Географічний покажчик

Пивовар А.В.

До географічного покажчика внесені всі топоніми, що зустрічаються в документах та примітках до них, включаючи власні назви мікроландшафтних урочищ (балки, яри, могили, острови, озера, скелі, броди) та об’єктів, пов’язаних з природокористуванням (лісові стінки, дубини, луги, байраки, пасіки, млини, греблі, грунти тощо). Всі однойменні назви подані окремо з відповідними уточненнями щодо їх орієнтовного місцезнаходження.

У згадках про категорію населених пунктів (містечко, село, слобода, сільце, хутір), як правило, приводиться їх останній статус на початок 50-х років ХVIII століття. У більшості випадків зазначена також наявна інформація про полкову чи сотенну приналежність населених пунктів (переважно це поселення суміжних районів Гетьманщини). Щодо поселень на території Задніпрських місць, така інформація свідомо опущена, враховуючи, що за досить короткий період тут було утворено кілька нових сотень. Не відзначались особливою сталістю також межі останніх. Брак відповідної інформації у покажчику, особливо стосовно маловідомих хуторів і слобідок, компенсується їх прив’язкою до географічних об’єктів, що дозволяє отримати більш чітке уявлення про місце розташування поселень.

Основні різночитання у власних назвах, які досить часто зустрічаються в документах, зазначені в дужках або супроводжуються відповідними відсилками. У випадку подвійних назв вони приводяться окремо.

Покажчик топонімів доповнює перелік слобід, хуторів, пасік, земельних та інших володінь (байраки, лісові стінки, млини, греблі, винокурні, грунти, орні поля, сінокоси, острови, озера, рибні та звірині ловлі тощо) за їх власниками. До цього переліку включені всі згадки про їх попередніх і наступних власників, що зустрічаються в документах із зазначенням імен та соціально-службового статусу відповідних осіб. У більшості випадків вони згруповані за принципом спадкоємності та родинних зв’язків, які нерідко простежуються від часів приналежності території Задніпрських місць до колишнього Чигиринського полку [Багато із спадкоємців козаків Чигиринського полку, зазначених у його найбільш відомому реєстрі 1649 року, можна відшукати також у прізвищах інших задніпрських жителів, які не потрапили до переліку власників, але фактично у повному обсязі представлені в їх поіменних списках (понад 6 тис. прізвищ), вкючених у це видання]. При розподілі об’єктів власності між правонаступниками вони зазначені окремо. Не виключено також, що багато одних і тих же прізвищ, які зустрічаються у покажчику, є також генеалогічно спорідненими, але це потребує вже більш детального дослідження, яке спеціально не ставилось перед цим виданням. Головне призначення переліку слобід, хуторів, пасік, земельних та інших володінь за їх власниками – це, насамперед, можливість надати додаткову, документально підтверджену інформацію про походження назв топонімів з основного переліку, більшість з яких безпосередньо пов’язані також з історією поселень на території краю.

Крім того, в окремий розділ географічного покажчика включені згадки про церкви і монастирі, включаючи наявні посилання на їх священиків чи інших посадових осіб. Незалежно від характеру згадок, до переліку включені повні назви церков і монастирів, уточнені в необхідних випадках з інших джерел.

* * *

маловідомі поселення Гусарського полку Нової Сербії на карті Р.Дзанноні (Горма, Журавка, Рільна, Кулін, Зелена, Корнієво, Комарівка, Юркіна, Удрайка, Запілля, Колпінка, Загорський, Новлінський, Ліски, Томаково, Новий двір, Крутоярський) 300

маловідомі поселення Пандурського полку Нової Сербії на карті Р.Дзанноні (Запів’я, Ладрениця, Юліна, Боровці, Золнівка, Мондорловка Мала, Липівка, Чорна, Рубівка, Щацьк, Гусагва, Тисня, Огородка) 301

поселення Слобідського козачого полку на карті Р.Дзанноні (Межирічка, Канар’я, Берізка, Богданова, Опочна, Нікольська, Піщаний Брід, Розкольнича, Мала Красна, Костовата, Удрайка, Калинівка Мала, Баравінка, Прилуки, Марінський, Іваново, Белінка, Селехова, Свидівка) 301

Опубліковано: Пивовар А.В. Поселення задніпрських місць до утворення Нової Сербії в документах середини ХVІІІ століття. – К. : Академперіодика, 2003 р., c. 305 – 321.