Некрополь Пантікапея

Ольговський С.Я.

Біля Пантікапея розміщався великий ґрунтовий і курганний некрополь. У VI–V ст. до н.е. померлих ховали на північному і південному схилах гори Мітрідат. Згодом ранні поховання опинились під забудовою. Поховання здійснювались у звичайних ямах, викопаних у землі або вирубаних у скелі, перекритих кам’яними плитами або дошками, зафіксовані поховання у кам’яних або сирцевих склепах. Практично всі поховання північного схилу орієнтовані головою на схід, тоді як на південному схилі зустрічається південна, північна або північно-східна орієнтація. Значно менше зафіксовано тілоспалень, коли прах поміщали в амфори або в інші посудини, які лишали на місці вогнища або закопували у невеличку круглу або чотирикутну ямку. Над похованнями, незалежно від їх типу, насипали могильний пагорб, над яким відбували тризну. У могилу ставили декілька посудин, іноді амфори. Жіночі поховання супроводжувались прикрасами, дзеркалами, чоловічі — зброєю, стригелями. Коштовні речі, теракоти до могил клали рідко.

Територія некрополя IV–III ст. до н.е. розширюється у північному і південному напрямках, охоплюючи прилеглі до гори Мітрідат підвищення і доходячи до урочища Глинище, а також до Золотого кургану і Царського кургану-усипальниці, в якому, ймовірно, поховано Левкона І або Перисада І. Визначаються ділянки, призначені для поховання представників різних соціальних груп. На південь від міста, на гребні гірського хребта Юз-Оба знаходився курганний могильник, де ховали пантікапейську знать. Обряд поховання зберігся таким же, як і в попередню добу.

У ІІ–І ст. до н.е. разом із звичайними типами могил з’являються підбійні могили, збільшується кількість поховань із тілоспаленням. Переважає східна орієнтація в розташуванні покійників, але зустрічається південна і північна. Над могилами ставили надгробні стели із зображенням побутових і заупокійних сцен. Зустрічаються кам’яні розписні склепи.

На межі І ст. до н.е. і І ст. н.е. переважає обряд тілопокладення. Зростає кількість підбійних могил і земляних склепів. Зустрічаються кам’яні двокамерні склепи без материкових лежанок. Відомі поховання у дерев’яних саркофагах поза склепами. Домінує східна орієнтація в розташуванні, але, як і раніше, зустрічаються інші. Поховальний інвентар складається, переважно, з посуду, прикрас, трапляються речі, завезені з інших країн; зростає кількість поховань зі зброєю. Шийні гривні, місцевий посуд, кістки барана, а також зображення на кам’яних надгробках померлих, одягнених в негрецький одяг, свідчать, що у Пантикапеї проживали вихідці із місцевих племен.

З ІІІ по IV ст. н.е. територія некрополя значно зменшується. Основним типом поховань лишаються тілопокладання у підбійних могилах. Знать ховали у земляних розписних склепах. Панує західне розташування, що пов’язано із розповсюдженням християнства. Виникають і власне християнські некрополі: на горі Мітрідат, в районі Шпитальної вулиці і на Глинищі. Тут переважають християнські надгробки з написами і хрестами. В похованнях знаходять по декілька посудин, а також старі або перекарбовані монети. Деформовані черепи, шийні гривні свідчать про зміни у складі населення.

Курганний некрополь Пантікапея розташовувався на захід від міста і включав такі кургани, як Куль-Оба, Золотий, курганну групу Юз-Оба. Є кургани, розміщені біля самої Керчі.