Місце і роль теорії права та держави

Шестопалова Л. М.

Види наук:

– природничі;

– соціогуманітарні;

– науки про мислення.

Види наук:

– Фундаментальні;

– Прикладні.

Місце і роль теорії права та держави у системі юридичних наук – теорія права та держави, досліджуючи загальні та специфічні закономірності виникнення, функціонування і розвитку права та держави та пов’язаних з ними суспільних відносин, виробляє свою систему наукових понять, визначень і принципів, у результаті чого вона виокремлюється як самостійна юридична наука в системі інших юридичних наук, що має для цих наук велике загальнотеоретичне й методологічне значення.

Галузеві юридичні науки – вивчають закономірності, що впливають на організацію, функціонування і розвиток окремих частин держави, особливості їх прояву щодо права в конкретних сферах суспільних відносин.

Самостійні групи наук у системі юридичних наук:

1. Загальнотеоретичні та історичні науки – предметом дослідження є загальні та специфічні закономірності виникнення, розвитку й функціонування права та держави, історичний процес розвитку права та держави в цілому та в окремих країнах, тобто в конкретно історичній обстановці та хронологічній послідовності, а також умови виникнення, зміст і спрямованість політичних і правових учень і, насамперед, учень про державу і право.

Загальнотеоретичні й історичні науки:

– зальна теорія права та держави;

– історія права та держави України;

– історія політичних і правових учень;

– юридична деонтологія (її предмет – розгляд питань, що стосуються загальних аспектів сутності юридичної науки, юридичної практики, юридичної діяльності, основних юридичних професій тощо).

2. Галузеві юридичні науки – вивчають норми права, що утворюють окремі галузі права, а також ті суспільні відносини, що регулюються відповідними галузями.

Галузеві юридичні науки:

– конституційне право;

– адміністративне право;

– цивільне право;

– кримінальне право;

– цивільно-процесуальне право та інші науки.

3. Прикладні юридичні науки – вивчають можливості використання досягнень неюридичних наук, у тому числі й технічних, в юридичній практиці.

Прикладні юридичні науки:

– судова медицина;

– судова психіатрія;

– судова статистика;

– судова психологія;

– криміналістика тощо.

4. Науки, що вивчають зарубіжні державу і право:

– конституційне право зарубіжних країн;

– історія права та держави зарубіжних країн тощо.

5. Науки міжнародного права.

6. Спеціальні юридичні науки – вивчають діяльність відповідних державних органів (правоохоронних органів, прокурорського нагляду тощо).

Розподіл юридичних наук (за Вищою атестаційною комісією Міносвіти, молоді та спорту України), за якими проводиться захист дисертацій:

Класифікація юридичних наук, новітня:

теорологічні науки (філософія права, соціологія права, теорія права та держави, історія права та держави тощо);

матеріальні юридичні науки (конституційне право, кримінальне право, цивільне право тощо);

процедурні юридичні науки (кримінальний процес, цивільний процес тощо);

методичні юридичні науки (криміналістика, оперативно-розшукова діяльність);

регулятивні (регламентно-безделіктні) юридичні науки (сімейне право, житлове право, надрове право, водне право, пенсійне право тощо);

допоміжні юридичні науки (юридична педагогіка, кримінологія, юридична бухгалтерія, правова статистика, юридична психіатрія, правова кібернетика тощо).

Загальна теорія права та держави – наука, що належить до групи загальнотеоретичних та історичних юридичних наук, проте посідає в системі юридичних наук особливе місце як провідна методологічна та узагальнювальна теоретична наука.