Особливі умови розвитку античної культури в колоніях

Ольговський С.Я.

Культура держав Північного Причорномор’я має свої властивості, які пояснюються особливістю історичного розвитку цього періферійного району, в якому власне антична культура розвивалась у тісному контакті з культурою місцевих народів. До налагодження життя і побуту та власного виробництва переселенці, як і місцеве населення, були вимушені жити в землянках і напівземлянках, вони користувались речами, придбаними у місцевого населення, носили варварські прикраси. З одного боку в причорноморські грецькі міста, разом із формами політичного і громадського життя, були перенесені всі досягнення культури грецької метрополії, а з другого — об’єктивна необхідність спілкування з місцевим населенням зумовила знайомство колоністів з місцевою історією і фольклором, що виявилось навіть в еллінізації деяких місцевих міфів. Згідно міфу, записаного Геродотом, родоначальником скіфів був грецький герой Геракл.

На Боспорі у IV ст. до н.е. виникла художня культура, досить близька античній культурі елліністичних держав, але боспорська знать складалась не тільки з греків, а й з представників місцевих племен і Боспорське царство з часом стає греко-варварським. Наприклад, при збереженні античних традицій в ордерній архітектурі, у великих боспорських містах створюються нові типи — розкішні кам’яні склепи, терми. В образотворчому мистецтві з’являються настінні розписи із зображенням кочовиків, сцен побутового життя. Особливо яскраво поєднуються грецькі і варварські традиції в торевтиці. Це військові та побутові сцени на вазі з Чортомлика, гребні з Солохи, посудині з Гайманової Могили і пекторалі з Товстої Могили.

Громадське життя в грецьких містах Північного Причорномор’я проходило з такою ж інтенсивністю, як і в метрополії, особливо в ранній період. Народні збори, релігійні свята, процесії на честь божества — покровителя міста, спортивні змагання, наприклад, в Ольвії на честь Ахілла, а в Горгіпії на честь Гермеса. Про розвиток фізичної культури свідчать рештки спортивних споруд в Ольвії, Фанагорії, декрети на честь переможців у змаганнях, а також стригелі та посудини для олії, якою мастились атлети. Крім атлетичних змагань проводились змагання глашатаїв, сурмачів і поетів-епіграмістів.

Натомість для культурного розвитку всього Північного Причорномор’я треба відзначити деяке відставання від метрополії. Риси архаїзму простежуються у формах та розписах місцевої кераміки елліністичного часу. Характерний для метрополії раннього часу звичай спорудження курганних насипів у Північному Причорномор’ї зберігається протягом всього періоду існування античної цивілізації.

Слід також враховувати перманентний характер колонізаційного процесу, за якого до переселенського руху включались нові хвилі народних мас з різних районів античного світу зі своїми місцевими особливостями. Звичайно, це теж визначало особливий напрямок у розвитку культури кожного поліса.

Культура античних держав не може розглядатись як однорідне явище в усіх районах Північного Причорномор’я і серед усіх верств населення. Можна говорити про відмінності в культурі дорійського Херсонеса, іонійської Ольвії та греко-варварського Боспору.

Розквіт античної культури держав Північного Причорномор’я співпадає з часом їх економічного піднесення. В Ольвії він припадає на V–IV ст. до н.е., в Херсонесі — IV–III ст. до н.е., на Боспорі — IV–II ст. до н.е. та І–II ст. н.е.