Версальського до Ризького мирних договорів (1919–1921) / Упоряд.: Валентин Кавунник. – Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 2016. – С. 19-37.